Постанова № 20961546, 29.09.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/819/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.

при секретаріЧовган Д.В.

за участі:представника позивача Білюшова В. М.

представника відповідача 1Гуцал Д. П.

представника відповідача 2 Фомової Т. М.

представника прокуратури Шкадько В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" <3-тя особа >до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області , Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати подвткові повідомлення- рішення від 26.07.2010 року № 0000710160/0, № 0000720160/0 та стягнути з Державного бюджету України 108000,00 грн бюджетної заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішення - повідомлення винесені Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування від'ємного значення суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року. Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.5.1 п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України "про податок на додану вартість", на підставі чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Дані висновки викладені в акті перевірки ґрунтуються на встановлені відсутності фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ "Суфле Агро Україна". Рішення були оскаржені в адміністративному порядку до податкових органів, однак скарги не були задоволені.

Не погоджуючись з актом перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями, позивач вказав, що висновки зроблені податковим органом не відповідають дійсності та фактичним обставинам, а помилково вказані дати договору в платіжному дорученні не призвело до втрат бюджету, а тому ПАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" має право на бюджетне відшкодування ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Городоцької МДПІ (далі відповідач 1) заперечувала проти задоволення позову, просила залишити позов без розгляду. Заперечення мотивувала тим, що позивач оскаржував рішення в судовому порядку, по справах яких набрали рішення законної сили.

Представник ГУДКУ у Хмельницькій області ( відповідач 2) позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити. Свої заперечення мотивувала тим, що від податкового органу висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ на користь ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до органів Державного казначейства не надходило, тому відшкодування ПДВ не було здійснено.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити. Заперечення мотивував тим, що стягнення бюджетної заборгованості завдасть істотної шкоди інтересам держави.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що посадовими особами Городоцької МДПІ проведено документальну виїзну перевірку ПАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларувалася в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 131/15/00952479 від 19.07.2010 року (далі акт № 131), висновками якого встановлено порушення п. п. 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (Далі - Закон про ПДВ), а саме завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за травень 2010 року в розмірі 108140,00 грн. На підставі матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0. Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх спочатку до Городоцької МДПІ, потім до ДПА в Хмельницькій області та до ДПА України. Рішеннями податкових органів скарги залишені без задоволення.

Підпунктом .7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України про ПДВ, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. даної норми встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Статтею 3 Закону України від 16.07.99 № 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що акт перевірки № 131, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення ґрунтується на висновках позапланової виїзної перевірки позивача за квітень 2010 року про що складено акт перевірки від 01.07.2010 року № 100/23/00952479 в якому зроблено висновки про завищення від'ємного значення з ПДВ за квітень 2010 року на суму 131581 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 року № 0000382341. Дане повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 15.09.2011 року залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі № 2270/819/11, якою позовні вимоги задоволено та скасовано зазначене вище рішення податкового органу. Судами встановлено, що між позивачем та TOB „Суффле Агро Україна" укладено договори оренди № 1 від 22.06.2007 року та № 970 від 01.07.2008 року, умови яких є ідентичними за різниці лише дії в часі. Відповідно до листування зазначених підприємств заборгованість за договором № 1 від 22.06.07 врахована при здійсненні розрахунку за договором № 970 від 01.07.2008 року.

В судовому засіданні встановлено фактичність взаємовідносин позивача із TOB „Суффле Агро Україна" по наданню послуг зберігання зернових культур, що підтверджується наявними договорами, актами здачі-прийняття робіт, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді справи по оскаржуваному рішенню № 0000382341 судами встановлено необґрунтованість висновку відповідача 1 про завищення від'ємного значення ПДВ за квітень 2010 року у розмірі 131581 грн., а тому суд вважає необґрунтованими і висновки відповідача 1 у акті № 131 про порушення позивачем п.п. 7.7.1 , 7.7.2 Закону про ПДВ, відтак протиправними є податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0, якими зменшено суму бюджетного відшкодування позивача за травень 2010 року на 108000 грн. та донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 23441 грн. та застосовано штрафна санкція у сумі 2344,10 грн.

Враховуючи сукупність всіх обставин справи, що підтверджуються належними доказами суд приходить до висновку, що позивачем у декларації по ПДВ за травень 2010 року правомірно відображена сума бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 108000,00 грн. Сума бюджетного відшкодування позивачем не використана.

Суд не погоджується із запереченнями відповідачів про розгляд в судовому порядку обставин правомірності винесення оскаржуваних рішень. При розгляді матеріалів справи судом не встановлено наявності адміністративних справ щодо спору про той самий предмет і з тих самих підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам чинного законодавства, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідачем безпідставно встановлено порушення Закону України про ПДВ, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0, а сума сума бюджетного відшкодування заявлена про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 108000,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 254, 255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" (код 00952479) бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за травень 2010 року на суму 108000 грн. (сто вісім тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" (код 00952479) судові витрати у сумі 1086,80 грн. (одна тисяча вісімдесят шість грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2011 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький

"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький