Постанова № 20961472, 14.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6639/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області <3-тя особа >до приватного підприємства "Росукргазсервіс" м. Хмельницький Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 17963 грн., з розрахункових рахунків відкритих відповідачем у банківських установах, обслуговуючих вказаного платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу.

Також позивач просить надати дозвіл на продаж майна відповідача яке перебуває в податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу.

Свій позов позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість, який виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення № 0010301502/0/9699 від 29.12.2010 року.

Так як відповідач добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому його необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 17963 грн., на користь позивача в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, подала в суд письмову заяву в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 02.10.2008 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 який діяв до 01.01.2011 року передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Як зазначено у підпунктах 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 ст. 4, тобто визначення податкового зобовязання контролюючим органом та за непрямими методами і зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового боргу відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобовязаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 17963 грн., в тому числі основний платіж в сумі 17793 грн., і штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн.

Податковий борг по основному платежу в сумі 17793 грн., виник в звязку з тим, що відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року № 213675 від 30.01.2011 року на загальну суму 31226 грн., і у відповідача була переплата по основному платежу в сумі 12752 грн.

Виходячи із викладеного суд приходить до висновку, що податкові зобовязання, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях, вважаються узгодженими з дня подання таких податкових декларацій.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Виходячи із вказаних норм Закону, суд приходить до висновку, що позивач не пізніше 30.01.2011 року зобовязаний був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання визначену ним у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового зобовязання визначені ним у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у строки встановлені законом, такі податкові зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Крім того податковий борг відповідача як зазначалось вище складається із штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн.

Позивачем проведено невиїзну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 14.12.2010 року за № 12782/15-2/36171591.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До такого висновку посадова особа податкового органу прийшла на підставі того, що відповідач несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Згідно пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

За результатами перевірки відповідача на підставі акту перевірки від 14.12.2010 року за № 12782/15-2/36171591 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з підпунктом 17.1.17 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобовязання та прийняте податкове повідомлення рішення № 0010301502/0/9699 від 29 грудня 2010 року по податку на додану вартість в сумі 170 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн.

Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Сума податкового зобовязання відповідача, яке нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто при зверненні платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в тому числі останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

Підпунктами 5.2.2, 5.2 3 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення подана заява зупиняє виконання платником податків податкових зобовязань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпунктів 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь який момент після отримання відповідного повідомлення.

Відповідно копії поштового повідомлення податкове повідомлення рішення № 0010301502/0/9699 від 29 грудня 2010 року по податку на додану вартість в сумі 170 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн., направлено на адресу відповідача належним чином і вважається врученим.

Відповідач мав право на протязі десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого податкового повідомлення-рішення оскаржити його в адміністративному порядку.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення, а також правом звернення до суду, тобто він не оскаржив податкові повідомлення рішення до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове зобовязання згідно податкового повідомлення рішення № 0010301502/0/9699 від 29 грудня 2010 року необхідно вважати узгодженим з дати отримання відповідачем цього повідомлення рішення, а саме з 11.01.2011 року.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, як це передбачено підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач протягом десяти календарних днів, наступних після 11.01.2011 року узгоджену суму податкових зобовязань самостійно не погасив.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно підпункту 14.1.152 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із вищевказаного суд приходить до висновку, що право на направлення позивачем відповідачу податкової вимоги про сплату нарахованих податків і штрафних (фінансових) санкцій могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження податкового зобовязання відповідача.

Так як податкові зобовязання по податковому повідомленню рішенню вважаються узгодженими, позивач направив відповідачу податкову вимогу, тобто письмову вимогу податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу № 121 від 01 лютого 2011 року про сплату відповідачем податкового боргу.

Податковий борг підтверджується копією податкової декларації, копією картки особового рахунку платника податків відповідача, копією акту перевірки, податкового повідомлення-рішення, копією податкової вимоги, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 17963 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 17963 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Із вказаного суд приходить до висновку, що із зазначеною позовною вимогою орган державної податкової служби має право звернутися до суду тільки після того якщо буде встановлено, що неможливо виконати рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Тому суд вважає, що позовна вимога позивача щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі заявлена передчасно і у її задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та частково доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16, 87, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства «Росукргазсервіс» м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 17963 грн., (сімнадцять тисяч девятсот шістдесят три гривні) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський