Постанова № 20961174, 12.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" січня 2012 р. № 2а- 15284/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.

за участі:

представника позивача - Талдикіна А.В.,

представник відповідача - Гіль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" про визнання незаконним (протиправним) рішення та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (надалі СП "УВРК" ТОВ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним (протиправним) рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 04.07.2011 року у приміщенні Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові фахівцями податкової інспекції було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року СП "УВРК" ТОВ, за результатами якої було складено акт №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року. На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року. Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновках акту перевірки. Позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідачем використовувалась інформація про відсутність контрагента ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою лише станом на 01.04.2011 року. Відомості про знаходження або відсутність ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою в вересні 2010 року у відповідача були відсутні. Позивач вважає, що відсутність підприємства контрагента за юридичною адресою не є підставою для не включення сум ПДВ до податкового кредиту підприємством за податковими накладними. Позивач вважає, що посилання відповідача на нікчемний характер угод між СП "УВРК" ТОВ та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» є необґрунтованим, оскільки такі угоди були укладені правомірно із дотриманням норм, передбачених чинним законодавством, та виконані сторонами в повному обсязі, і як наслідок, знаходження основних фондів позивача за адресою обєкту суборенди підтверджує реальне настання правових наслідків, обумовлених цими правочинами, та використання послуг з суборенди нежитлових приміщень в своїй господарській діяльності, а саме, розміщення основних виробничих, складських та адміністративних потужностей. У звязку з цим, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення незаконним та таким, що порушує його права та інтереси, а отже таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при проведенні перевірки позивача використовувались дані про відсутність контрагента позивача - ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8, викладені в листі ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 25.03.2011 року №2333/26-51. Також під час перевірки з врахуванням обставин акту перевірки від 19.05.2011 року №963/23-408/34558872 ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про результати невиїзної позапланової перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року», надісланого відповідачу листом від 26.05.2011 року №7808/23416 для вжиття заходів згідно чинного законодавства, СП "УВРК" ТОВ підтверджено фактично відсутність отримання послуг з суборенди офісних, складських та виробничих приміщень, за рахунок чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість у сумі 274223,20 грн. в звязку з фактичною відсутністю надання послуг з суборенди офісних, складських та виробничих приміщень. Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було винесене на законних підставах та скасуванню не підлягає.

Третя особа - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго", у судове засідання не зявилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчать матеріали справи. У відповідності до ст. 35 КАС України третя особа є належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СП "УВРК" ТОВ є діючою юридичною особою, зареєстрованою 22.03.2000 року Виконавчим комітетом Купянської міської ради Харківської області, ідентифікаційний код 30665859, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 від 168901 (арк. справи 62).

СП "УВРК" ТОВ перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) з 03.04.2000 року за №2000-39 та є платником податку на додану вартість з 06.04.2000 року, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 02.02.2011 року №6 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100322632 (арк. справи 92-93).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку СП "УВРК" ТОВ з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року, на підставі якої було складено акт №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року (арк. справи 8-17).

Не погодившись з зазначеними висновками акту перевірки, 13.07.2011 року позивач звернувся з запереченнями вих. №177 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові (арк. справи 18-20), за результатами розгляду яких залишено без змін висновки акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року (арк. справи 21-22).

29.07.2011 року на підставі акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000500848, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 342779,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 274223,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 68555,80 грн. (арк. справи 23).

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо порушення позивачем частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ СП «УВРК» із зазначеним в акті перевірки постачальником ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.; підпунктів 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами i доповненнями, ТОВ СП «УВРК» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню послуг ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.

Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, 05.08.2011 року позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області за №216 (арк. справи 24-26).

07.10.2011 року позивачем отримано рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 04.10.2011 року №4347/10/25-103 про результати розгляду вказаної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року, а скаргу позивача залишено без задоволення (арк. справи 28-30).

Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 04.10.2011 року №4347/10/25-103, позивач 11.10.2011 року подав скаргу до Державної податкової адміністрації України за №377 (арк. справи 31-34).

08.11.2011 року позивачем було отримано рішення Державної податкової адміністрації України від 02.11.2011 року №4772/6/10-245, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року та рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 04.10.2011 року №4347/10/25-103, а скаргу позивача залишено без задоволення (арк. справи 35-37).

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ СП «УВРК» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню послуг ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн., суд зазначає наступне.

Порядок нарахування платником податку податкового кредиту на момент виникнення спірних відносин встановлювався Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, яка є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тім, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2010 року між позивачем (Харківська область) та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (м. Львів) були укладені договори суборенди нежитлових приміщень №020810-1, №020810-2, №0208102-3 (арк. справи 38-42, 44-48, 50-54).

Відповідно до п. 1.1. вказаних договорів ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (орендар) зобовязався передати позивачу (суборендарю) в тимчасове платне користування (суборенду) на визначений строк приміщення, які розташовані за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, для використання їх без змін цільового призначення.

Розділом 2 вказаних договорів передбачений щомісячний розмір суборендної плати.

На виконання вимог п. 1.4. вказаних договорів сторони підписали акти передання приймання нежитлових приміщень від 02.08.2010 року (арк. справи 43, 49, 55), відповідно до яких орендар передав суборендарю наступні нежитлові приміщення: нежитлові будівлі низькотемпературного холодильника літ. «А» (холодильні камери, загальною площею 691,1 кв.м., складські приміщення, загальною площею 522,5 кв.м., рампу, загальною площею 142,16 кв.м.); трансформаторної літ. «О», площею 52,5 кв.м., водонапірної башні літ. «П», площею 13,8 кв.м., прохідної літ. «Л», площею 61,7 кв.м., навісу літ. «М», площею 219,7 кв.м., вагової літ. «Н», площею 5,8 кв.м.; частину нежитлової приміщення у будівлі холодильника літ. «У», площею 685,7 кв.м., частину нежитлового приміщення у будівлі цеху по переробці свіжомороженої риби з побутовими приміщеннями літ. «ИИ1», площею 1500,00 кв.м., частину нежитлового приміщення в Адміністративно виробничій будівлі літ. «А1», площею 1524,4 кв.м., частину нежитлового приміщення у будівлі овочесховища літ. «Р», площею 383,6 кв.м.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів суборенди нежитлових приміщень позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №9-30025 від 30.09.2010 року за вересень 2010 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) за цими договорами склала 1645339,20 грн., у тому числі ПДВ 20% 274223,20 грн., з урахуванням перерахунку за серпень 2010 року (арк. справи 56).

Позивачем здійснено оплату орендованих приміщень в повному розмірі, що підтверджено платіжними дорученнями та виписками з рахунку позивача (арк. справи 96-102).

ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» виписана податкова накладна від 20.09.2010 року №9300000030 на загальну суму 1645339,20 грн., у тому числі ПДВ 20% 274223,20 грн. (арк. справи 57), на підставі якої позивачем включена вказана сума ПДВ до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, що не заперечується сторонами по справі.

Доказів включення вказаної суми ПДВ до інших звітних періодів відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не заперечується невідповідність вищезазначених первинних документів вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що також не встановлено судом.

Як вбачається з акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року, висновки щодо порушення позивачем частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України та підпунктів 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення, ґрунтуються на даних про відсутність контрагента позивача - ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8, викладених в листі ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 25.03.2011 року №2333/26-51 та висновках акту перевірки від 19.05.2011 року №963/23-408/34558872 ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про результати невиїзної позапланової перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року».

При цьому не досліджувались первинні документи позивача щодо господарських операцій з його контрагентом - ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», відповідачем не перевірялось фактичне місцезнаходження позивача в орендованих ним приміщеннях за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, а також використання цих приміщень в його господарській діяльності.

При проведенні перевірки позивача використовувались лише компютерні автоматизовані системи: АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів», АІС «Бест-Звіт» (податкова декларація з податку на додану вартість за вересень від 20.10.2010 за №9004560904, додаток №5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстр податкових накладних).

Проте, в підтвердження знаходження та використання орендованих приміщень в господарській діяльності позивача за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, представником позивача до суду надані наступні документи: довідка про розміщення обєкту торгівлі ресторанного господарства та сфери послуг №261 від 26.05.2005 року, строк дії довідки з 20.05.2010 року до 20.05.2011 року, оптова торгівля продовольчими товарами (арк. справи 94); експлуатаційний дозвіл для потужностей (обєктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 08.12.2008 року №6 (арк. справи 95); договір купівлі продажу №547 від 05.04.2010 року, видаткові та податкові накладні з ОО «Компанія Істсервіс» (арк. справи 103-127); товарно-транспортні накладні №29517 від 01.09.2010 року, №00000017197 від 27.09.2010 року, від 06.09.2010 року, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR від 05.09.2010 року (арк. справи 128-131); інвентаризаційний опис товарно матеріальних цінностей, що знаходяться на складі готової продукції станом на 30.09.2010 року (арк. справи 132-134).

З вказаних документів вбачається, що розміщення офісних приміщень позивача, його господарські операції (виробництво, переробка, реалізація харчових продуктів), доставка товару, а також схоронність його готової продукції здійснюються за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55.

Крім того, як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 від 168901, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ №630314 та довідки Управління статистики у Купянському районі Головного управління статистики у Харківській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №401448, позивач зареєстрований за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55 (арк. справи 63-64).

Видами діяльності позивача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та довідки Управління статистики у Купянському районі Головного управління статистики у Харківській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №401448 (арк. справи 64, 83-85) є будівництво будівель, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, діяльність у сфері інжинірингу, виробництво рибних продуктів, оптова торгівля іншими продуктами харчування, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендовані нежитлові приміщення позивачем використовуються в його господарській діяльності, а саме, для розміщення основних виробничих, складських та адміністративних потужностей.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не було враховано, що інформація про відсутність контрагента ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою, викладена в листі ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 25.03.2011 року №2333/26-51, надана станом на 01.04.2011 року. Відомості про знаходження або відсутність ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою в вересні 2010 року відповідачем не використовувались.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЕ №173065 ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» зареєстровано за адресою: 79032, Львівська обл., м. Львів, Сихівський район, вул. Джорджа Вашингтона, б. 8 (арк. справи 58-61).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню послуг ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 та ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ СП «УВРК» із ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правовідносини з приводу нікчемності правочинів, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентом були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі - Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року вбачається, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ст. 228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Позивачем не надано доказів наявності вини у позивача, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказів, що свідчать про те, що вищезазначені угоди не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та суспільства, відповідачем також не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювалися, таких, що набули законної сили, рішень судів не має.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 та ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину та не спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам укладених між позивачем та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго».

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" про визнання незаконним (протиправним) рішення та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.01.2012 року.

Суддя Піскун В.О.