Постанова № 20960146, 29.11.2011, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 р.                                                             Справа № 2a-1870/7568/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. За результатами перевірки було складено акт № 2907/23-620/32318056 від 29.04.2011 року, на підставі якого 24.05.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001282306/0/40883 про зменшення від’ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року на суму 3210,65 грн., а 25.05.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0001272306/0/40877, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 3210,65 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 01 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що до висновків про завищення від’ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та про завищення суми бюджетного відшкодування відповідач дійшов, поставивши під сумнів реальність господарської операції по придбанню турбонасосів у ланцюгу постачальників, а саме між безпосереднім постачальником позивача ТОВ «Донбаська насосна компанія» та його постачальником ТОВ «СК-ДОН», зазначивши, що в останнього відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення.

Однак, припущення відповідача щодо безтоварного характеру зазначеної господарської операції не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару у ТОВ «Донбаська насосна компанія», оскільки закон не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником своїх податкових зобов’язань та сплати ним сум податків до бюджету та покладає обов’язку з перевірки господарських взаємовідносин усіх попередніх постачальників товару у ланцюгу постачання та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що в ході перевірки встановлено, що одним із постачальників позивача в грудні 2010р. було ТОВ «Донбаська насосна компанія», яке є посередником. Його постачальниками є           ТОВ «TРАНСС-ГРУПП” (м. Донецьк). Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суму ПДВ включено до податкових зобов'язань за відповідні періоди в повному обсязі. Стан платника -основний платник. Вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Іншим постачальником ТОВ «Донбаська насосна компанія» є ТОВ «СК-ДОН» (м. Донецьк), частка суми ПДВ «СК-ДОН» в загальній сумі ПДВ ТОВ «Донбаська насосна компанія» має питому вагу 41,2% з 9668,00 грн. складає 3210,65 грн..

З метою підтвердження суми податкового кредиту ТОВ «Насоселектромаш» за грудень 2010 року сумі податкових зобов'язань постачальника ТОВ «Донбаська насосна компанія», направлено запит за місцем реєстрації останнього для проведення зустрічної перевірки.

Відповідно до проведеної ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька зустрічної перевірки ТОВ «Донбаська насосна компанія» є посередником реалізованих турбонасосів, постачальниками є ТОВ «Трансс-Групп» і ТОВ «СК-ДОН» .

До ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька направлений запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «СК-ДОН», але в отриманій ДПІ в м. Суми довідці «Про результати проведеної зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документі ТОВ «СК-ДОН» зазначено, що не можливо встановити постачання та відстежити фактичне перевезення товару, оскільки ТОВ «СК-ДОН» не надано документів на підтвердження постачання.

Відповідно до Центральної бази даних юридичних осіб на рівні ДПА України ТОВ «СК-ДОН» зареєстровано в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 11.11.09, платником ПДВ є з

17.02.10. Основний вид діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. Засновник, директор, бухгалтер в одній особі. Згідно з додатком К1/1 до декларації з податку на

прибуток за 2010 рік у підприємства відсутні власні основні фонди. Відсутність трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів, складських приміщень необхідних для здійснення відповідного (будь-якого) виду діяльності, свідчить про те, що фактичної операції ТОВ «Насоселектромаш» з контрагентом ТОВ «Донбаська насосна компанія», в частині поставки насосів від ТОВ «Ск-Дон», не відбулося, документи бухгалтерського та податкового обліку складались без наміру створити реальні правові наслідки з метою надання податкової вигоди покупцю для штучного формування податкового кредиту. Дані операції не відповідають вимогам діючого законодавства і є безтоварними. Крім того, згідно Центральної бази даних юридичних осіб на рівні ДПА України 04.05.2011р.- стан платника - порушено провадження у справі про банкрутство. Станом на 09.08.2011р. ТОВ «СК-ДОН» визнано банкрутом та знято з обліку ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

Таким чином правочини, що вчинені ТОВ «Донбаська насосна компанія» та ТОВ «СК-ДОН» є нікчемними, відповідно в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Насоселектромаш» завищило суму податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 3210,65 грн. по господарських операціях з придбання насосів та бюджетне відшкодування на таку ж суму, заявлене за січень 2011 року.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Насоселектромаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. За результатами перевірки було складено акт № 2907/23-620/32318056 від 29.04.2011 року ( а.с.8-34), на підставі якого 24.05.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001282306/0/40883 про зменшення від’ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року на суму 3210,65 грн., ( а.с. 41), а 25.05.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0001272306/0/40877, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 3210,65 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 01 грн. ( а.с. 42).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що до висновків про завищення від’ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та про завищення суми бюджетного відшкодування відповідач дійшов, поставивши під сумнів реальність господарської операції по придбанню турбонасосів у ланцюгу постачальників, а саме між безпосереднім постачальником позивача ТОВ «Донбаська насосна компанія» та його постачальником ТОВ «СК-ДОН», зазначивши, що в останнього відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення.

Однак, з такими висновками податкового органу суд не може погодитись, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на наступне.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія» 06.10.2010 року укладений договір купівлі-продажу турбонасосів ( а.с.97-99). На виконання умов договору продавцем ТОВ «Донбаська насосна компанія» виписані податкові накладні № 12201 від 20.12.2010 року на загальну суму 11601,60 грн., в тому числі ПДВ 1933,60 грн., і № 12231 від 23.12.2010 року на загальну суму 46406,40 грн., в тому числі ПДВ 7734,00 грн. ( а.с.58,59). Факт отримання насосів підтверджується видатковою накладною № 12242 від 24.12.2010 року ( а.с.60), а також довіреністю №351 від 23.12.2010 року, наявність якої відповідачем не заперечується відповідачем. Оплата товару проведена у безготівковій формі згідно платіжних доручень ( а.с. 66,67), транспортування здійснювалось ПП ОСОБА_1, про що свідчить декларація про прийняття вантажу. Ці обставини визнаються відповідачем та відображені в акті перевірки.

Вподальшому придбані позивачем насоси були продані Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується копіями договору та первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ( а.с. 62,63,64,65,68, 100-103).

Таким чином судом встановлено, що господарська операція між ТОВ Насоселектромаш» і ТОВ «Донбаська насосна компанія» мала товарний характер та реальні наслідки, підтверджена первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, підпунктом п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, відповідно до якого з 01.01.2011 року регулюється порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається «як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в

разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного

звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б)          залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Норми аналогічного змісту регулювали порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до набрання чинності Податковим кодексом України, зокрема ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість». Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування визначається як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону , коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Системний аналіз наведених вище положень Законів свідчить про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.

Ні Податковий кодекс України, ні Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від належного виконання постачальниками своїх податкових зобов’язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України , ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Навіть у випадку невиконання контрагентами своїх зобов'язань, щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для застосування до останнього відповідальності.

За таких обставин ДПІ в м. Суми шляхом прийняття висновків про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ фактично встановила додаткову відповідальність ТОВ «Насоселектромаш»» не передбачену Законом.

На переконання суду, такими діями та винесенням оспорюваних рішень відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з Податковим кодексом України та Законом України «Про податок на додану вартість» обмеження , що не відповідає повноваженням відповідача та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень – задвольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми № 0001282306/0/40883 від 24.05.2011 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш" від"ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 3210,65 грн., та № 0001272306/0/40877 від 24.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 3210,65 грн. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 06 грудня 2011 року.

Суддя                               (підпис)                     Л.М. Опімах

          З оригіналом згідно

          Суддя Л.М.Опімах