Постанова № 20959128, 14.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4946/2011

14 грудня 2011 року 10год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівне

доБлагодійного фонду "Злагода"

про припинення юридичної особи , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи Благодійного фонду «Злагода», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач більше року не подавав звітності до державного податкового органу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши у порядку письмового провадження подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач має правовий статус юридичної особи, код 25314857, організаційно-правова форма благодійна організація, зареєстрований в Управлінні юстиції в області 27.11.1997 р. (відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області, а. с. 4) та взятий на облік платника податків податковим органом 06.01.1998 року № 032/0104 (а. с. 10).

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, відповідно до підпункту 3 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів, у порядку встановленому законодавством, звітність та інші документи повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надає право органам державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, це право підтверджено підпунктом 12 п. 1 ст. 20 Податкового кодексу України.

За даними податкового обліку відповідач протягом тривалого часу (більше одного року) не подає до податкового органу податкових декларацій та інших документів фінансової звітності. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не перебуває на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у Рівненській міській виконавчій дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відсутня заборгованість по звітності та страхових внесках на обовязкове державне пенсійне страхування, відсутня заборгованість перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а також відсутні відомості про державну реєстрацію в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а. с. 3, 5, 6, 7, 8, 12).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців, в пункті 2 цієї ж статті зазначається, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 1 ст. 33 вище вказаного закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, на основі норм п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Разом з тим, Закон України «Про обєднання громадян» є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності обєднань громадян, їх права та обовязки, відповідальність за порушення встановлених для цих обєднань норм та правил і його норми доповнюють норми загального закону, а в разі розбіжностей мають вищу юридичну силу, та підлягають застосуванню.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про обєднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обєднання громадян», громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, п. 4 ст. 14 зазначено, що легалізацію громадської організації здійснює Міністерство юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами міських рад.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про обєднання громадян» передбачено, що об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Статтею 26 цього ж закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю, таким чином об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із ст. 27 Закону України „Про обєднання громадян”, посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України. Даний спеціалізований закон в ст. 28 чітко виокремлює вичерпний перелік стягнень, які можуть бути застосовані до обєднання громадян за порушення законодавства, а саме:

попередження;

штраф;

тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

примусовий розпуск (ліквідація).

Згідно із ст. 19 Закону України «Про обєднання громадян», припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.Статтею 32 Закону України цього ж закону визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) обєднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до обєднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян. Так за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках :

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином, аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що при поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України «Про обєднання громадян», який у даному випадку є спеціальною нормою в порівнянні з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Крім того, суду слід зазначити, що юридичну особу відповідача було створено згідно вимог Закону України «Про обєднання громадян» шляхом легалізації, однак не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що також підтверджує регулювання даних спірних правовідносин згідно спеціального Закону - Закону України «Про обєднання громадян».

Враховуючи наведене вище, позивачем залишено поза увагою той факт, що в силу приписів ст. 32 Закону України «Про обєднання громадян» ініціатором ліквідації юридичної особи громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор.

Таким чином в Законі України «Про об'єднання громадян» не передбачено припинення діяльності об'єднання громадян у зв'язку з неподанням до податкового органу протягом року податкової декларації, документа фінансової звітності відповідно до закону України „Про систему оподаткування ", слід звернути увагу й на те, що податковим органам чинним законодавством не надано повноважень для звернення з позовом до суду про припинення юридичної особи, яка є благодійною організацією. А відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Рівне до Благодійного фонду "Злагода" про припинення юридичної особи відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 19.12.11р.