Постанова № 20959022, 28.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4569/2011

28 листопада 2011 року 17год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Чучалін В.І.,

представник відповідача: Мамай І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (далі - ТОВ "Західенергоресурс") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011р. №0002272342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249687,00грн. (200161,00грн. - основний платіж, 49526,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що податковим органом було безпідставно визнано правочини, вчинені ТОВ "Західенергоресурс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Квітень" (далі - ТОВ "ТД "Квітень") нікчемними. Достовірність та правильність визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "ТД "Квітень" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, і були підставою для формування у відповідних податкових періодах податкового кредиту. При цьому, позивачем були виконані умови, передбачені ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований платником податку на додану вартість. Зауважив, що ТОВ "ТД "Квітень" відображено податкові зобовязання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Західенергоресурс" у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року. Покликаючись на норми ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", вказав, що податковий орган не позбавлений права звертатися до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними у випадках встановлених законом, проте визнання угод нікчемними та застосування відповідних правових наслідків по таких угодах не належить до компетенції відповідача. Крім того, необхідною умовою для визнання правочину нікчемним, тобто таким, що суперечить інтересам держави та суспільства (посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави) є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. У спірних випадках відповідачем не доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, обвинувальних вироків по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів позивача судом не постановлено. ДПІ у м.Рівне не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання господарських операцій з поставки товарів, вказували на невідповідність їх дійсному економічному змісту або підтверджували б недобросовісність дій позивача як платника податку. Просив позов задовольнити повністю.

ДПІ у м.Рівне позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що проведеною перевіркою ТОВ "Західенергоресурс" встановлено відсутність реальних наслідків по угодах, які були укладені позивачем з ТОВ "ТД "Квітень" у звязку з непідтвердженням таких господарських операцій первинними документами. ТОВ "ТД "Квітень" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, трудових ресурсів, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності. Правочини між ТОВ "Західенергоресурс" та "ТД "Квітень" є нікчемними, не створюють правових наслідків та не повинні впливати на формування показників у податковому обліку позивача. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Західенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 13.08.2010р. по 31.03.2011р., за наслідками якої складено акт від 07.07.2011р. №844/23-100/37245962 (а.а.с.24-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 200161,00грн., у тому числі по періодах: за листопад 2010 року - в сумі 197067,00грн., за грудень 2010 року - в сумі 1032,00грн., за березень 2011 року - в сумі 2062,00грн.

На підставі акта перевірки від 07.07.2011р. № 844/23-100/37245962 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011р. №0002272342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249687,00грн. (200161,00грн. - за основним платежем, 49526,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.8).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, однак податковими органами скарги залишені без задоволення, а прийняте ДПІ у м.Рівне податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011р. №0002272342 без змін (а.а.с.9-11).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Західенергоресурс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 12.08.2010р., є субєктом господарювання, види діяльності підприємства за КВЕД: 50.50.0 роздрібна торгівля пальним, 51.51.0 оптова торгівля паливом, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, 52.26.0 роздрібна торгівля тютюновими виробами. Товариство взяте на облік в органах державної податкової служби, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.09.2010р. №100300040 (бланк серії НБ №176129), виданого ДПІ у м.Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість з 03.09.2010р. за індивідуальним податковим номером 372459617164 (а.а.с.12, 80).

У листопаді 2010 року ТОВ "Західенергоресурс" було придбано у ТОВ "ТД "Квітень" приправи та спеції на загальну суму 1200965,80грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.11.2010р. №1-02790 та податковою накладною від 26.11.2010р. №2319 на суму 1200965,80грн., у тому числі ПДВ 200160,97грн. (а.а.с.84-85).

За наслідками вказаної господарської операції ТОВ "ТД "Квітень" виписано для ТОВ "Західенергоресурс" податкову накладну від 26.11.2010р. №2319 на суму 1200965,80грн., у тому числі ПДВ 200160,97грн. (а.с.85). Зазначена податкова накладна відображена позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних №11 (а.а.с.120-149).

Розрахунок між контрагентами проведено повністю шляхом перерахування коштів ТОВ "Західенергоресурс" на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД "Квітень", що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.а.с.90-97).

Податок на додану вартість у розмірі 200160,97грн. на підставі податкової накладної від 26.11.2010р. №2319 було включено ТОВ "Західенергоресурс" до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010року (а.а.с.114-119).

26.11.2010р. між ТОВ "ТД "Квітень" (зберігач) та ТОВ "Західенергоресурс" (поклажодавець) укладено договір зберігання, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом прийому-передачі від 26.11.2010р., який є невідємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору приправи та спеції в асортименті та у кількості за актом прийому-передачі від 26.11.2010р. загальною вартістю 1200965,80грн. Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 вказаного договору майно зберігається в окремому приміщенні, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Дворецька,120-М.

При цьому, ТОВ "ТД “Квітень" орендує приміщення, що знаходяться в м.Рівне, вул.Дворецька,120-М та вул.Дворецька,120-Р, загальною площею 306 кв.м., в першому з яких зберігався придбаний позивачем товар, у ТОВ "Аттика", відповідно до договору оренди приміщення №1 від 01.01.2010р. Копіїук даного договору та свідоцтва про право власності ТОВ "Аттика" на нерухоме майно в м.Рівне, вул.Дворецька,120-М, що являє собою нежитлову будівлю, цех по виготовленню та розфасуванню харчових добавок, оглянуто та долучено до матеріалів адміністративної справи (а.а.с.98-103).

26.11.2010р. у м.Рівне представниками ТОВ "Західенергоресурс" та ТОВ "ТД "Квітень" було здійснено приймання-передачу товару відповідно до договору зберігання від 26.11.2010р. з відповідним оформленням акта прийому-передачі від 26.11.2010р., всього товару передано на суму 1200965,80грн., що знаходиться в 7227 ящиках. В акті вказано асортимент товару, переданий на зберігання, кількість ящиків кожного виду продукції та кількість упаковок продукції в одному ящику (а.с.89).

Надалі придбані у ТОВ "ТД "Квітень" спеції та приправи були реалізовані ТОВ "Західенергоресурс" ТзОВ "Харчпром", що підтверджується видатковими накладними від 31.05.2011р. №19, від 01.06.2011р. №18 та податковими накладними від 31.05.2011р., від 01.06.2011р. (а.а.с.108-109, 111-112).

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168/97-ВР), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону N168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР), слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, придбаний у ТОВ "ТД "Квітень" товар був використаний ТОВ "Західенергоресурс" у власній господарській діяльності.

Суд критично оцінює висновки ДПІ у м.Рівне про нікчемність правочину позивача з ТОВ "ТД "Квітень", обґрунтовані даними акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Квітень" від 18.03.2011р. №302/23-100/36466786 (а.а.с.154-174).

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №538629 ТОВ "ТД "Квітень" зареєстроване як юридична особа 07.04.2009р. (а.с.82). З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №229627 станом на 16.11.2011р. вбачається, що субєкт господарювання ТОВ "ТД "Квітень" є діючою юридичною особою, рішень щодо припинення юридичної особи не приймалось. Видами діяльності ТОВ "ТД "Квітень", серед іншого, є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (а.с.81). ТОВ "ТД "Квітень" зареєстроване платником податку на додану вартість, про що ДПІ у м.Рівне видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.05.2009р. №100225145 (бланк серії НБ №134210) (а.с.83). Вказані документи підтверджують повну правосубєктність (у тому числі і податкову) ТОВ "ТД "Квітень" на момент вчинення правочину з ТОВ "Західенергоресурс".

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Податковим органом не доведено суду, що контрагент позивача на момент видачі податкової накладної не перебував в Єдиному державному реєстрі та був відсутнім за місцем своєї реєстрації.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ "Західенергоресурс" з ТОВ "ТД "Квітень" останнє було зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Положеннями ст.ст.9, 10 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991р., та нормами Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обовязку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників, виробничих потужностей, щодо дотримання податкової дисципліни.

Контрагент позивача, ТОВ "ТД "Квітень", зареєстрований з місцезнаходженням у м.Рівне, тобто в межах одного й того ж населеного пункту, що й позивач, а відтак, суд не бере до уваги посилання відповідача на нікчемність правочину у звязку з неможливістю його виконання з огляду на місцезнаходження майна, реального часу здійснення операцій. Крім того, з акта перевірки від 18.03.2011р. №302/23-100/36466786 вбачається, що кількість працівників ТОВ "ТД "Квітень" складає 12 осіб, що суперечить висновку відповідача про відсутність необхідних трудових ресурсів у постачальника. Під час проведення перевірки ТОВ "ТД "Квітень" не досліджено наявність у вказаного підприємства орендованих основних засобів, виробничих приміщень, наявність обладнання (устаткування), техніки.

Крім того, податок на додану вартість у сумі 200160,97грн., сплачений позивачем у ціні придбаного товару, повністю включено ТОВ "ТД "Квітень" до податкових зобовязань податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (а.а.с.180-185).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. N166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. N213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за N702/10982, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Порядок N166) передбачено, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, установи, від імені яких складений документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема і з акта перевірки, сформований ТОВ "Західенергоресурс" податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "ТД "Квітень" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, актами прийому-передачі. Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, податкова накладна, виписана для позивача ТОВ "ТД "Квітень" відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР та Порядку N166.

ДПІ у м.Рівне не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Квітень" та вказували б на те, що дані податкової накладної, виписаної продавцем (постачальником) не відповідають дійсності.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач документально підтвердив наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання приправ і спецій та господарською діяльністю платника податку, у судовому засіданні також встановлено наявність спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції ТОВ "Західенергоресурс" та ТОВ "ТД "Квітень".

Що ж стосується доводів відповідача про нікчемність вчинених вказаними контрагентами правочинів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з ч.1-5 ст.203 полягають, зокрема, у наступному: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України:

-правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

-правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає нікчемності правочину, вчиненого ТОВ "Західенергоресурс" з ТОВ "ТД "Квітень". Жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочину, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою несплати податків, відповідачем суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011р. №0002272342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249687,00грн. (200161,00грн. - основний платіж, 49526,00грн. - штрафні (фінансові) санкції), у той час як ТОВ "Західенергоресурс" спростовано належними та допустимими доказами підстави його прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівневід 20.07.2011р. №0002272342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249687,00грн. (200161,00грн. - основний платіж, 49526,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.