Постанова № 20957792, 05.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 січня 2012 року Справа № 2а-11264/11/1270 < Текст >

< Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1-1/27 від 04.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №00066/ від 03.01.12.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тиссона» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Тиссона» з адміністративним позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, у якій позивач просив суд: 1) визнати дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Тиссона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт №1796/231/37429620; 2) визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «Тиссона», викладених в акті №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року»; 3) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію у Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання неправомірного акту №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року» в проведенні перевірок інших субєктів господарювання контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцезнаходженням цих субєктів господарювання листів про проведення перевірок у звязку з визнанням нікчемними правочинів між ПП «Тиссона» та субєктами господарювання за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року.

В судове засідання прибув представник позивача і в обґрунтування заявленого позову зазначив, що 11.11.2011 року посадовими особами Алчевської ОДПІ було складено акт №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Тиссона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року згідно висновків якого встановлено порушення п.44.1, 44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 1986 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2.ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п. 1.2, 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.3.1, 4.1, п.8 розділу ІІІ, п.3.1 розділу V наказу ДПА України від 25.01.2011 року №41 в результаті чого завищено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість всього у сумі 490397186 грн. та завищено суму податкового кредиту на 478183733 грн.

Порушено ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, з зазначеними в додатках до акту перевірки постачальниками та покупцями.

Але такі висновки відповідача не є обґрунтованими, оскільки є припущеннями, які були зроблені без будь-якого дослідження безпосередньо самих угод (договорів), первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Крім того, перевірку проведено з порушенням вимог ПК України по постанові слідчого без порушення кримінальної справи стосовно субєкта господарювання чи його посадових осіб.

13 грудня 2011 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позову вимог, в якій просив суд: 1) визнати дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Тиссона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт №1796/231/37429620; 2) визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «Тиссона», викладені в акті №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року»; 3) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію у Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання неправомірного акту №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року» в проведенні перевірок інших субєктів господарювання контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцезнаходженням цих субєктів господарювання листів про проведення перевірок у звязку з визнанням нікчемними правочинів між ПП «Тиссона» та субєктами господарювання за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року; 4) Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ПП «Тиссона» з даними, наведеними ним у наданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року; 5) Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок Приватного підприємства «Тиссона», оформленого актом перевірки №1796/231-37429620 від 11.11.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи тим, що податковий орган не наділений правом витребувати у слідчого постанову про порушення кримінальної справи, а висновки акту вважає обґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання юридична особа Приватне підприємство «Тиссона» (далі ПП «Тиссона»), зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24.02.2011 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34729620, узято на податковий облік до Алчевської ОДПІ Луганської області, юридична адреса: 94220, вул. Волгоградська, будинок 132, блок Е, офіс 436, м. Алчевськ Луганської області, діє на підставі статуту, затвердженого рішенням засновника від 21.02.2011 року №1громадянином України ОСОБА_3 Згідно КВЕД основними видами діяльності ПП «Тиссона» є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші.

Суд установив, що головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Алчеської ОДПІ Зайченко А.В. відповідно до наказу Алчевської ОДПІ №768 від 10.11.2011 року, та постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 09.11.2011 року, з посиланням на пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп. 75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в період з 10.11.2011 по 11.11.2011 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Тиссона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року та складено акт №1796/231/37429620 (а.с.11-39).

Згідно висновку акту №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року перевіркою встановлено порушення п.44.1, 44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 1986 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2.ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п. 1.2, 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.3.1, 4.1, п.8 розділу ІІІ, п.3.1 розділу V наказу ДПА України від 25.01.2011 року №41 в результаті чого завищено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість всього у сумі 490397186 грн. та завищено суму податкового кредиту на 478183733 грн.

Порушено ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Тиссона» з зазначеними в додатках до акту перевірки постачальниками та покупцями.

Суд установив, що перевірці, оформленої актом №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року, передувала постанова слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта міліції Шершенькова Д.М. від 09.11.2011 року про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Тиссона», винесена по кримінальній справі №10/11/8012.

В мотивувальній частині постанови слідчим зазначено, що директор та головний бухгалтер ПП «Ардея-Тех» ОСОБА_6 шляхом повторного відображення в бухгалтерському обліку підприємства та наданій до Алчевської ОДПІ податкової звітності за березень 2011 року фінансово-господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг), які фактично були відображені в податковій звітності за грудень 2010 року неправомірно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 11946667 грн., внаслідок чого ухилився від сплати ПДВ у зазначеній сумі. Також, в мотивувальній частині слідчого зазначається, що ПП «Прдея-Тех», будучи учасником фінансово-промислової групи, створеної з метою надання послуг по мінімізації податкових зобовязань та конвертації грошових коштів, до складу якої входить, зокрема, ПП «Тиссона», формувало податковий кредит по ПДВ при проведенні безтоварних операцій.

З огляду на викладене слідчий зробив висновок що вказані порушення податкового законодавства по ПДВ ПП «Тиссона» могли вплинути на правильність нарахування та повноту сплати ПДВ, тому виникла необхідність в проведенні позапланової невиїзної перевірки ПП «Тиссона» та призначив по кримінальній справі №10/11/8012 позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, проведення якої доручив фахівцям Алчевської ОДПІ.

Суд погоджується, що винесення слідчим постанов є способом реалізації його процесуальних повноважень під час проведення досудового слідства по кримінальній справі, що знаходиться в його провадженні, але обовязок слідчого та посадових осіб податкового органу діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України встановлений частиною другою статті 19 Конституції України. Тому, слідчий Шершеньков Д.Н. приймаючи рішення про призначення по кримінальній справі №10/11/8012 позапланової невиїзної документальної перевірки, а посадові особи Алчевської ОДПІ приймаючи його до виконання, зобовязані були діяти лише в межах повноважень, та у спосіб, які визначені Законом.

Так, пунктом 78.2. ст.78 Податкового кодексу України передбачені обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, які не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Дослідивши у судовому засіданні зміст постанови слідчого Шершенькова Д.Н. суд дійшов обґрунтованого висновку, що кримінальна справа №10/11/8012 порушена лише стосовно директора ПП «Ардея-Тех», а стосовно посадових осіб ПП «Тиссона» не порушена.

Пунктом 78.3. ст. 78 Податкового кодексу України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, та іншими законами України. Отже, суд, враховуючи, що кримінально-правові відносини є також публічно-правовими спорами, які вирішуються в порядку кримінального судочинства, та не порушуючи правил компетенції адміністративного суду, визначених ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, аналізуючи з метою правильного вирішення справи норми кримінально-процесуального законодавства, приходить до висновку, що слідчий Шершеньков Д.Н. в межах порушеної кримінальної справи міг призначити позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ, але лише стосовно посадових осіб ПП «Ардея-Тех». Податковий орган, спираючись на зміст постанови від 09.11.2011 року не міг у відповідності з приписами Податкового кодексу України виконати таку постанову слідчого, оскільки ця постанова була б винесена слідчим по кримінальній справі, яка не порушеній безпосередньо стосовно посадових осіб ПП «Тиссона». Відповідач на підтвердження правомірності вчинення дій, направлених на складання акту №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року не надав суду доказів додержання вимог пунктів 78.2 та 78.3 ст.78 Податкового кодексу, що дає суду підстави визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Тиссона» (код ЄДРПОУ 37429620) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року.

Крім того, суд установив, що відповідачем висновки акту №1796/231/37429620 від 11.11.2011 року зроблені без дослідження первинних документів, які використовувались ПП «Тиссона» в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів у перевіреному періоді.

В той же час, відповідно пп.75.1.2 ст.75 ПК України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Таким чином, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, не ґрунтуються на документах бухгалтерського та податкового обліку і тому ці висновки є лише припущеннями.

Відповідно ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зміст яких визначений у підпунктах з 78.1.1. по 78.1.13.

Відповідно п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки. При цьому, саме після початку перевірки у платника податків виникає зобовязання надати в повному обсязі всі документи, що відносяться до предмету такої перевірки або повязані з ним, що відповідає порядку, визначеному п.85.2 ст.85 ПК України.

Отже, при проведенні позапланових невиїзних документальних перевірок платником податку вчиняються дії, спрямовані на надання документів, указаних у п.п. 75.1.2 ст. 75 ПК України. У зв'язку з цим, за відсутності обов'язкових підстав та обставин, передбачених п. п. 79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу не мають права приступати до проведення перевірки.

Відповідач не надав суду доказів про вручення посадовим особам ПП «Тиссона» під розписку копії наказу №768 до початку проведення зазначеної документальної позапланової перевірки, що засвідчує відсутність права у відповідача на проведення невиїзної документальної перевірки підприємства 11.11.2011 року, а вчинення відповідачем дії з її фактичного проведення з порушенням вимог Податкового кодексу України, засвідчує неправомірність дій відповідача.

Необґрунтованими є дії відповідача з визначення висновку про порушення позивачем ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, з зазначеними в додатках до акту перевірки постачальниками та покупцями.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Отже дії відповідача, який не здійснивши аналізу умов угод, які позивач у перевіряємий період уклав зі своїми контрагентами, первинних бухгалтерських та податкових документів на виконання цих угод, робить висновок про нікчемність правочинів за цими угодами, дають суду підстави для визнання його дій протиправними, оскільки відповідачем не враховано, що зміст правочинів становлять визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є для них обовязковими, а також загальні положення про купівлю-продаж, які визначені ч.2 ст.689 ЦК України та встановлюють для Позивача обовязок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться і необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України визначено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Зі змісту ж акту перевірки та заперечень до адміністративного позову суд установив, що Відповідач безпідставно тлумачить всі провочини, вчинені позивачем за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року і неправомірно робить висновок щодо їх нікчемності. Цей висновок відповідачем ґрунтується на тому, що начебто всі ці правочини мають протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок.

Але, для підтвердження цього висновку а ні в акті перевірки, а ні у наданих суду запереченнях і доказах відповідач не навів жодного доказу.

Так, відповідачем не наведено жодного доказу того, що ПП «Тиссона» на момент здійснення господарських операцій за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року через порушення чинного законодавства мало будь-які дефекти у своєму правовому статусі, чи у відповідних посадових осіб ПП «Тиссона» були відсутні повноваження на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, декларацій тощо.

Також, Відповідачем на підтвердження свого висновку щодо протиправного характеру всіх правочинів за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року та її суперечності інтересам держави і суспільства, порушення публічного порядку, а ні у складеному акті, а ні у запереченнях на адміністративний позов, а ні в судовому засіданні не наведено жодних доводів і не зазначено, в чому саме полягає протиправний характер всіх правочинів за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, та в чому є порушення інтересів держави і суспільства, і чим саме порушено публічний порядок.

Відповідач необґрунтовано послався на ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно частини другої якої визнання судом недійсним правочину, який учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не вимагається, оскільки як видно з матеріалів справи Відповідачем не проаналізовано положення ст.203 ЦК України, згідно якої підставою для визнання правочину недійсним є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тільки вказана суперечність, відповідно до ст.215 ЦК України, є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідач же не навів суду жодного доказу, яку саме вимогу закону було порушено при укладенні всіх правочинів за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року збоку ПП «Тиссона».

З цього суд робить висновок, що причиною цього є необґрунтоване трактування Відповідачем ч.2 ст.215 ЦК України, яка передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і що у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а отже лише за таких обставин податковий орган має право визнати правочин недійсним.

В той же час, за приписами ст.215 ЦК України нікчемність правочину дозволяє сторонам, які уклали договір, без звернення до суду відмовитися від виконання правочину, а також без жодного доведення його недійсності вимагати від суду примусового вживання правових наслідків нікчемності правочину від іншої сторони.

За загальним правилом ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, існує вичерпний перелік правочинів, нікчемність яких закріплено законом - Цивільним кодексом України, а саме статтями 219, 220, 221, 224, 226, 228.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

До того ж Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) всі ті зобовязання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тлумачення такої категорії як «суперечність інтересам держави і суспільства» міститься у Розясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», зі змінами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її набрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України, розділ ІІ Закону України «Про власність»), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу субєкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільтсва, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обствин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

З огляду на викладене Відповідач не навів у судовому засіданні доказі на чому грунтується його висновок щодо протиправності всіх правочинів за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, укладених позивачем з його контрагентами.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача частково відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Тиссона» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Тиссона» (код ЄДРПОУ 37429620) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року за результатами якої складено акт №1796/231-37429620 від 11.11.2011 року.

Визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Тиссона», викладені в акті №1796/231-37429620 від 11.11.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Тиссона» (код ЄДРПОУ 37429620) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року»

Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ПП «Тиссона» з даними, наведеними ним у наданих накладних з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року.

Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок Приватного підприємства «Тиссона», оформленого актом перевірки №1796/231-37429620 від 11.11.2011 року.

В інших частинах позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Тиссона» державне мито у сумі 14 грн. 12 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 10 січня 2012 року.

< Текст >

Суддя Л.С. Качуріна