Постанова № 20957767, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2012 року Справа № 2а-11534/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гончарової І.А.,

за участю

секретаря судового засідання Колеснікової Я.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012 №5)

ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 №2)

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2012 №1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Сьомого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості у розмірі 569774,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Сьомого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості у розмірі 569774,94 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Сьомий воєнізований гірничорятувальний загін зареєстрований платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.

Сьомий воєнізований гірничорятувальний загін станом на 01.11.2011 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №1 в сумі 569774,94 грн. До теперішнього часу сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та додатково пояснили наступне. Так, відповідачем було підписано акт звірки на повну суму заборгованості з урахуванням заборгованості за період з 01.04.2011 по 01.11.2011, однак окремо за цей період відповідач відмовляється підписати акт звіряння, оскільки вважає, що заборгованості саме за цей період, у нього відсутня. З урахуванням зазначеного, представники позивача просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, під час судового засідання, заперечував проти позовних вимог, посилаючись на наступне. Відповідач є юридичною особою, інших джерел фінансування, крім бюджетних коштів загін фактично не має. Бюджетні кошти виділяються відповідачу тільки на конкретні цілі, і лише за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань. Посилався також на те, що позивач в порушення вимог чинного законодавства змінює призначення платежу платіжних доручень і зараховує сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати боргу за попередні періоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення заявлених вимог з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Сьомий воєнізований гірничорятувальний загін зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 10.01.2003 за № 13871200000000127 (а.с.7)

Сьомий воєнізований гірничорятувальний загін є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області, що підтверджено заявою про реєстрацію відповідача. (а.с.5)

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”(далі Закон № 1788-XII), тобто за Списком № 1, яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” “е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу пятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-XII.

Судом встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону № 1788-XII (список № 1). Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Посилання відповідача на те, що позивач в порушення вимог чинного законодавства змінює призначення платежу платіжних доручень і зараховує сплату поточних сум страхових внесків в рахунок погашення боргу за попередні періоди, визнаються судом безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, нормою спеціального закону прямо встановлено право позивача на зарахування поточних платежів у випадках, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій (зазначену правову позицію підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 08 червня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом структурного підрозділу “Шахта “Ольховатська” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання рішення нечинним).

Отже обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів “а”ст.13 Закону № 1788-XII не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Сьомого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості у розмірі 569774,94 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сьомого воєнізованого гірничорятувального загону (94407, Луганська область, м. Краснодон, вул. Леніна,1, р/р 2600430120096, МФО 304234, в «ПИБ») на користь управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (94407, Луганська область, м.Краснодон, Мікроцентр,20, п/р 256023011292 в ЛОУ «Ощадбанк», м. Луганськ, МФО 304665, код 37907233) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 569774 грн. 94 коп. (пятсот шістдесят девять тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 94 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 січня 2012 року.

Суддя І.А. Гончарова