Постанова № 20957717, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2012 року Справа № 2а-12010/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Цицюри О.О.

при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача старший державний податковий інспектор юридичного

відділу ОСОБА_1, довіреність №4/10 від 04.01.2012,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49538,47 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2011 року позивач Ленінська МДПІ у місті Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49538,47 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» (код ЄДРПОУ 31995628) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.05.2002 в якості субєкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером № 1382120 0000 002394, та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у місті Луганську з 13.06.2002 за №231-01.

Станом на грудень 2011 року підприємство відповідача має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у загальному розмірі 49538,47 грн., який утворився внаслідок несплати останнім податкового зобовязання, нарахованого та визначеного контролюючим органом на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0027181600/0 від 11.06.2010 на суму 170,00 грн., винесеного на підставі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» в частині своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість від 01.06.2010 №1106/16, яким встановлено факт порушення відповідачем п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме - не повернення свідоцтва платника ПДВ в строк до 13.05.2010 у звязку з його анулюванням; вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але було повернуто поштовою службою без вручення адресату з позначкою «за зазначеною адресою не проживає»,

- акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 23.04.2010 від 30.06.2011 №1242/16/31995628, яким встановлено факт порушення відповідачем абз.16,17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме заниження ПДВ за квітень 2010 року в сумі 44882,20 грн., у звязку з чим контролюючим органом останньому донараховано податкове зобовязання з ПДВ в сумі 44885,20 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0028851600/0 від 14.07.2010 на суму 4488,52 грн., винесеного на підставі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 23.04.2010 від 30.06.2011 №1242/16/31995628, яким встановлено факт порушення відповідачем абз.16,17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме заниження ПДВ за квітень 2010 року в сумі 44882,20 грн.; вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але було повернуто поштовою службою без вручення адресату з поміткою «за зазначеною адресою не проживає».

З метою погашення податкового боргу ДПІ Ленінською МДПІ у місті Луганську на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) були застосовані заходи щодо його стягнення шляхом направлення на юридичну адресу відповідача першої податкової вимоги №1/1805 від 04.08.2010 та другої податкової вимоги 32/2542 від 18.11.2010, які через неможливість їх вручення, відповідно до п.п.5.8.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 №266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 №595/5786, були розміщені на дошці податкових оголошень Ленінської МДПІ у м.Луганську, про що свідчать відповідні акти від 19.10.2010 та від 17.12.2010.

Однак, усі прийняті заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали позитивного результату. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49538,47 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у судовому порядку на користь Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Так, 03.01.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження по справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Проте, у звязку з тим, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» (код ЄДРПОУ 31995628) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.05.2002 в якості субєкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером № 1382120 0000 002394, та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у місті Луганську з 13.06.2002 за №231-01, внесено до ЄДРПОУ з 16.05.2002 (а.с.6,6-зворотній бік,9).

Станом на грудень 2011 року підприємство відповідача має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у загальному розмірі 49538,47 грн., який утворився внаслідок несплати останнім податкового зобовязання, нарахованого та визначеного контролюючим органом на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0027181600/0 від 11.06.2010 на суму 170,00 грн., винесеного на підставі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» в частині своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість від 01.06.2010 №1106/16, яким встановлено факт порушення відповідачем п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме - не повернення свідоцтва платника ПДВ в строк до 13.05.2010 у звязку з його анулюванням; вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але було повернуто поштовою службою без вручення адресату з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.20-зворотній бік,21),

- податкового повідомлення-рішення №0028851600/0 від 14.07.2010 на суму 4488,52 грн., винесеного на підставі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 23.04.2010 від 30.06.2011 №1242/16/31995628, яким встановлено факт порушення відповідачем абз.16,17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме заниження ПДВ за квітень 2010 року в сумі 44882,20 грн.; вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але було повернуто поштовою службою без вручення адресату з поміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.23,24),

- акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автобудінвест» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 23.04.2010 від 30.06.2010 №1242/16/31995628, яким встановлено факт порушення відповідачем абз.16,17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме заниження ПДВ за квітень 2010 року в сумі 44882,20 грн., у звязку з чим контролюючим органом останньому донараховано податкове зобовязання з ПДВ в сумі 44885,20 грн. (а.с.25-26); вказаний акт перевірки був направлений рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, однак, отриманий не був, повернувся з приміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться», що зафіксовано відповідним актом №187/16/31995628 від 06.07.2010 (а.с.27,28).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п.п. 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Даних про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень Ленінської МДПІ у м.Луганську №0027181600/0 від 11.06.2010, №0028851600/0 від 14.07.2010 на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011).

П.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З метою погашення податкового боргу ДПІ Ленінською МДПІ у місті Луганську на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) були застосовані заходи щодо його стягнення шляхом направлення на юридичну адресу відповідача першої податкової вимоги №1/1805 від 04.08.2010 та другої податкової вимоги 32/2542 від 18.11.2010, які через неможливість їх вручення, відповідно до п.п.5.8.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 №266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 №595/5786, були розміщені на дошці податкових оголошень Ленінської МДПІ у м.Луганську, про що свідчать відповідні акти від 19.10.2010 та від 17.12.2010 (а.с.12,13,14,15,16).

Так, у рахунок погашення податкового боргу за штрафними санкціями відповідачем добровільно сплачено кошти в розмірі 5,25 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків станом на 12.12.2011 (а.с.18-19).

Наявність податкового боргу у відповідача також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.11), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 12.12.2011 (а.с.17).

Таким чином, залишок податкового боргу з податку на додану вартість, що обліковується за відповідачем, на час розгляду справи складає 49538,47 грн., даних про добровільну його сплату судом на час розгляду справи не встановлено.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49538,47 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «Автобудінвест» коштів у рахунок погашення існуючого податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 16 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49538,47 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест» (код ЄДРПОУ 31995628, місцезнаходження: 91017 м.Луганськ, вул.Оборонна, буд.32а кімн.414) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 49538 грн. 47 коп. (сорок девять тисяч пятсот тридцять вісім гривень 47 копійок) в доход Державного бюджету України, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудінвест».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 16 січня 2012 року.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.О. Цицюра