Постанова № 20957716, 10.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 2а-11725/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Цицюри О.О.

при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача старший державний податковий інспектор юридичного

відділу ОСОБА_1, довіреність №4/10 від 04.01.2012,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток у сумі 5649,01 грн., а всього 5922,78 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2011 року позивач Ленінська МДПІ у місті Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток у сумі 5649,01 грн., а всього 5922,78 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Мале приватне підприємство «Меркурій» (ідентифікаційний код юридичної особи 30092436) є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на грудень 2011 року підприємство відповідача має податкову заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 5922,78 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 5649,01 грн. Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн. утворився внаслідок несплати самостійного нарахування відповідачем податкового зобовязання на підставі: податкової декларації з ПДВ №97619 від 19.08.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 799,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.08.2011, з яких частково сплачено 531,23 грн., податкової декларації з ПДВ №100574 від 14.09.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.09.2011, податкової декларації з ПДВ №109884 від 14.10.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.10.2011, податкової декларації з ПДВ №125048 від 16.11.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.11.2011. Податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 5649,01грн. утворився внаслідок несплати самостійного нарахування відповідачем податкового зобовязання на підставі: податкової декларації з податку на прибуток підприємства №91100 від 08.08.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 4991,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.08.2011, податкової декларації з податку на прибуток підприємства №109918 від 14.10.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 900,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.11.2011, внаслідок нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі акту перевірки від 08.07.2011 №1425/15-1 та винесення податкових повідомлень-рішень від 08.08.2011 №0008891510/0, №0008901510/0, які отримані платником податків особисто.

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, а саме, поштовим звязком на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/1348 від 06.09.2007 та другу податкову вимогу №2/1774 від 26.11.2007, які повернулися до Ленінської МДПІ у м.Луганську з приміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», 21.03.2008 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську прийнято рішення №6 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків Малого приватного підприємства «Меркурій». Однак, до теперішнього часу податковий відповідачем не погашено, тому позивач просив стягнути з Малого приватного підприємства «Меркурій» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток у сумі 5649,01 грн., а всього 5922,78 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Так, 05.01.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження по справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Мале приватне підприємство «Меркурій» (ідентифікаційний код юридичної особи 30092436) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.11.1998 року за реєстраційним номером №639 (а.с.10), внесено до ЄДР (а.с.6), є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 11.11.1998 (а.с.10).

Станом на грудень 2011 року підприємство відповідача має податкову заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 5922,78 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 5649,01 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн. утворився внаслідок несплати самостійного нарахування відповідачем податкового зобовязання на підставі: податкової декларації з ПДВ №97619 від 19.08.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 799,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.08.2011, з яких частково сплачено 531,23 грн., податкової декларації з ПДВ №100574 від 14.09.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.09.2011, податкової декларації з ПДВ №109884 від 14.10.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.10.2011, податкової декларації з ПДВ №125048 від 16.11.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.11.2011 (а.с.14,15,16,17).

Податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 5649,01грн. утворився внаслідок несплати самостійного нарахування відповідачем податкового зобовязання на підставі: податкової декларації з податку на прибуток підприємства №91100 від 08.08.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 4991,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.08.2011, податкової декларації з податку на прибуток підприємства №109918 від 14.10.2011, яке підлягало нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 900,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.11.2011, внаслідок нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі акту перевірки від 08.07.2011 №1425/15-1 та винесення податкових повідомлень-рішень від 08.08.2011 №0008891510/0, №0008901510/0, які отримані платником податків особисто (а.с.12,12-зворотній бік-13,18,18-зворотній бік).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 08.08.2011 №0008891510/0, №0008901510/0 отримані директором відповідача особисто у день їх винесення, що підтверджується підписом останнього на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.12).

Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень рішень Ленінської МДПІ у м.Луганську від 08.08.2011 №0008891510/0, №0008901510/0 у суду на час розгляду справи не має, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, а саме, поштовим звязком на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/1348 від 06.09.2007 та другу податкову вимогу №2/1774 від 26.11.2007, які повернулися до Ленінської МДПІ у м.Луганську з приміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9), 21.03.2008 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську прийнято рішення №6 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків Малого приватного підприємства «Меркурій» (а.с.7).

Наявність у відповідача податкового боргу з перед бюджетом у загальному розмірі 5922,78 грн.,з яких: з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5649,01 грн., також підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 01.12.2011 (а.с.11), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 01.12.2011 (а.с.19), скороченою формою облікової картки платника податків станом на 01.12.2011 (а.с.20-23).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 5922,78 грн., у тому числі, з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5649,01 грн., з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, визнано у повному обсязі, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Малого приватного підприємства «Меркурій» коштів у рахунок погашення податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 16 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 273,77 грн., з податку на прибуток у сумі 5649,01 грн., а всього 5922,78 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Меркурій» (код ЄДРПОУ 30092436, місцезнаходження: 91016 м.Луганськ, вул.Советська, буд.60) кошти за податковим боргом у загальному розмірі 5922 грн. 78 коп. (пять тисяч девятсот двадцять дві гривні 78 копійок), у тому числі, з податку на додану вартість в сумі 273 грн. 77 коп. (двісті сімдесят три гривні 77 копійок), з податку на прибуток підприємства в сумі 5649 грн. 01 коп. (пять тисяч шістсот сорок девять гривень 01 копійка), з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Мале приватне підприємство «Меркурій» на користь Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 16 січня 2012 року.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.О. Цицюра