Постанова № 20957644, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2012 року Справа № 2а-3403/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1069127,86грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекції в м. Сєвєродонецьку, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив:

1. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1069127,86 грн., який складається з:

податку на додану вартість у розмірі 821040,00 грн. на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013;

податку з доходів фізичних осіб у розмірі 248087,86 грн. на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33218801700080, код платежу 11010200, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627,банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013.

2. Стягнути податковий борг за рахунок активів ОСОБА_1, а саме: квартири АДРЕСА_1, та транспортних засобів: автомобіль CHEVROLE LACETTI 2007 р.в., д.н. НОМЕР_1; автомобіль DAEWOO LANOS 2006 р.в., д.н. НОМЕР_7; автобус IKARUS 1986 р.в., д.н. НОМЕР_2; автобус IKARUS 1986 р.в., д.н. НОМЕР_3.

На обґрунтування заявленого позову зазначив наступне.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Згідно вимог п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 41 Податкового кодексу України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами.

Станом на 18.04.2011 р. відповідач має податковий борг на загальну суму 1069127,86 грн., який складається з:

податку на додану вартість у розмірі 821040,00 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0000091702 від 27.01.2011 р. (а.с. 6),

податку з доходів фізичних осіб у розмірі 248087,86 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0000101702 від 27.01.2011 р. (а.с. 7).

З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку у відповідності зі ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було вручено податкову вимогу № 11/1 від 15.02.2011р. (а.с. 13-14).

За даними КП "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації" (довідка № 01/1279 від 28.12.2010 р.) за відповідачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.12.1995 р. ЖКК концерну "Луганськбуд" згідно розпорядження № 143 від 15.12.1995 наряду з 4-мя співвласниками.

За даними ВРЕР м. Сєвєродонецька при УДАІ УМВС України в Луганській області (довідка № 11/8-64-1313 від 18.11.2010р.) за відповідачем зареєстровано транспортні засоби:

автомобіль CHEVROLE LACETTI 2007 р.в., д.н. НОМЕР_1; автомобіль DAEWOO LANOS 2006 р.в., д.н. НОМЕР_7; автобус IKARUS 1986 р.в., д.н. НОМЕР_2; автобус IKARUS 1986 р.в., д.н. НОМЕР_3.

Всі активи відповідача перебувають у податковій заставі, яку зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.12.2010 р. реєстраційний номер 10658600.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим. Зазначені дії відповідача суперечать вимогам ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен повинен сплачувати податки в порядку і розмірах, установлених законом.

Представник позивача у судове засідання 11.01.2012 не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 57, 65, 66), у засідання 11.01.2012 повторно не прибув, як і у засідання призначене на 21.12.2011.

У письмових запереченнях від 10.05.2011 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень на підставі яких заявлено вимоги про стягнення податкового боргу (а.с. 35-36).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради (а.с. 8).

27.01.2011 у відношенні відповідача позивачем було прийнято два податкових повідомлення-рішення №0000091702 про збільшення суми грошового зобов"язання з ПДВ на суму 821040 грн. та №0000101702 про збільшення суми податкового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 248087,86 грн. (а.с. 6, 7).

Відповідач у справі оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку. За наслідками розгляду адміністративної справи №2а-3854/11/1270 постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 та набрала законної сили відповідно до приписів статті 254 КАС України (а.с. 52-54).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність прийняття ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкових повідомлень-рішень на підставі яких заявлено вимоги про стягнення у цій справі, доведена судовими рішеннями у справі №2а-3854/11/1270.

Статтею 14 Податкового кодексу України надані визначення основних понять, які застосовуються в даному кодексі, так, зокрема:

14.1.175. податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем не надано будь-яких доказів добровільної сплати наявного податкового боргу.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог податкового органу про стягнення з відповідача наявної суми податкового боргу у розмірі 1069127,86грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.01.2011 №0000091702 на суму 821040 грн. та №0000101702 на суму 248087,86 грн.

Щодо вимоги позивача стягнути податковий борг за рахунок активів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем не надано суду доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача для погашення податкового боргу.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача (конкретно визначеного майна) передчасними та такими, що не відповідають встановленим Податковим кодексом України заходам погашення податкового боргу.

Так, пунктом 95.3 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до приписів статей 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до пункту 95.3 Податкового кодексу України суд лише надає дозвіл, а рішення про реалізацію вже приймається податковим органом.

Норми Податкового кодексу не покладають на суд обов'язку визначати конкретне майно з усієї маси, що перебуває в податковій заставі, за рахунок саме якого повинно здійснюватися погашення податкового боргу.

Таким чином позивач має право за наявності передбачених законом обставин звернутися до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не просити суд стягнути податковий борг за рахунок активів відповідача, тим більш за рахунок конкретно визначеного майна.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1069127,86грн. задовольнити частково.

< Текст >

< Текст >

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_6, АДРЕСА_2 кошти в погашення податкового боргу в сумі 1069127 грн. 86 коп. (один мільйон шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять сім гривень 86 коп.), в т.ч.:

з податку на додану вартість в сумі 821040,00 грн. (вісімсот двадцять одна тисяча сорок гривень 00 коп.) на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок №31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013;

з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 248087,86 грн. (двісті сорок вісім тисяч вісімдесят сім гривень 86 коп.) на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33218801700080, код платежу 11010200, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627,банк ГУДК Луганській області, МФО - 804013.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 13.01.2012.

< Текст >

Суддя А.М. Каюда