Ухвала суду № 20957610, 11.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

УХВАЛА

11 січня 2012 року Справа № 2а-12037/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіТвердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засіданняДанилкіній Н.В.,

та

представників сторін:

від позивача -не прибув,

відповідача -не прибув,

розглянувши у судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» про стягнення пені у розмірі 536,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» про стягнення пені у розмірі 536,95 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» зареєстровано як юридична особа у Сєвєродонецькій міській раді, про що зроблено запис в журналі реєстраційних справ від 02 червня 1992 року № 317п.6 і присвоєно ідентифікаційний номер юридичної особи 23487855, взято на облік державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку в якості платника податків 02 вересня 1992 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 41 та п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами.

Станом на 19 грудня 2011 року за підприємством утворився податковий боргу з податку на додану вартість у розмірі 536,95 грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням від 21 лютого 2005 року № 0000091502.

З метою стягнення податкового боргу позивач на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 02 січня 2008 року № 1/175 та другу податкову вимогу від 02 лютого 2008 року № 2/53.

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25 листопада 2008 року внесено запис про реєстрацію податкової застави товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» за номером 8225317.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у підпункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

У звязку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 536,95 грн.

Представника позивача у судове засідання не прибув про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. справи 27).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду повернулось поштове відправлення з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 25-26).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

У відповідності із ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При цьому, згідно із ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином з викладеного вбачається, що податковий орган може звернутися до суду за стягненням коштів за податковим боргом протягом 1095 календарних днів з дня виникнення такого боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за стягненням пені з відповідача за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 536,95 грн. минулих років (2005 рік).

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено терміни, які вживаються у цьому законі, зокрема:

податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст.1 Закону України № 2181);

податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п.1.3 ст.1 Закону України № 2181);

податкове повідомлення письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (п.1.9 ст.1 Закону України № 2181).

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно абз.3 п.п.5.3.1 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області визначено ТОВ «Промтехбуд» податкові зобовязання з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями від 21 лютого 2005 року № 0000091502/0 у розмірі 714,51 грн. та № 0000081502/0/0 у розмірі 1536,97 грн. (а.с.10).

Податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2005 року № 0000091502/0 та № 0000081502/0/0 отримані відповідачем 21 лютого 2005 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ «Промтехбуд» на корінцях податкових повідомлень-рішень (арк. справи 10).

Згідно п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

Відповідач не скористався правом оскарження вказаних повідомлень-рішень, а отже вони є узгодженими.

Відповідно до п.п 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що датою початку нарахування пені за податковими повідомленнями рішеннями від 21 лютого 2005 року № 0000091502/0 та № 0000081502/0/0 є 04 березня 2005 року.

Таким чином, ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області мала право звернутися до суду за стягненням пені протягом 1095 календарних днів, починаючи з 04 березня 2005 року.

Натомість, позивач з позовом звернувся тільки 22 грудня 2011 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду на адміністративному позові (а.с.2), тобто з пропуском 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Розглянувши адміністративну справу, судом встановлено, що позивач звернувся до суду після закінчення строків, установлених законом. Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та вважає за необхідне адміністративний позов залишити без розгляду.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що строк стягнення, встановлені п.102.4 ст.102 ПК України є присічним, тому поновленню взагалі не підлягає.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначені граничні строки стягнення податкового боргу - протягом 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

У відповідності із підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. При цьому згідно з підпунктом «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, тобто борг, стосовно якого минуло 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 213346,71 грн. є заборгованістю минулих років (2007 рік), стосовно нього минув строк позовної давності, встановлений підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), а тому згідно з підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) є безнадійним та не може бути стягнений з відповідача.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.101, 102 Податкового Кодексу України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехбуд» про стягнення пені у розмірі 536,95 грн. залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя

Р.С. Твердохліб