Постанова № 20957492, 04.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 січня 2012 року Справа № 2а-11246/11/1270 < Текст >

< Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Захарової О.В.,

секретаря судового засідання:Білоконя Д.І.,

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 01.11.2011),

представника відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 30.12.2011 №3/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКФ «Сапсан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року позивач ТОВ «ЛКФ «Сапсан» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (надалі відповідач, Ленінська МДПІ у м.Луганську), яким просив визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську, які полягають у викладенні в акті перевірки від 10.08.2011 №1498/16/37384762 висновку про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «ЛФК «Сапсан» з контрагентами згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року у звязку із порушенням ст.203, 215, 216, 662, 655 та 656 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача до початку судового розгляду справи по суті уточнив позовні вимоги, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ЛФК «Сапсан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року, яка оформлена актом №1498/16/37384762 від 10.08.2011.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке. ТОВ «ЛКФ «Сапсан» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про реєстрацію від 22.11.2000 №1 382 102 0000 017940.

10.08.2011 Ленінською міжрайонною податковою інспекцією згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, 79 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ «ЛКФ «Сапсан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.08.2011 №1498/16/37384762.

Позивач вважає, що податковим органом було проведено не камеральну перевірку, а документальну невиїзну перевірку, порядок та особливості проведення якої визначені ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що запит податкового органу щодо надання документів первинного обліку №27389/19-8 від 15.07.2011 на адресу підприємства не надходив.

У звязку з цим, позивач просив суд визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ЛФК «Сапсан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року, яка оформлена актом №1498/16/37384762 від 10.08.2011.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову, суду пояснили наступне.

Ленінською МДПІ у м.Луганську проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛФК «Сапсан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року. ТОВ «ЛФК «Сапсан» з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг за травень 2011 року в сумі 2911 894,00 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг. Перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЛФК «Сапсан» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Відповідач зазначив, що дії по проведенню перевірки не тягнуть для позивача будь-яких наслідків, виникнення у платника податків податкових зобовязань виникає з прийняттям податкового повідомлення-рішення. Відповідачем не було внесено за наслідками перевірки будь-яких змін по особовому рахунку позивача, не було внесено інформації, викладеної в акті перевірки в АС “Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА”, інформація за наслідками перевірки не направлялася в інші податкові інспекції. На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛКФ «Сапсан» згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.07.2011 серії ААБ №634145 зареєстроване в якості юридичної особи 22.11.2010 №13821020000017940, ідентифікаційний код 37384762, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, б.1-в, кабінет 307 (а.с.35-36).

ТОВ «ЛФК «Сапсан» перебуває на обліку платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську.

05.07.2011 Ленінська МДПІ у м.Луганську за №27389/16-8, з метою отримання пояснень та документальних підтверджень за результатами співставлення з іншими документами, пов'язаними із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), інформації поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок в травні 2011 року, керуючись п.20.1.1 ст.20 Податкового кодексу України, письмовим запитом запрошує керівника ТОВ «ЛКФ «Сапсан» до Ленінської МДПІ у м.Луганську для надання пояснень щодо здійснення господарських операцій та їх документального підтвердження (а.с. 67).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2011 Ленінською МДПІ у м.Луганську на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛФК «Сапсан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до поданої декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, результати якої оформлено Актом від 10.08.2011 №1498/16/37384762 (а.с. 56-60).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право (серед іншого):

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Право органу державної податкової служби направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, або надання копій первинних документів передбачене ст.73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, направлення письмового запиту платнику податків про надання інформації чи копій первинних документів є правом податкового органу.

Як вбачається з запиту відповідача від 05.07.2011 №27389/16-8 про надання документальних підтверджень та пояснень, Ленінська МДПІ у м.Луганську, керується п.20.1.1 ст.20 Податкового кодексу України, яким передбачено право податкового органу запрошувати платників податків для перевірки та згідно із змістом запиту, відповідач запрошує керівника ТОВ «ЛКФ «Сапсан» до Ленінської МДПІ у м.Луганську для надання пояснень щодо здійснення господарських операцій та на підтвердження їх здійснення просить надати документальне підтвердження: реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні за попередні періоди січень 2009-квітень 2011 року (а.с. 67).

Зазначений запит було надіслано поштою 05.07.2011, камеральну перевірку здійснено 10.08.2011, тобто після спливу місячного строку встановленого ст.73 Податкового кодексу України для надання відповіді платником податків на запит.

Відповідно до п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією із підстав здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення податковим органом фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що право призначення певного виду перевірки належить виключно податковому органу.

Отже, суд дійшов висновку, що направлення позивачу запиту про надання документальних підтверджень та пояснень не є обовязковою умовою призначення документальної позапланової виїзної перевірки та податковий орган не обмежений в праві проведення камеральної перевірки або взагалі не проведенні за наслідками направленого запиту будь-якої перевірки.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В ході розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення субєкта владних повноважень за наслідками перевірки відносно позивача не приймалося.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно облікової картки платника, відповідачем не вносилися зміни по особовому рахунку позивача з податку на додану вартість за травень 2011 року за наслідками перевірки (а.с. 64-66).

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Таким чином, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Вчинення дій являє собою процес реалізації покладених на субєкта владних повноважень функцій. Самі по собі дії не тягнуть будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії податкове повідомлення-рішення та/або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, саме вони мають вплив на його права та обовязки.

Отже, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у звязку із проведенням перевірки, які б порушували інтереси позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Питання по судових витратах вирішується відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКФ «Сапсан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправними дій, - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 січня 2012 року.

< Текст >

Суддя О.В. Захарова