Постанова № 20956770, 10.01.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року           2а-5954/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брагіної О.Є.,

при секретарі судового засідання Варченко І.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність від 27.10.2011 р. б/н);

представника відповідача –ОСОБА_2 (довіреність від 29.12.2011 р. №4466/9/10-36),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю «Денфінансгруп»

до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В

09.12.2011 р., товариство з обмеженою відповідальністю «Денфінансгруп»(по тексту-позивач, товариство) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (по тексту- відповідач) про визнання протиправними дій при здійсненні документальної перевірки товариства та складанні акту перевірки від 23.11.2011р. №794/23-2/37336043 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень-березень 2011 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.01.2012 р.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з його участю в судовому засіданні по іншій адміністративній справі.

Розгляд справи було відкладено на 10.01.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, пославшись на порушення відповідачем чинного законодавства при здійсненні позапланової документальної перевірки товариства, а також на неправомірність дій службових осіб податкового органу, які поклали в основу акта перевірки дані автоматизованої системи ДПА України та визнали нікчемними правочини, укладені між позивачем та його контрагентами.

Уповноважений представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказавши, що працівники податкового органу діяли у суворій відповідності з Податковим кодексом України, Законом України «Про податкову службу в Україні»та іншими нормативно-правовими актами, якими визначено порядок проведення документальних невиїзних перевірок платників податків та ухвалення за наслідками перевірок відповідних документів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення до нього, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Денфінансгруп»є юридичною особою, зареєстроване 14.12.2010р. Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області за №13341020000003459. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.12.2010 р. за №1731-ТОВ. На день розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ Вишгородського району Київської області.

В листопаді 2011 р., відповідач, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України здійснив позапланову невиїзну документальну перевірку товариства на предмет правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-березень 2011 р., наслідком якої стало складання акту перевірки від 23.11.2011 р. №794/23-2/37336043 (далі по тексту – акт перевірки).

В ході перевірки було виявлено та зафіксовано, що позивачем не заповнено в додатках до податкової декларації з податку на прибуток рядки –амортизація основних засобів, нематеріальних активів. Згідно даними звіту Ф-1-ДФ за 1 квартал 2011 р. на підприємстві значиться працюючих 1 особа, відсутні інформація щодо наявності ліцензій на здійснення певних видів діяльності та реальна можливість поставок товарів (надання робіт, виконання послуг), у зв’язку з чим податковий орган дійшов висновку, що господарські операції між ТОВ «Денфінансгруп»та його контрагентами не підтверджуються, з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, тощо.

Не погоджуючись з висновками відповідача, позивач оскаржив його дії в судовому порядку.

Надаючи правової оцінки відносинам, які склалися між сторонами, суд виходить із наступного:

статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р.№509-XII (далі по тексту Закон України №509-XII) встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій відповідно до статті 10 Закону України №509-XII належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасністю надходження цих податків, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, що були допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

В силу положень статті 15 Податкового кодексу України позивач є платником податків. Статтею 16 Податкового кодексу України визначено обсяг обов’язків платника податків, до яких, зокрема, відноситься ведення в установленому порядку обліку доходів та витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та сплата податків та зборів в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються також нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль –це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ –інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів –за результатами податкового контролю.

Згідно із підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї із таких обставин: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 73.2.4 пункту 73.2 статті 73 Податкового кодексу України встановлено порядок подання інформації органам державної податкової служби. Цей порядок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перелік підстав для надсилання суб’єктам інформаційних відносин, у тому числі й платникам податків, письмового запиту про подання інформації, наведено у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1245, суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, у разі ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, в силу приписів пункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковий орган зобов’язаний здійснити документальну позапланову виїзну перевірку.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Денфінансгруп»відповідачем був порушений порядок, визначений підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в частині витребування у позивача пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит податкового органу.

Проте, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з огляду на таке:

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції протиправністю визнається властивість діяння (дії або бездіяльності), яка полягає у формальному порушенні конкретної юридичної норми або декількох норм.

Позивач просить визнати протиправними дії службових осіб відповідача при здійсненні ними документальної перевірки та складанні акту перевірки. Виходячи із буквального змісту поняття протиправність дії відповідача в процесі здійснення перевірки не є протиправними, оскільки право контролюючих органів на проведення перевірок платників податків, включаючи документальних позапланових виїзних перевірок відповідачу надано чинним законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що діями відповідача, які виявилися в здійсненні документальної перевірки товариства та складанні акту перевірки від 23.11.2011р. №794/23-2/37336043 права та інтереси позивача жодним чином порушені не були, негативних наслідків для нього не настало, а відтак його вимоги є безпідставними.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень-відповідача, за відсутності у нього судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159–163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                 Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11.01.12.