Постанова № 20955615, 04.03.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2634/10/0770

рядок статзвіту 2.11.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року 15 год. 20 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Семаль Т.М.,

з участю сторін :

представника позивача закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»Греца Я.В.;

представник відповідача Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області повторно не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Брегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 09 березня 2011 року.

Позивач - закрите акціонерне товариство «Берегівський радіозавод»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Берегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0000572340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 39414 грн. та № 0000582340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 50539 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень, квітень 2010 року, про що складено акт перевірки № 46-23/011/14313783 від 16 червня 2010 року.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000572340/0 від 16 червня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 39414 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000582340/0 від 16 червня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 50539 грн.

При зменшення податкового кредиту відповідачем не проведено системного правового аналізу норм закону, що регулюють порядок оподаткування операцій з імпорту товарів, свавільно і звужено протрактовано норму п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» без врахування положень інших норм Закону, що призвело до неправильного застосування Закону у даному випадку.

При зменшенні сум бюджетного відшкодування на суму 37137,46 грн. ПДВ за березень та 50539 грн. ПДВ за квітень 2010 року по імпортованому на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу виробів з паперової маси, картону для відокремлення готового виробу, виробів з гофрованого картону для пакування комплектів електричних кабелів до легкових автомобілів не враховано, що відповідно до п.п.3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

Згідно з п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вказана правова норма передбачає формування податкового кредиту із сум ПДВ, як сплачених в ціні придбаних (виготовлених) товарів на митній території України, так і сум ПДВ, сплачених при імпорті.

Позивач належним чином сплатив до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями і податковим органом не оспорюється. Товари, імпортовані та територію України за договором оренди, ввезені з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товариства.

Суми ПДВ, заявлені до відшкодування у податкових деклараціях за березень та квітень 2010 року, визначені у повній відповідності з вимогами п.7.7 ст.7 Закону і складаються з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Про помилковість висновків відповідача свідчить та обставина, що ДПА України в своїх роз'ясненнях неодноразово визнавала право платників податків на податковий кредит та отримання бюджетного відшкодування з імпортних операцій, при яких «придбання»товарів (у звуженому його розумінні відповідача) також не здійснюється, як-от при ввезенні товарів, що здійснюється як внесок до статутного фонду, при ввезенні товарів за договорами фінансового лізингу тощо. Право на віднесення сум ПДВ, сплачених при митному оформленні таких товарів, до складу податкового кредиту ніколи і ніким не ставились під сумнів, тому явно помилкова і така, що суперечить роз'ясненням ДПА України позиція відповідача є по меншій мірі дивною і незрозумілою.

З огляду на вищевикладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав Закарпатському окружному адміністративному суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначає, що Брегівська обєднана державна податкова інспекція Закарпатської області при проведенні даної позапланової перевірки керувалася Законом України №168 від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість»та роз'ясненнями наданими листами ДПА України № 13703/7/16-1517-07 від 19 липня 2006р. та № 16714/7/16-1517 від 07 вересня 2006р.Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 ст.7 Закону України № 168 «Про податок на додану вартість».

В порушення пп 7.4.1. пункту 7.4 ст.7 Закону України № 168 підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу та картонних коробках на безоплатній основі.. Оскільки ввезене обладнання та картонні коробки не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезенні, до податкового кредиту не відноситься, а тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, що наведені в позовній заяві.

У судові засідання, що відбулися 10 вересня 2010 року, 06 жовтня 2010 року, 02 грудня 2010 року, 24 січня 2011 року, 02 лютого 2011 року та 04 березня 2011 року, представник відповідача не зявився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і його слід задовольнити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що

Брегівською обєднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт № 46-23/011/14313783 від 16 червня 2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Берегівський радіозавод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 лютого 2010 р. по 30 квітня 2010 року, в якому зафіксовано порушення пп 7.4.1. пункту 7.4 ст.7 Закону України №168, а саме завищено суму податкового кредиту за лютий 2010 року в сумі 39414 грн. та за березень в сумі 50539 грн. (а.с.а.с. 8-28).

На підставі вказаного Акту було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000572340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 39414 грн. та № 0000582340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 50539 грн. (а.с.а.с. 29-30).

Позивачем надано Брегівській обєднаній державній податковій інспекції Закарпатської області податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні-квітні 2010 року 82685 грн. (а.с.а.с. 31-56).

Суми сплаченого до бюджету ПДВ підтверджуються ВМД: від 02 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3231,99 грн., від 03 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3594,81 грн., від 04 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 2676,38 грн., від 05 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3332,64 грн., від 10 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 5376,77 грн., від 16 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 7534,77 грн. та 487,80 грн., від 17 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 1651,90 грн., від 23 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3283,70 грн., від 25 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3394,42 грн., від 26 лютого 2010 року сплачено ПДВ у сумі 1481,94 грн., від 01 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 5239,06 грн., від 02 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 4192,91 грн., від 05 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 4784,17 грн., від 10 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 666,75 грн., від 11 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 4371,65 грн., від 12 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 4621,10 грн., від 15 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 2451,12 грн., від 17 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 2705,96 грн., від 18 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 3186,21 грн., від 23 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 6369,22 грн., від 30 березня 2010 року сплачено ПДВ у сумі 7737,80 грн. (а.с.а.с. 57-78).

Судом встановлено, що ЗАТ «Берегівський радіозавод»(орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою CORPORATION HUNGARY AUTOMOTIVE MANUFACTURING LIMITED LIABILITY COMPANY»(орендодавець) від 22 березня 2006 року, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини та сплачує йому за користування орендну плату, яка є еквівалентом 100 євро відповідно до офіційного обмінного курсу, встановленого Національним банком України на дату підписання цього Договору, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 30 днів з дати отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. В п. п. 6.1 розділу 6 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишатиметься єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору (а.с.а.с. 79-96).

Згідно додаткової угоди до договору оренди від 22 березня 2006 року, договір оренди від 22 березня 2006 року викладено у новій редакції, відповідно до якої орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини та сплачує йому за користування орендну плату, яка є еквівалентом 100 євро відповідно до офіційного обмінного курсу, встановленого Національним банком України на дату підписання цього Договору, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 30 днів з дати отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. В п. п. 6.1 розділу 6 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишатиметься єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору, строк дії договору становить 5 років (а.с.а.с. 97-116).

Згідно контракту № 27 Про спільну інвестиційну діяльність від 15 грудня 2003 року, укладеного між ЗАТ «Берегівський радіозавод»(іменований «Підприємство») та cs International»(іменований «Інвестор»), внесок інвестора у виді обладнання на суму 2081000 євро, інвестор має право у випадку припинення інвестиційної діяльності повернути, не пізніше 12 місяців із дня припинення цієї діяльності, внесену інвестицію в натуральній формі (а.с.а.с. 117-122).

Статтею 185 МК України визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення ( вивезення ).

Згідно ст. 188 МК України імпорт митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень.

У відповідності до ст. 189 МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; 30) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

З обставин справи вбачається, що переміщення товару було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам визначеним ст.189 МК України.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість», обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно із статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)._платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 зазначеного Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, заявлена сума бюджетного відшкодування по ПДВ - визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Отже підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на умовах оперативного лізингу обладнання підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

А тому, доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України«Про податок на додану вартість», є необґрунтованими та таким звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

За викладених обставин суд приходить до переконання про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень: № 0000572340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 39414 грн. та № 0000582340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 50539 грн.

Враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства, і, зважаючи на це, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»до Брегівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000572340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 39414 грн. та № 0000582340/0 від 16 червня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 50539 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод»витрати понесені по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 коп.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.