Постанова № 20955367, 11.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22134/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивачаКаменюк Л.М.,

представника відповідача1Чернишової О.О., Макаренко С.Л.

представника відповідача2не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баронг» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання нечинними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011 року, №700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011 року, стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 19844 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Баронг» заявлено позов до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання нечинними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011р., № 700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011р., стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 19844 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 червня 2011 на митний кордон України від відправника SHENZHEN DAFUHAO IND DEVELOPMENT CO. LTD., (Китай) для одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Баронг» надійшов товар: меблі, фурнітура до меблів (вага нетто 19045 кг) за договором № BRNG -020080703 від 03.07.2008р.

14.07.2011 р. декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «Баронг» було подано до Східної митниці ВМД №700120801/2011/000975, №700120801/2011/000976, товаросупровідні та інші документи.

Митна вартість імпортованого товару була визначена позивачем із застосуванням 1 методу, визначеного ст. 266 Митного кодексу України, щодо визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження митної вартості товару за ВМД № 700120801/2011/000975, позивачем було надано наступні документи:

контракт № BRNG -020080703 від 03.07. 08р.,

специфікація №LQ 002R2 від 05.05.11,

інвойс №LQ 002R2 від 27.12.10,

експортна ВМД 530420110045247675 від 05.05.11,

сертифікат про походження товару СРІТ 110931305 від 05.05.2011р.,

інвойс №1870 від 21.06.11,

платіжне доручення №1 від 20.04.2011р.,

прас-листи виробника

Для підтвердження митної вартості товару за ВМД № 700120801/2011/000976, позивачем було надано наступні документи:

контракт № BRNG -020080703 від 03.07. 08р.,

специфікація №LQ 002R2/01 від 27.12.10,

відвантажувальна специфікація №LQ 002R2/01 від 05.05.11,

проформа - інвойс №LQ 002R2/01 від 27.12.10.

За підсумками здійснення заходів контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю й митного оформлення Відповідачем, відповідно до вимог Порядку декларування митної вартості товарів, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766, 14.07.2011р. були запрошені у декларанта ТОВ «Баронг» додаткові документи, шляхом внесення запису у графі ДМВ-1 «для відміток митного органу» а саме:

- висновки про якісні та вартості характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством,

- банківські документи що підтверджують сплату за транспортні витрати по доставці товару,

- договір (контракт) про транспортно-експедиторські послуги по доставці товару, страхові документи (у разі страхування вантажу),

- інші банківські документи (рахунки) за якими згідно платіжного доручення «1 від 20.04.11 за товар за контрактом № BRNG -020080703 від 03.07. 08р. було сплачено суму у розмірі 33074 доларів США,

- оборотно-сальдові відомості по рахунку №332 за попередніми поставками за даним контрактом,

- інші документи за бажанням декларанта.

18.07.11 року на вимогу митного органу для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог ст. 264 МК України позивачем за ВМД № 700120801/2011/000975 додатково було надано наступні документи:

- звіт №91/113 від 15.07.11 про оцінку вартості меблів,

- платіжне доручення №167 від 23.06.11 (про сплату витрат по доставці товару),

- договір №01/10/Є від 03.05.10 на транспортно-експедиторське обслуговування,

- виписку банку про переказ коштів за даною поставкою, копію рахунку за яким здійснювалася попередня оплата,

- оборотно-сальдові відомості за рахунком 281 по поставці на баланс товарів, які надходили за контрактом у липні, вересні та грудні 2010р.

за ВМД № 700120801/2011/000976 додатково було надано наступні документи:

- платіжне доручення №167 від 23.06.11 (про сплату витрат по доставці товару),

- договір №01/10/Є від 03.05.10 на транспортно-експедиторське обслуговування,

У відповідності до ст.ст. 264,266,267 МК України Відповідачу було повідомлено про відсутність страхових документів на вантаж за ВМД № 700120801/2011/000975, ВМД №700120801/2011/000976 з причини не складання страхового договору.

Незважаючи на представлені додаткові документи, Відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 21.07.2011р., де визначив митну вартість товару за кодом УКТЗЕД 940360100 у розмірі 2,61 долара США/кг., за кодом УКТЗЕД 9403500000 у розмірі 2,22 долара США/кг., №700000006/2011/000664/1 від 21.07.2011р., де визначив митну вартість товару у розмірі 1,19 доларів США/кг., застосувавши 6 (резервний) метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, згідно ст. 266 Митного Кодексу України.

В зазначених рішеннях, Відповідач зазначив що підставами для прийняття даних рішень є:

- сумніви щодо відомостей у документах, поданих декларантом ТОВ «Баронг» щодо фактичної оплати за товар та підтвердження витрат понесених покупцем при доставці товару,

- не надання у повному обсязі додаткових документів необхідних для обєктивного підтвердження складових митної вартості ( фрахтовий договір, документи про страхування).

Відповідно до ч.2 п.11 Постанови КМУ №1766 від 20.12.06. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» вказано, посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

У графі «Для відміток митного органу» ДМВ-1 № 700120801/2011/000975 від 14.07.11 відсутня вимога Відповідача про надання митному органу як додаткового документа фрахтового договору, тому позивач вважає вимагання Відповідачем додаткового документа «фрахтового договору» є порушенням вимог ч.2 п.11 Постанови КМУ №1766 від 20.12.06. Крім того, договір фрахту позивачем не укладався, умови даного договору є комерційною інформацією ТОВ «Фарконт Маріуполь», з яким ТОВ «Баронг» було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування.

Зазначення Відповідачем у рішеннях про визначення митної вартості товарів, як підстави: «відсутність документів про страхування вантажу», позивач вважає неправомірною.

Страхування вантажу є добровільним та необовязковим, нами страховий договір на вантаж не укладався, про що було повідомлено Відповідачу.

Разом з тим, позивач зазначив, що відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за 1-м методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару. В ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією.

Встановлені Митним кодексом України методи визначення митної вартості товару застосовуються послідовно. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватися з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості товару з декларантом, але цього не було зроблено відповідачем.

Фактично консультації з позивачем та митницею проведено не було. Митниця не оголосила ніякої інформації щодо визначення митної вартості товару й, тим більше, не деталізувала її. На підставі яких відомостей митниця вважала заявлену митну вартість не справедливою, також не зазначено.

На зворотному боці ДМВ декларантом було вчинено запис, «ознайомлений», проте цей запис не свідчить про відмову у наданні додаткових документів, а лише про неможливість їх надати.

Посилаючись на норми 259, 261, 262, 267, 268, 269 МК України, які визначають, що вартість товару в першу чергу визначається зі ціною договору (1-й метод), позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави щодо застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначивши, що під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст. 265 Митного кодексу України (далі - МК України), посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ), а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Це право визначено пп. 1 п. 3 розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.09 № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.07.2009рю за №669/16685.

Згідно до ст. 11 Митного Кодексу України (далі МК України) до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Згідно приписів ст. 45 МК України особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Також згідно ст. 88 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а згідно приписів ч. 2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Також право митного органу витребувати додаткові відомості та документи для підтвердження заявленої митної вартості, а обов'язок декларанта надати такі відомості і документи та забезпечити можливість їх перевірки, передбачено приписами ч. 2 ст. 264 МК України та п. 11 Порядку № 602.

При розгляді наданих 14.07.2011р. позивачем документів до ВМД №700120801/2011/000975, яким задекларована вартість товару «меблі для житлових кімнат», «меблі типу спальня» митним органом встановлено наступне:

- відповідно до фрахтового інвойсу від 21.06.11 №1870 вартість транспортування товару складає 25474,69. Однак декларантом не подано митниці банківські документи, що підтверджують оплату за транспортування даного товару,

- згідно положення п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ №1766 від 20.12.06 для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до ПКМУ виключаються до ціни товару, декларант зобовязаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи.

Крім того, встановлено що рівень заявленої митної вартості товару «меблі для житлових кімнат» становить 1,57 2,42 дол.США/ кг, що є значно нижче, ніж рівень митної вартості схожих товарів 2,61 дол. США/ кг., рівень заявленої митної вартості товару «меблі типу спальня» становить 1,74 2,09 дол.США/ кг, що є значно нижче, ніж рівень митної вартості схожих товарів 2,22 дол. США/ кг.

Так, у митного органу виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості товарів, тому в рамках ст. 264 МК України, п. 11 Порядку 1766, митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивача було запропоновано надати наступні документи:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством,

- банківські документи що підтверджують сплату за транспортні витрати по доставці товару,

- відповідно до п.8 ПКМУ №1766 від 20.12.06 договір (контракт) про перевезення товару, страхові документи (у разі страхування вантажу),

- оборотно-сальдові відомості по рахунку №332 за попередніми поставками за даним контрактом,

- інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ «Баронг» ОСОБА_4 повідомлений письмово, про свідчить відповідний запис на зворотному боці ДМВ 1 № 700120801/2011/000975.

На вимогу митного органу позивачем 14.07.11 було подано документі, але не в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 266 МК України, Східною митницею з декларантом було проведено процедуру консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить напис відповідного змісту на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000975 про відсутність як у митного органу, так і у декларанта цінової інформації, що дає змогу визначити митну вартість за 1-5 методом.

Також, за результатами проведених консультацій було обрано метод визначення митної вартості на підставі ст. 273 МК України за резервним методом.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу та декларанта об'єктивного джерела інформації, а саме документів на ідентичні та подібні товари, час митного оформлення яких є найближчим до митного оформлення спірного товару, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за 4-5 методами здійснено коригування митної вартості товару з урахуванням наявної цінової інформації, а саме за основу взято митне оформлення схожого товару.

Прийнято рішення щодо можливості застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості зазначених товарів. Згідно Рішення про визначення митної вартості від 21.07.2011р. № 700000006/2011/000663/1 - митна вартість товару за кодом згідно УКТЗЕД 9403601000 визначена на рівні 2,61 дол. США/кг., за кодом згідно УКТЗЕД 9403500000 визначена на рівні 2,22 дол. США/кг

При розгляді наданих 14.07.2011р. позивачем документів до ВМД №700120801/2011/000976, яким задекларована вартість товару «металеві кутки до ліжка» митним органом встановлено наступне:

- декларантом не подано банківські документи, що підтверджують сплату за витрати по доставці товару;

- згідно положення п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ №1766 від 20.12.06 позивачем не подано договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи.

Крім того, встановлено що рівень заявленої митної вартості товару «металеві кутки до ліжка» становить 0,93 дол.США/кг, що є значно нижче, ніж рівень митної вартості схожих товарів 1,19 дол. США/ кг. Тому митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивача було запропоновано надати додаткові документи.

На вимогу митного органу позивачем 14.07.11 було подано документі, але не в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 266 МК України, Східною митницею з декларантом було проведено процедуру консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить напис відповідного змісту на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000976 про відсутність як у митного органу, так і у декларанта цінової інформації, що дає змогу визначити митну вартість за 1-5 методом.

Також, за результатами проведених консультацій було обрано метод визначення митної вартості на підставі ст. 273 МК України за резервним методом.

Прийнято рішення щодо можливості застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості зазначених товарів. Згідно Рішення про визначення митної вартості від 21.07.2011р. № 700000006/2011/000664/1 - митна вартість товару визначена на рівні 1,19 дол. США/кг.

Враховуючи вищенаведене представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Баронг» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 27.08.2008р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 36082470.

Згідно до статті 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Східна митниця у відповідності до ст.15 Митного кодексу України є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

.

Судом встановлено, що позивачем був укладений з SHENZHEN DAFUHAO IND DEVELOPMENT CO. LTD., (Китай) контракт № BRNG -020080703 від 03.07.2008р. на поставку товару меблі, фурнітура до меблів (Том 1 арк. справи 20-23).

14.07.2011 р. декларантом позивача ОСОБА_4 з метою здійснення митного оформлення товару подано до Східної митниці ВМД №700120801/2011/000975, №700120801/2011/000976, контракт, специфікації, експортні ВМД, сертифікати про походження товару, інвойси, платіжні доручення, прайс-листи виробника. (Том 1 арк. справи 25-29, 31-40).

За даними ВМД та ДМВ-1 позивачем ввозилися на митну територію України «меблі для житлових кімнат» (код товару 9403601000), «меблі типу спальні» (код товару 9403500000), «металеві кутки для ліжка» (код товару 83024200900) за договором № BRNG -020080703 від 03.07.2008р.

Позивачем була визначена митна вартість імпортованого товару із застосуванням 1-го методу, визначеного ст. 266 Митного кодексу України за ціною договору.

Так, митна вартість товару задекларована у ВМД №700120801/2011/000975 за кодом товару 9403601000 складала 1,86 дол.США за 1 кг., та за кодом товару 9403500000 1,80 дол.США. за 1 кг.

Митна вартість товару задекларована у ВМД 700120801/2011/000976 за кодом товару 9403601000 складала 0,93 дол.США за 1 кг.

Зокрема для підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано до митного органу:

за ВМД № 700120801/2011/000975 наступні документи:

контракт № BRNG -020080703 від 03.07. 08р.,

специфікація №LQ 002R2 від 05.05.11,

інвойс №LQ 002R2 від 27.12.10,

експортна ВМД 530420110045247675 від 05.05.11,

сертифікат про походження товару СРІТ 110931305 від 05.05.2011р.,

інвойс №1870 від 21.06.11,

платіжне доручення №1 від 20.04.2011р.,

прас-листи виробника

за ВМД № 700120801/2011/000976 наступні документи:

контракт № BRNG -020080703 від 03.07. 08р.,

специфікація №LQ 002R2/01 від 27.12.10,

відвантажувальна специфікація №LQ 002R2/01 від 05.05.11,

проформа - інвойс №LQ 002R2/01 від 27.12.10,

При розгляді наданого пакету документів до ВМД № 700120801/2011/000975 митним органом встановлено наступне:

- відповідно до фрахтового інвойсу від 21.06.11 №1870 вартість транспортування товару складає 25474,69. Однак декларантом не подано митниці банківські документи, що підтверджують оплату за транспортування даного товару,

- згідно положення п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ №1766 від 20.12.06 для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до ПКМУ виключаються до ціни товару, декларант зобовязаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи.

При розгляді наданого пакету документів до ВМД № 700120801/2011/000976 митним органом встановлено наступне:

- декларантом не подано банківські документи, що підтверджують сплату за витрати по доставці товару;

- згідно положення п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ №1766 від 20.12.06 позивачем не подано договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

У відповідності до п.п. 10, 11, 12, 13 Порядку № 1766,відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:

договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійний чи авторський договір (контракт);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

калькуляція фірми - виробника товару;

копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару;

інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

У звязку з тим, що у митного органу виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості товарів, митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів документи по ДМВ-1

-висновки про якісні та вартості характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством,

-банківські документи що підтверджують сплату за транспортні витрати по доставці товару,

-договір (контракт) про транспортно-експедиторські послуги по доставці товару, страхові документи (у разі страхування вантажу),

-інші банківські документи (рахунки) за якими згідно платіжного доручення «1 від 20.04.11 за товар за контрактом № BRNG -020080703 від 03.07. 08р. було сплачено суму у розмірі 33074 доларів США,

-оборотно-сальдові відомості по рахунку №332 за попередніми поставками за даним контрактом,

-інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ «Баронг» ОСОБА_4 був повідомлений письмово, про свідчить відповідний запис на зворотному боці ДМВ 1 № 700120801/2011/000975 (Том 1 арк. справи 31-33), та відповідний запис на зворотному боці ДМВ 1 № 700120801/2011/000976 (Том 1 арк. справи 34-35).

18.07.11 року на вимогу митного органу для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог ст. 264 МК України позивачем за ВМД № 700120801/2011/000975 додатково було надано наступні документи:

- звіт №91/113 від 15.07.11 про оцінку вартості меблів,

- платіжне доручення №167 від 23.06.11 (про сплату витрат по доставці товару),

- договір №01/10/Є від 03.05.10 на транспортно-експедиторське обслуговування,

- виписку банку про переказ коштів за даною поставкою, копію рахунку за яким здійснювалася попередня оплата,

- оборотно-сальдові відомості за рахунком 281 по поставці на баланс товарів, які надходили за контрактом у липні, вересні та грудні 2010р.

За ВМД № 700120801/2011/000976 додатково було надано наступні документи:

- платіжне доручення №167 від 23.06.11 (про сплату витрат по доставці товару),

- договір №01/10/Є від 03.05.10 на транспортно-експедиторське обслуговування,

Згідно письмових пояснень декларанта ТОВ «Баронг» ОСОБА_4, та пояснень представника позивача, у відповідності до ст.ст. 264,266,267 МК України позивачем було повідомлено Відповідачу про відсутність страхових документів на вантаж за ВМД №700120801/2011/000975, ВМД №700120801/2011/000976 з причини не складання страхового договору.

Після отримання та дослідження вищезазначених додаткових документів Відповідач прийняв наступні рішення про визначення митної вартості товарів:

- №700000006/2011/000663/1 від 21.07.2011р., де визначив митну вартість товару за кодом УКТЗЕД 940360100 у розмірі 2,61 долара США/кг. та за кодом УКТЗЕД 9403500000 у розмірі 2,22 долара США/кг.;

- №700000006/2011/000664/1 від 21.07.2011р., де визначив митну вартість товару у розмірі 1,19 доларів США/кг., застосувавши 6 (резервний) метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, згідно ст. 266 Митного Кодексу України,

Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, згідно зі ст. 249 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено статтею 259 МК України, згідно із якою, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Стаття 261 МК України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Згідно зі ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Разом з тим, доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування чи незастосування інших методів Східна митниця не надала.

Відповідно до ст. 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що право визначення митної вартості товарів надається декларанту відповідно до положень МК України, під митною вартістю розуміється ціна товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, обчислюється відповідно до положень МК України та повинна базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Крім цього, митна вартість товарів, визначається із застосуванням певного вичерпаного переліку методів, при цьому умови їх застосування встановлюються тільки МК України.

Як зазначив відповідач, ним з декларантом було проведено процедуру консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить напис відповідного змісту на зворотному боці ДМВ-1 №700120801/2011/000975, ДМВ-1 №700120801/2011/000976 про відсутність як у митного органу, так і у декларанта цінової інформації, що дає змогу визначити митну вартість за 1-5 методом. Тому за результатами проведених консультацій було обрано метод визначення митної вартості на підставі ст. 273 МК України за резервним методом.

Проте суд не може прийняти зазначені доводи відповідача, оскільки норми ст. 266 МК України передбачають, що проведення консультацій полягає у можливості здійснення обміном наявної у митного органу та декларанта інформацією. Разом з тим, відсутність у сторін такої інформації не може свідчити про факт проведення консультацій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що фактично консультації з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару з позивачем не проводились.

Відповідно до вимог ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Статтею 268. Митного кодексу України визначено, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У судовому засіданні встановлено, що прокуратурою м. Маріуполя у теперішній час здійснюється перевірка за заявою декларанта ТОВ «Баронг» ОСОБА_4 по факту неправомірних дій посадових осіб м/п «Азов-порт» Східної митниці.

На виконання ухвали суді від 29.12.2011р. прокуратурою м. Маріуполя надані до суду матеріали перевірки з яких вбачається, що на запит від 27.07.2011р., Департаментом митних інформаційних технологій та статистики листом від 04.08.2011 року № 18/15.6-26-4674ДСК надано до прокуратури завірені копії вантажних митних декларацій (ВМД) та інформацію щодо митного оформлення ввезення на митну територію України ідентичних (подібних) товарів: «меблі для житлових кімнат» (код товару 9403601000, виробництва Китай), «меблі типу спальні» (код товару 9403500000, виробництва Китай), «металеві кутки для ліжка» (код товару 83024200900, виробництва Китай) за період з 14.05.2011р. по 14.07.2011р. згідно з базою даних електронних копій ВМД станом на 04.08.2011р.

Крім того, відповідачем 1 надано витяг із цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі ЄАІС ДМСУ) за період з 14.04.2011р. по 14.07.2011р.

Згідно аналізу бази даних рівня митної вартості за кодом товару 9403500000 «меблі типу спальні: ліжко» та дослідження ВМД, отриманих від Департаменту митних інформаційних технологій та статистики, судом встановлено, що рівень митної вартості на товар «меблі типу спальні» (код товару 9403500000) у максимально наближеному часі до дати його декларування позивачем, був наступний :

- ВМД № 500040011/2011/11371 від 18.06.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,65 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/11418 ВМД від 20.06.2011р. та № 500040011/2011/11425 від 20.06.2011р., оформлені Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,6 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/11746 від 24.06.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,65 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/12862 від 13.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,6 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/12896 від 13.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,6 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/12855 від 13.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,6 доларів США за 1 кг товару.

Отже, за таких обставин заявлена декларантом ТОВ «Баронг» ОСОБА_4 митна вартість на рівні 1,8 доларів США за 1 кг товару була вищою ніж міститься у базі Державної митної служби.

В той же час для визначення митної вартості товару, що декларувався товриством «Баронг», головним інспектором ВКМВ та КТ Східної митниці Макаренко С.Л. була вибрана більш рання з оформлення ВМД № 110000014/2011/408710 від 17.06.2011р., яка містить описання товару крім ліжка, ще й «приліжкова приставка з двома висувними шухлядами, 6-дверний розсувний гардероб, комод з 4-ма шухлядами, туалетний столик з дзеркалом, 2-дверний розсувний гардероб із дзеркалом, приліжкова тумба для телевізора пересувна» та митною вартістю 2,22 доларів США за 1 кг товару.

Згідно аналізу бази даних рівня митної вартості за кодом товару 9403601000 «меблі для житлових кімнат» та дослідження ВМД отриманих від Департаменту митних інформаційних технологій та статистики, судом встановлено, що рівень митної вартості на товар «меблі для житлових кімнат» (код товару 9403601000) у максимально наближеному часі до дати його декларування позивачем, був наступний :

- ВМД № 500040011/2011/12106 від 01.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,65 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/12503 від 07.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,65 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 500040011/2011/12896 від 13.07.2011р., оформлена Південною митницею, скорегована митна вартість складає 1,65 доларів США за 1 кг товару;

- ВМД № 110000014/2011/408469 від 15.06.2011р., оформлена Дніпропетровською митницею, виробник SHENZHEN DAFUHAO IND DEVELOPMENT CO.LTD., BLDG.A,SHANGYE ST., GAOSITE IND.CITY, PINGSHAN, LONGGANG, SHENZHEN 518118.P.R., CHINA (товар придбаний ТОВ «Баронг» у цього виробника) скорегована митна вартість складає 1,86 доларів США за 1 кг товару.

Отже за таких обставин заявлена декларантом ТОВ «Баронг» ОСОБА_4 митна вартість на рівні 1,86 доларів США за 1 кг товару у більшості випадків була вищою ніж міститься у базі Державної митної служби.

Проте для визначення митної вартості товару за кодом 9403601000, що декларувався ТОВ «Баронг», головним інспектором ВКМВ та КТ Східної митниці Макаренко С.Л. була вибрана більш рання з оформлення за ВМД № 100200000/2011/221813 від 07.06.2011р. з митною вартістю 2,62 доларів США за 1 кг товару.

Витрати на транспортування підтверджені позивачем наданими до митного органу договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунками на перевезення, довідками від підприємців (перевізників) про надані послуги (Том 1 арк. справи 142-144, ).

Згідно відповіді ТОВ «Фарконт Маріуполь» від 09.08.2011р. на вимогу прокуратури м. Маріуполя (Том 1 арк. справи 115) встановлено, що у липні 2011 року посадова особа ТОВ «Баронг» зверталася до ТОВ «Фарконт Маріуполь» з метою організації морського перевезення вантажу «меблі для житлових кімнат та комплектуючі до них» у контейнері по маршруту Чівань - Маріуполь.

Відповідно договору № 01/10 Є від 03.05.2010 на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «Баронг» та ТОВ «Фарконт Маріуполь», ТОВ «Фарконт Маріуполь» організував морське перевезення вантажу «меблі для житлових кімнат та комплектуючі до них» у контейнері DFSU 6487733 по коносаменту MW1105AAA1005FD, який прибув в Маріупольський Морський Торгівельний порт на т/х «Рені 004» 23.06.2011 року. Договір страхування імпортного вантажу «меблі для житлових кімнат та комплектуючі до них» з ТОВ «Баронг» не укладався.

Договором № 01/10 Є від 03.05.2010р. на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «Баронг» та ТОВ «Фарконт Маріуполь» укладання ТОВ «Баронг» будь - яких інших додаткових договорів з власниками (фрахтователями) судна не передбачається. ТОВ «Баронг» сплатило ТОВ «Фарконт Маріуполь» за надану послугу - морський фрахт Чівань - Маріуполь у розмірі 25474,69 гривен згідно платіжного доручення № 167 від 23.06.2011. Іншої оплати ТОВ «Баронг» не здійснював у звязку з тим, що інші послуги не надавались.

Аналіз норм Митного кодексу України, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Митним органом застосовано шостий метод для визначення митної вартості товару, при цьому в основу такого визначення покладені дані цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Долучений до матеріалів справи митним органом витяг з наведеної системи не підтверджує інформацію щодо ціни ідентичних товарів за договором саме за цей період.

Як вбачається з аналізу наданої інформації, та встановлено під час судового розгляду, ціна, покладена митним органом в основу коригування митної вартості товару, відповідає ціні визначеній саме митним органом рішеннями про визначення митної вартості що приймались в попередніх періодах (Том 1 арк. справи 145-176).

Суд вважає, що покладення в основу визначення митної вартості відповідачем ціни раніше визначеної самим же митним органом за іншими методами у прийнятих ним Рішеннях, є неприпустимим з огляду на приписи норм статті 268 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів позивачем був наданий весь перелік документів, передбачених п. 7 Порядку № 1766. Проаналізувавши всі надані позивачем документи до митного оформлення суд вважає, що зазначені документи та відомості є обєктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально, є необхідними та достатніми для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що митним органом порушені вимоги статті 268 Митного кодексу України стосовно визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За наведених вище обставин визначення митної вартості товару вбачається, що митним органом не доведено дотримання всіх умов, правил та вимог для застосування шостого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про визнання нечинними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011р., № 700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011р. суд визнає такими, що підлягають задоволенню, з огляду на їх відповідність пункту 1 (стосовно порушення вищенаведених норм митного законодавства), пункту 3, пункту 8 статті 2 КАС України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 19844,00 грн. що були сплачені позивачем внаслідок визначення відповідачем митної вартості по ВМД №700120801/2011/000975, та прийняття рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 суд зазначає наступне.

14.07.2011 р. декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «Баронг» було подано до Східної митниці ВМД №700120801/2011/000975, №700120801/2011/000976 у яких митна вартість імпортованого товару була розрахована позивачем із застосуванням 1 методу, визначеного ст. 266 Митного кодексу України.

Так, митна вартість товару у ВМД №700120801/2011/000975 задекларована на суму 279639,71 грн. (гр.деклар.12), зокрема за кодом товару 9403601000 вартість складала 1,86 дол.США за 1 кг., та за кодом товару 9403500000 1,80 дол.США. за 1 кг, де визначив суму платежу з податку на додану вартість у розмірі 55927,94 грн. (гр.декл.47)

Митна вартість товару у ВМД 700120801/2011/000976 задекларована на суму 89,00 грн., за кодом вартість товару 9403601000 складала 0,93 дол.США за 1 кг.

Застосувавши 6 (резервний) метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, Відповідач прийняв рішення №700000006/2011/000663/1 від 21.07.11., яким визначив митну вартість товару за кодом УКТЗЕД 940360100 у розмірі 2,61 долара США/кг., за кодом УКТЗЕД 9403500000 у розмірі 2,22 долара США/кг.

У звязку з винесенням Східною митницею рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 21.07.2011р., в якому було збільшено митну вартість товарів за УКТЗЕД 9403500000 та 940360100, позивач оформив ВМД 700120801/2011/001116 від 08.08.2011р. із задекларованою вартість товару у сумі 378859,99 грн., внаслідок чого сума платежу з податку на додану вартість склала 75772,00 грн. (гр.декл.47)

Перерахування коштів у розмірі 75772,00 грн. підтверджується відтиском штампу «Східна митниця Сплачено» на вказаних деклараціях.

Оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав у Східної митниці для винесення рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 21.07.2011р., в якому було збільшено митну вартість товарів за УКТЗЕД 9403500000 та 940360100, то кошти у сумі 19844,00 грн. перераховані позивачем згідно ВМД №700120801/2011/001116 як податок на додану вартість є надмірно сплаченими (75772,00 грн. - 55927,94 грн.=19844,06 грн.).

Порядок виконання рішень про стягнення коштів рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. N 609.

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган).(п.1)

Юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, зокрема у разі повернення за рішенням суду - надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів (п.4)

Безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок: сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою. (п.5)

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що вищезазначена зазначена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товарів за 6 (резервним) методом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011 року, №700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011 року діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баронг» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання нечинними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011 року, №700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011 року, стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 19844 грн. задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2011/000663/1 від 27.07.2011 року, №700000006/2011/000664/1 від 27.07.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баронг» (ЄДРПОУ36082470) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 19844 (девятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок ТОВ «Баронг» №26001962482362 в ПАТ «ПУМБ» МФО334851.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України в Донецькій області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баронг» (ЄДРПОУ36082470) судовий збір в розмірі 198 (сто девяносто вісім) грн. із Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання із рахунку субєкта владних повноважень-відповідача Східної митниці.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11 січня 2012 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16 січня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зекунов Е. В.