Постанова № 20955247, 16.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. справа № 2а/0570/612/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11год. 25хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представників заявника Палкіна В.В., Гой В.П.,

представника відповідача Ніякої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 15757 713,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 15757 713,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у підприємства через несплату самостійно визначених узгоджених податкових зобовязань виник податковий борг з податку на прибуток у розмірі 15757713,00грн. за уточнюючим розрахунком податкових зобовязань вхід. №9007041395 від 11.01.2012 року. Тобто граничний строк сплати узгодженого грошового зобовязання за зазначеним уточнюючим розрахунком (декларацією) на прибуток за звітний 2010 рік є 11.01.2012 року. В порушення зазначеного ДП «ДВЕК» не сплатило суму самостійно узгоджених грошових зобовязань з податку на прибуток у сумі 15757713,00грн., у звязку з чим станом на 12.01.2012 року у підприємства обліковується податковий борг, що підтверджується зворотнім боком облікової картки ДП «ДВЕК» з податку на прибуток.

Суд вважає, що вимоги заявника про стягнення на користь Державного бюджету України коштів Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток в сумі 15757 713,00грн. (р/р №31119002700002, код платежу 11020100, отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016), підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідач є платником податку на прибуток, який відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, належить до загальнодержавних податків.

Керуючись п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В п.49.1 ст.49 кодексу зазначено, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

П.49.2 ст.49 передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

В п.50.1 ст.50 кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на прибуток підприємств.

Згідно п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004 року за №12661020000000843, ідентифікаційний код 33161769, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та наказ Міністерства палива та енергетики України від 18.08.2004 року №492 (а.с.10,12,13), перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 10.09.2004 року за №683, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку від 04.08.2009 року №93/10/29-014-2 (а.с.11). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства уточнюючий розрахунок за 2010 рік №9007041396 від 11.01.2012 року, якою нарахував податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 15757 713,00грн., з якої податкове зобовязання 14153938,00грн., пеня 1179157,00грн. та штрафна санкція 424618,00грн. (а.с.22).

Згідно зворотного боку облікової картки відповідача з податку на прибуток станом на 12.01.2012 року у відповідача 11.01.2012 року збільшено недоїмки по уточнюючому розрахунку №9007041396 від 11.01.2012 року всього у сумі 15757 713,00грн. (а.с.27)

Станом на теперішній час податковий борг по вищезазначеної декларації платником податків несплачений, що суперечить п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Заявником приймались заходи по погашенню податкового боргу. На підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були відправлені поштою перша податкова вимога від 26 січня 2002 року №1/11 та друга податкова вимога від 06.03.2002 року №2/80, які отримані відповідачем, про що відмітка на поштових повідомленнях (а.с.15-18).

Відповідно до ст.ст.7, 13 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом прийняті рішення №5 від 08.03.2002 року та №2 від 30.09.2004 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с.19,20).

Крім того, активи підприємства знаходяться в податковій заставі з метою захисту бюджетних інтересів, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.21)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати.

Відповідно до п.п.20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

П.95.2 ст.95 кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги визначені податковим органом у поданні підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податку в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 15757 713,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України кошти Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток в сумі 15757 713,00грн. (р/р №31119002700002, код платежу 11020100, отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016).

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 січня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 17 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.