Постанова № 20955156, 11.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22385/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Смагар С.В.

при секретаріЗакутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Кіровської обєднаної державної податкової інспекції

до Кіровської міської ради

про звернення стягнення податкового боргу на кошти у загальній сумі 1237450 грн. 10 коп.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств», м. Кіровське

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов.

від третьої особи: ОСОБА_4 за дов.

ВСТАНОВИВ:

Кіровською обєднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Кіровської міської ради про звернення стягнення податкового боргу Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» у загальній сумі 1237450 грн. 10 коп. на кошти Кіровської міської ради, в управлінні якої перебуває майно Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств», майно якого перебуває в управлінні Кіровської міської ради, є податковий борг, кошти на рахунку даного підприємства відсутні для погашення заборгованості у повному обсязі, майно не реалізоване. Позивач звернувся до відповідача із поданням, однак міською радою питання щодо погашення податкового боргу комунального підприємства не вирішено.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що податковим органом не дотримана встановлена статтею 96 Податкового кодексу України процедура, внаслідок чого відсутні підстави для стягнення боргу комунального підприємства з коштів міської ради. Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав правову позицію відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Кіровська міська рада зареєстрована є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за номером 04053051, перебуває на податковому обліку в Кіровській обєднаній державній податковій інспекції (надалі відповідач).

Комунальне підприємство «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33852102, перебуває на податковому обліку в Кіровській обєднаній державній податковій інспекції (надалі третя особа). Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1 Статуту підприємство засноване на власнтсті територіальної громади, управління майном здійснює міська рада, майно підприємства знаходиться в комунальній власності і належить підприємству на праві господарського відання; майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, інші цінності, вартітсь яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Як вбачається з довідки позивача станом на 24 жовтня 2011 року у третьої особи існував податковий борг у загальінй сумі 1237450 грн. 10 коп., в тому числі з податку на прибуток 544853 грн. 36 коп., з податку на додану вартість 692596 грн. 74 коп. Станом на 6 січня 2012 року у третьої особи існує податковий борг у загальному розмірі 1320055 грн. 58 коп., в тому числі з податку на прибуток 560340 грн. 36 коп., з податку на додану вартість 759715 грн. 22 коп.

Як встановлено судом, позивач звертався до суду із позовами про стягнення з Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» податкового боргу, які були задоволені судом постановами від 19 серпня 2010 року, від 15 жовтня 2010 року, від 19 серпня 2010 року, від 4 жовтня 2011 року, від 12 серпня 2010 року, від 2 вересня 2011 року, від 20 липня 2011 року, від 16 серпня 2010 року. За постановами, прийнятими судом у 2010 році, були видані виконавчі листи, які знаходяться на виконанні у державній виконавчій службі, що підтверджується відкриття виконавчого провадження. За постановами суду, прийнятими у 2011 році, позивачем на виконання статті 95 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, були надіслані платіжні вимоги до банківських установ, в яких обслуговуються рахунки третьої особи. Як вбачається з платіжних вимог, банками було здійснене часткове списання коштів, однак для повного погашення податкового боргу кошти на рахунках підприємства відсутні.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Статтею 96 Податкового кодексу України передбачено погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до підпунктів 96.1.1- 96.1.4 пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийнятті рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом встановлено, що 17 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача із поданням стосовно прийняття одного з рішень у відповідності до статті 96 Податкового кодексу України. 29 червня 2011 року Кіровською міською радою прийняте рішення № 6/9-2 про зобов'язання Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» звернутися до господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство. Ухвалою суду від 8 серпня 2011 року заява боржника (третьої особи у даній справі) була повернута без розгляду у зв'язку із недотриманням вимог закону при оформленні заяви.

Проаналізувавши норми статті 96 Податкового кодексу України, суд зазначає, що умовами для звернення із поданням податковим органом до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків (боржника) є відсутність власного майна у такого платника податків, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено, а також недостатність коштів, які отримані від продажу майна, внесеного в податкову заставу комунального підприємства.

Судом встановлено, що 1 грудня 2009 року заступником начальника Кіровської ОДПІ затверджений акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу, яким описано майно та внесено до податкової застави, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16 грудня 2009 року. Одночасно, судом встановлено, що в даному акті відсутні прізвище та підпис податкового керуючого, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 538, якою затверджений Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (чинної на час складення акту опису). 11 березня 2011 року податковим керуючим був складений акт опису майна № 4, яким проведений опис дебіторської заборгованості на загальну суму 12300 грн. Судом також встановлено, що виконавчі листи, видані судом на підставі постанову суду, що набрали законної сили, про стягнення дебіторської заборгованості з фізичних осіб-підприємців за позовами Кіровської ОДПІ, знаходяться на виконанні у державній виконавчій службі.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу стосовно реалізації майна третьої особи, яке було внесено у податкову заставу у грудні 2009 року згідно вищенаведеного акту опису, затвердженого 1 грудня 2009 року. З пояснень представника позивача під час судового розгляду справи, судом було встановлено, що дане майно ще знаходиться на стадії реалізації.

Суд також зазначає, що, як свідчить рішення міської ради 29 червня 2011 року № 6/9-2, відповідачем не відмовлено позивачу у прийнятті одного з рішень, визначених статтею 96 Податкового Кодексу України, оскільки радою було прийняте рішення щодо звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство платника податків (третьої особи у справі). Крім цього, як було зазначено судом вище, податковим органом не завершена процедура реалізації описаного майна боржника комунального підприємства.

Таким чином, оскільки податковим органом не дотримані умови, необхідні для звернення до суду із позовом, встановлені статтею 96 Податкового кодексу України, у суду відсутні підстави для задоволенні позову податкового органу, оскільки даний позов є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Кіровської обєднаної державної податкової інспекції до Кіровської міської ради про звернення стягнення податкового боргу Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» у загальній сумі 1237450 грн. 10 коп. на кошти Кіровської міської ради, в управлінні якої перебуває майно Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств», відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 16 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.