Постанова № 20954824, 29.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21543/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 особисто

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 28 грудня 2011 року

ОСОБА_3 за дов. від 5 січня 2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дзержинськ

до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0001431700 від 06.05.2011р. з податку на додану вартість частково в сумі 10337,23 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 2584,31 грн., визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0000002081700 від 27.07.2011р. з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0001431700 від 06.05.2011р. з податку на додану вартість частково в сумі 10337,23 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 2584,31 грн., визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0000002081700 від 27.07.2011р. з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність нарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки щодо неправомірності включення ним до складу валових витрат у 4-му кв. 2009р. суму 31865,57 грн. за нікчемним правочином, укладеним з ТОВ «Виват-Пром», оскільки останнім за результатами перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька, завищено доходи при продажу товарів на суму 219 332 224,00 грн. за 4-й кв. 2009р. при реалізації товарів отриманих від здійснення нікчемного правочину з ТОВ «Виват-Пром». Позивач зазначає на тому, що відповідачем не враховано те, що всі господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами накладними, податковими накладними, платіжними документами. Позивач вважає, що доводи, викладені в акті перевірки не можуть бути доказами укладення нікчемного правочину, відповідачем не надано рішення суду у цивільній, господарській, вироку у кримінальній справі на підтвердження безтоварності операцій. На час здійснення господарських операцій з ТОВ «Виват-Пром» були зареєстрованими платниками ПДВ, були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З акту перевірки не вбачається, що зміст договорів, укладених з ТОВ «Виват-Пром» не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обовязків чи свідчать про наміри сторін ухилятися від оподаткування. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежності від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення п. 1.8. ст. 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати податку в ціні товарів їх постачальникам. Факт порушення контрагентами своїх податкових зобовязань не може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди. Зазначає, що несплата продавцем чи його контрагентами податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, позивач посилається на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2010р. по справі № 2а-18444/10/0570 за позовом ТОВ «Виват-Пром» до ДПІ у Київському районі м. Донецька, якою встановлено неправомірність висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо наявності ознак нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Виват-Пром» з ТОВ «Солана-Трейд». У даній постанові є посилання на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08.05.2010р., якою залишено без змін постанову Київського районного суду м. Донецька про задоволення скарги директора ТОВ «Виват-Пром» ОСОБА_4 про порушення відносно нього кримінальної справи.

З цих самих підстав, позивач вважає, що відповідачем неправомірно встановлено порушення позивачем норм ст.ст. 13, 14 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та нарахована сума податку з доходів фізичних осіб в сумі 4779,84 грн. Товари, придбані позивачем у ТОВ «Виват-Пром» використані у господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки щодо завищення загальної суми валових витрат у І кв. 2010р. на суму 10 053,77 грн. по операціям з ТОВ «Виват-Пром» згідно договору №30 від 15.12.2009р. у січні 2010р. згідно накладних від 15.01.2010р. № 650 та № 651 на загальну суму 26 863,77 грн. без ПДВ. Пояснює, що згідно виписки банку та записів у книзі доходів та витрат за січень, лютий, та березень 2010р. витрати на закупівлю матеріалів провадились згідно договору купівлі продажу № 30 від 15.12.2009р. та № 33 від 15.01.2010р. з ТОВ «Виват-Пром» матеріали були отримані згідно накладних № 1062 від 24.03.2010р.на суму 3660,00 грн., № 650 від 15.01.2010р. на суму 16 458,46 грн., № 651 від 15.01.2010р. на суму 15 778,06 грн. Всі матеріали згідно вищевказаних накладних були використані на виконання робіт по ремонту туалету головній нарядній ДП «Шахта Новодзержинська» по вул. Фестивальна 1 в м. Дзержинську згідно договору № 30/192 від 19.10.2009р. та актів приймання виконаних підрядних робіт № 3 від 29.01.2010р. за січень 2010р. та Акту №2 за грудень 2009р. Дата приймання робіт 18.01.2010р. Роботи були виконані позивачем та прийняті замовником ДП «Шахта Новодзержинська» 29.01.2010р. та 18.01.2010р. Інші матеріали, які не увійшли до актів виконаних робіт, були реалізовані ВО «Дзержинськтепломережа» згідно відповідних накладних.

Усього було отримано товарів у І кв. 2010р. від ТОВ «Виват-Пром» та реалізовано у 1 кв. 2010р. на суму 32 747,1 грн. Інших закупівель у 1 кв. 2010р. не було. Кошти від замовника ДП «Шахта Новодзержинська» надійшли позивачу на рахунок у 1 кв. 2010р. згідно відповідних платіжних доручень.

Позивач вважає, що посилання в акті перевірки, що матеріали передані підряднику для виконання робіт за договором №36 від 15.01.2010р. з ТОВ «Альта Строй» закупалися в 1 кв. 2010р., а були використані у 2 кв. є безпідставними та помилковими. Будівельні матеріали, які були придбані у 1 кв. не могли передаватися підряднику та використовуватись згідно договору № 36 від 15.01.2010р. з ТОВ «Альта Строй», оскільки ці матеріали не використовувалися при виконанні робіт в 2 кв. 2010р. взагалі, і вони відсутні в акті приймання передачі матеріалів підряднику для виконання робіт згідно договору № 36 від 15.01.2010р. та в акті приймання виконаних робіт № 1 у підрядника ТОВ «Альта Строй» за червень 2010р. від 28.06.2010р. по виконанню ремонту у Міській психоневрологічній лікарні по вул. Гайдара, 43 м. Дзержинська, заміна автоматики та встановлення нового обладнання на насосну станцію водопостачання у мех. цеху ТОВ Макіївському заводі «Перфопрес» по вул. Металургійна, ремонту крівлі актового залу ММТ м. Макіївки по вул. Панченко 1.

На підставі наданих доказів позивач вважає що сума 1 508,07 грн. за 1 кв. 2010р. по податку з доходів фізичних осіб безпідставно вказана як така, що призвела до зниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та підлягає виключенню з суми збільшення грошових зобов'язань у акті перевірки та повідомленню рішенню від 29.07.2011р. № 00020817001.

Позивач не погоджується з висновками відповідача про порушення вимог п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо не визнання умовного продажу товарних залишків, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах по податковим накладним на придбання № 4386 від 31.08.2010р. ТОВ ТК «Магнат» на суму 22 080.00 грн., у т.ч. ПДВ 3 680.00 грн., № 1319 від 10.09.2010р.ТОВ ТК«Магнат» на суму 6 900.00 грн., у т.ч. ПДВ 1 150.00грн., № 5177 від 15.09.2010р. ТОВ «РКЦ Трейд» на суму 4 935,00 грн., у т.ч. ПДВ 822,5грн., № 14293 від 24.09.2010р. ДП «Сантехкомплект» на суму 1 769,93грн., у т.ч. ПДВ 294,99грн., № 1216 від 27.09.2010р. ТОВ «Вторснабгрупп» на суму 441,60 грн., у т.ч. ПДВ 73,6 грн., у звязку з чим відповідачем знято ПДВ з податкового кредиту позивача в сумі 5 758,00 грн. за 3 кв. 2010р.

Зазначає, що майже всі товари отримані по вищевказаним податковим накладним використані в серпні та вересні 2010р. Відповідач посилаються на те, що матеріали по цим податковим накладним отримані пізніше ніж виконані роботи згідно актів виконання робіт. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки товари поставлялися протягом календарного місяця, а зведені податкові накладні складалися наприкінці місяця згідно п. 17 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165, якою затверджений Порядок заповнення податкової накладної. У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Позивач також посилається на пп. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із якою датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно договору купівлі продажу № 60 від 15.07.2010р. з ТОВ ТК «Магнат», товар поставлявся продавцем по місту знаходження покупця протягом серпня 2010р., а позивачем була проведена передплата матеріалів згідно платіжних доручень №378 від 25.08.2010р. на суму 6 000,00грн., № 379 від 26.08.2010р. на суму 6 600,00 грн. та №380 від 31.08.2010р. на суму 9 480,00 грн. В кінці серпня позивачем отримано зведену податкову накладну яка засвідчила факт придбання товарів в серпні 2010 року, останні суми за отриманий товар були сплачені в вересні 2010 р.

Позивач зауважує, що ним в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди, а саме: товари, отримані по податковій накладній № 4386 від 31.08.2010р. від ТОВ ТК«Магнат» на суму 18 400,00 грн. без ПДВ використані при виконанні робіт згідно актів виконаних робіт.

Податковими накладними на придбання №1319 від 10.09.2010р.ТОВ ТК«Магнат»-5750,00грн без ПДВ (39)

1 ) передані ПО «Дзержинськ тепломережа» м. Дзержинськ по накладній №45 від 10.09.2010 (39а)року використано матеріалів на суму - 880,00грн. без ПДВ які були оплачені у вересні 2010 року.

2) Акт № 1 за 09.2010 року по капітальному ремонту м'якої крівлі актового залу ММТ м. Макіївки дог.№30 від 01 липня 2010 року податкова накладна №49 від 09.09.2010р. використано матеріалів на суму 518,48грн. без ПДВ.

3) передані частково МОФ «Аспект» по накладній №45 від 10.09.2010р. «Двері вх. металопластикові використано тільки 1,95м2 а закуплено 3.137м2 тобто 1,95*1225,5=2389,72 гри. без ПДВ. використано матеріалів

Згідно з податковими накладними на придбання №14293 від 24.09.2010р. ДП «Сангехкомплект»-1474,94грн. без ПДВ, матеріал використаний на виконання робіт Акт № 1 за вересень 2010 року на суму 17500,00грн. по капітальному ремонту системи опалення ДНЗ № 15 Новгородського сел. ради м. Дзержинська дог. № 5 від 18 вересня 2010 року дата сплати 01.10.2010р.

Перевіряючими в акті перевірки помилково вказано що сума 17500,00грн з ПДВ не була включена до складу податкового зобов'язання у вересні 2010 року тому, що згідно пп.7.3.5. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Дзержинську № 0001431700 від 27.07.2011 року з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та № 0001431700 від 06.05.2011 року з податку на додану вартість у сумі 10337,23 грн. за основним платежем та штрафними санкціями у сумі 2584,31 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вважає, що позивачем до складу валових витрат у 4-му кв. 2009р. та до податкового кредиту за жовтень-грудень 2009р. суму 31865,57 грн., у т.ч. ПДВ 6373,10 грн. включені зазначені суми по «нікчемним» операціям за рахунок ТОВ «Віват-Пром».

За даними акта перевірки № 2868/23-2/33913327 від 26.04.2010р., ТОВ «Віват-Пром», складеного ДПІ у Київському районі м. Донецька, у складі валових доходів завищено доходи в сумі 219 332224,00 грн. за 4 кв. 2009р. по реалізації товарів промислового та непромислового призначення, продуктів харчування, будівельних матеріалів, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, промислового обладнання, гірничого обладнання, надання інформаційно-консультаційних послуг, агентських послуг, консультаційних послуг з маркетингу, отриманих при здійсненні нікчемного правочину з ТОВ «Солана-Трейд».

В порушення норм статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, у 2009р. ТОВ «Віват-Пром», виступаючи постачальником-посередником (надавачем послуг), укладало угоди постачання з ТОВ «Солана-Трейд», які не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними. ТОВ «Віват-Пром» здійснювало заздалегідь економічно не обґрунтовані операції - до постачання товарів та надання комерційних послуг з метою нарощування валових витрат та податкового кредиту підприємств - вигодонабувачів. До вказаних операцій залучалось ТОВ «Солана-Трейд», як основний постачальник. ТОВ «Віват-Пром» при здійсненні фінансово-господарських операцій виступало як посередник. Перевірити наявність необхідних фахівців, виробничих потужностей, інформацію про транспортування товарів ТОВ «Солана-Трейд» для доведення фактичного надання послуг та постачання товарів не є можливим через банкрутство підприємства.

Зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.10 по справі № 2а-18444/10/0570 у задоволені позову ТОВ «Віват-Пром» до ДПІ у Київському районі міста Донецька про зобов'язання виключити з акта перевірки ТОВ «Віват-Пром» відомостей та інформації про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Віват-Пром» та ТОВ «Солана-Трейд» відмолено повністю.

Отже, перевіркою встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат суми 31 865,57 грн., чим порушено ст. ст. 13, 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», завищення загальної суми валових витрат у 1 кв. 2010р. на 10 053,77 грн. по включенню до складу витрат матеріалів, закуплених у ТОВ «Віват-Пром» у січні 2011р. згідно накладних від 15.01.2011р. № 650 та № 651 на загальну суму 26 863,77 грн. без ПДВ. Також у порушення п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», до податкового зобовязання у місяці анулювання реєстрації платника ПДВ не було включено умовний продаж товарних залишків, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, що підтверджується деклараціями з ПДВ та відповідними податковими накладними на придбання. Відповідно до приписів п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідач зазначає, що факт отримання податкових накладних від ТОВ «ТК «Магнат» та сплати за поставлені матеріали пізніше, ніж виконані роботи для ТОВ «Донпроммаш «МОПОФ «Аспект», ДНЗ № 15, ДНЗ № 14, ПНЛ м. Дзержинська та Макіївського металургійного технікуму, свідчить про нереальність господарських операцій. Крім того, найменування матеріальних ресурсів, переданих для виконання підрядних та найменування матеріалів, отриманих від ТОВ «ТК «Магнат» не співпадають.

Свідоцтво платника ПДВ здано 28.09.2010р. Вказані матеріали не були використано до дня анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Віват-Пром» при здійсненні «нікчемних» правочинів. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008р. по 28.09.2010р. встановлено його завищення всього у сумі 6 833,00 грн., в тому числі: за жовтень 2009р. в сумі 550 грн., за листопад 2009р. в сумі 1823,00 грн., за грудень 2009р. в сумі 4000 грн.

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 наведеного Закону у червні 2010р. позивачем було включено до податкового кредиту податкову накладну за № 12 від 07.06.2010р., отриману від Донбаської національної академії будівництва та архітектури на суму 2 762,65 грн., у т.ч. ПДВ 460,44грн. за консультаційні послуги з виконання грошової оцінки землі, що не повязано з господарською діяльністю позивача, вказаної у заяві на застосування спрощеної системи оподаткування та обліку.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 21.10.1992р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.

За результатами перевірки ДПІ у м. Дзержинську, оформленої актом № 204/17/НОМЕР_2, керівником податкового органу 06.05.2011р. згідно із пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001431700, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 15738,75 грн., у тому числі 12591,00 грн. за основним платежем та 3147,75 грн. - за штрафними санкціями, а також згідно із пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, ст. 177 Податкового кодексу України, за порушення ст.ст. 13, 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001431700, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 7842,34 грн. за основним платежем.

Рішенням ДПА у Донецькій області від 25.07.2011р. № 13687/25-213-2, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську від 06.05.2011р. № 0001431700 про збільшення грошового зобовязання з ПДВ та скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську № 0001421700 в частині сплати 1554,43 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Під час процедури адміністративного оскарження, ДПА у Донецькій області рішенням від 24.06.2011р. № 11877/10/25-213-2 доручено ДПІ у м. Дзержинську провести повторну документальну позапланову перевірку з цих же питань та за той же період.

За результатами повторної перевірки, оформленої актом № 336/17/НОМЕР_2 від 15.07.2011р., керівником податкового органу 06.05.2011р. згідно із пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, ст. 177 Податкового кодексу України, за порушення ст.ст. 13, 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002081700, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 6287,91 грн. за основним платежем.

ДПС України рішенням від 04.10.2011р. № 230/Р/10-2315 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську від 06.05.2011р. № 0001431700 про збільшення грошового зобовязання з ПДВ та № 0001421700 про збільшення грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області) залишила без змін.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011р. № 0001431700 з ПДВ на суму 10337,23 грн. основного платежу та 2584,31 грн. штрафних санкцій та № 0002081700 з податку з доходів фізичних осіб від 27.07.2011р. на суму 6287,91 грн. (арк. справи 18, 19, том 1) є предметом оскарження в даній справі.

За даними акта перевірки № 2868/23-2/33913327 від 26.04.2010р., ТОВ «Віват-Пром», складеного ДПІ у Київському районі м. Донецька, у складі валових доходів ТОВ «Віват-Пром» завищено доходи в сумі 219 332224,00 грн. за 4 кв. 2009р. по реалізації товарів промислового та непромислового призначення, продуктів харчування, будівельних матеріалів, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, промислового обладнання, гірничого обладнання, надання інформаційно-консультаційних послуг, агентських послуг, консультаційних послуг з маркетингу, отриманих при здійсненні нікчемного правочину з ТОВ «Солана-Трейд».

У 2009р. ТОВ «Віват-Пром», виступаючи постачальником-посередником (надавачем послуг), укладало угоди постачання з ТОВ «Солана-Трейд», які не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними. Згідно даних угод постачальник ТОВ «Солана-Трейд» по завданню покупця ТОВ «Віват-Пром» зобовязувалося поставити товар та надати послуги (товари промислового та непромислового призначення).

На думку податкового органу, угоди, укладені між ТОВ «Віват-Пром» та ТОВ «Солана-Трейд» не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Зазначений висновок зроблений у звязку з тим, що у ТОВ «Віват-Пром» відсутні складські приміщення, ТОВ «Віват-Пром» здійснювало заздалегідь економічно не обґрунтовані операції - до постачання товарів та надання комерційних послуг з метою нарощування валових витрат та податкового кредиту підприємств - вигодонабувачів. До вказаних операцій залучалось ТОВ «Солана-Трейд», як основний постачальник. ТОВ «Віват-Пром» при здійсненні фінансово-господарських операцій виступало як посередник. Перевірити наявність необхідних фахівців, виробничих потужностей, інформацію про транспортування товарів ТОВ «Солана-Трейд» для доведення фактичного надання послуг та постачання товарів не є можливим через банкрутство підприємства.

Згідно наданих ТОВ «Солана-Трейд» до податкового органу декларацій на прибуток, амортизаційні нарахування відсутні, що дає підстави для висновку, що підприємство не мало основних засобів. Згідно розрахунків комунального податку, кількість працюючих становить 1 особу.

Відповідач вважає, що в порушення пп. 5.2.1. п. 5.2., 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Віват-Пром» неправомірно включено до складу валових витрат витрати з придбання товарів та послуг при здійсненні нікчемного правочину на суму 219233606,00 грн., у т.ч. за ІV кв. 2009р. по товарах, реалізуємих позивачу на суму 31568,57 грн. з ПДВ.

У порушення пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Віват-Пром» завищено податкові зобовязання при реалізації будівельних матеріалів ФОП ОСОБА_1 в сумі 6373,10 грн. по податковим накладним, отриманим за період з жовтня по грудень 2009р.

Судом встановлено, що позивачем був укладений договір купівлі-продажу з ТОВ «Віват-Пром» № 21 від 15.08.2009р. на постачання будівельних матеріалів згідно специфікації.

На виконання умов договору між сторонами були підписані видаткові накладні, ТОВ «Віват-Пром» були видані позивачу податкові накладні на загальну суму 38238,67 грн., у т.ч. ПДВ - 6373,10 грн.

Зазначені видаткові та податкові накладні були досліджені податковим органом під час перевірки, зауваження щодо їх форми та реквізитів з боку податкового органу відсутні.

Суму - 6373,10 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено у деклараціях за жовтень грудень 2010р.

Суму - 31865,57 грн. позивачем включено до валових витрат у ІV кв. 2009р.

Суд вважає, що висновки відповідача про безпідставне віднесення вказаних сум до валових витрат та податкового кредиту на порушення пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товару (послуг).

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацами 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що ТОВ «Віват-Пром», як постачальником ТМЦ складені податкові накладні.

Податкові накладні отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач має право на формування податкового кредиту.

Позивач надав також в судове засідання свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Віват-Пром» № 07785290, виданого ДПІ у Київському районі м. Донецька 14.12.2005р., засновницькі та реєстраційні документи ТОВ «Віват-Пром», що свідчить про те, що позивач, укладаючи правочин, діяв з належною обачністю.

Суд бере до уваги, що наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Обставина здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Віват-Пром» також підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами, випискою з банківського рахунку.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із нормами абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Частиною ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ч.1 ст. 9 наведеного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

До обовязкових реквізитів первинних документів ч. 2 ст. 9 цього Закону віднесені: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, зазначений закон вимагає наявність у платника податків переліку певних первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Цей перелік не є вичерпним.

Окрім наведеного Закону, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів підприємствами незалежно від форм власності встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (надалі Положення 88).

Відповідно до п. 2.4 цього Положення первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, для надання первинним документам статусу документів, які можуть підтверджувати факт проведення господарської операції, та бути підставою для віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, вони мають відповідати наведеним вище обовязковим реквізитам.

Відповідно до п. 2.7 Положення № 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

А ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а ні правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виконання договорів підтверджується оформленими видатковими накладними, податковими накланими, випискою з банківського рахунку.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем норм ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92, внаслідок чого завищено валові витрати на суму 31865,57 грн. та про порушення пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 6373,00 грн. є неправомірним.

Суд не приймає посилання податкового органу на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Віват-Пром» від 26.04.2010р. № 2868/23-2/33913327, яким встановлено, що ТОВ «Віват-Пром» за допомогою ТОВ «Солана Трейд» здійснювало заздалегідь економічно необґрунтовані, «безтоварні» операції, без мети реального настання правових наслідків, виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що є наслідком порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. та пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Податковим органом зроблено висновок, що позивач порушив вимоги пп. 7.4.1. п. 7.4. та пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по операціям з ТОВ «Віват-Пром» через залучене ТОВ «Солана Трейд».

Проте, перевірити первинні документи ТОВ «Віват-Пром» та ТОВ «Солана Трейд» для доведення фактичного отримання товарів не є можливим у звязку з банкрутством останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично договірні правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Віват-Пром» підтверджені первинним бухгалтерськими документами (видатковими накладними, податковими накладними, випискою з банківського рахунку).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Частиною 4 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною 4 статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

ТОВ «Віват-Пром» під час здійснення операцій з продажу будівельних матеріалів та складення первинних документів було зареєстровано як юридична особа. Позивач був обізнаний про наявність такої реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, судом встановлено, що постачальник позивача ТОВ «Віват-Пром» на час здійснення господарських операцій було юридичною особою, і як наслідок мало право здійснювати господарську діяльність.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи міститься постанова заступника начальника підрозділу податкової міліції ДПА у Донецькій області від 12.09.2011р. про припинення кримінальної справи № 75-10-05-45, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

З даної постанови вбачається, що в ході досудового слідства встановлено, що допитаний у якості свідка засновник та директор ТОВ «Виват-Пром» ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно є засновником та директором ТОВ «Виват-Пром». Дане підприємство реєстрував з метою зайняття господарською діяльністю оптовою та роздрібною торгівлею. Підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька, знаходиться за юридичною адресою. Він особисто, як директор та бухгалтер подає звітність, сплачує податки в повному обсязі, розраховується з контрагентами. Контрагенти даного підприємства були, зокрема, ТОВ «Вторснабгруп», ТОВ «Аленпром», ТОВ Австапромторг», ТОВ «Стройгробалс», ТОВ «Брауз», ТОВ «Нафтек», ТОВ «Крокос», ТОВ «КЗТО», ТОВ «Авистапромторг». Слідством підтверджено, що дані підприємства мали господарські відносини з ТОВ «Виват-Пром», слідством не встановлено, що документи, складені з даними контрагентами є фіктивними. Отже, слідством підтверджено, що ТОВ «Виват-Пром» було створене з метою провадження господарської діяльності.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.10 по справі № 2а-18444/10/0570, якою відмовлено у задоволені позову ТОВ «Віват-Пром» до ДПІ у Київському районі міста Донецька про зобов'язання виключити з акта перевірки ТОВ «Віват-Пром» відомостей та інформації про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Віват-Пром» та ТОВ «Солана-Трейд» свідчить про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум по операціям з ТОВ «Віват-Пром».

Так, постанова суду в частині відмови у задоволенні позову про встановлення неправомірності дій ДПІ у Київському районі міста Донецька під час проведення перевірки та складання акту перевірки № 2868/23-2/33913327 від 24.06.2010р. мотивована, зокрема тим, що сам по собі акт перевірки не має для платника податків ніяких наслідків. Наслідки настають з прийняттям відповідного рішення. Крім того, судом даній справі встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08.09.2010р., залишено без змін постанову Київського районного суду м. Донецька від 12.08.2010р. про задоволення скарги директора ТОВ «Виват-Пром» ОСОБА_4 та скасування постанови про порушення відносно нього кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Суд звертає увагу відповідача на те, що в акті перевірки він повністю посилається на нікчемність укладених правочинів між ТОВ «Виват-Пром» та ТОВ «Солана-Трейд», які жодним чином не стосуються операцій з позивачем.

З цього приводу суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Щодо висновку відповідача про завищення валових витрат у 1 кв. 2010р. на 10053,77 грн. по придбаним у ТОВ «Виват-Пром» матеріалам, суд також вважає його безпідставним.

Позивачем був укладений договори купівлі-продажу з ТОВ «Виват-Пром» № 30 від 15.12.2009р. та № 33 від 15.01.2010р., на підставі яких позивач купував будівельні матеріали.

На виконання умов договору, ТОВ «Виват-Пром» були поставлені позивачу матеріали згідно накладних № 1062 від 24.03.2010р., на суму 3660, 00 грн., № 650 від 15.01.2010р. на суму 16 458,46 грн. та № 651 від 15.01.2010р. на суму 15 778,06 грн.

Зазначені матеріали були використані відповідачем у господарській діяльності.

Так, на виконання умов договору № 30/192 від 19.10.2009 року позивачем були виконані роботи по ремонту туалету головній нарядній ДП «Шахта Новодзержинська» по вул. Фестивальна 1 в м. Дзержинську. Згідно, актів приймання виконаних підрядних робіт № 3 від 29.01.2010р. за січень 2010 р., акту № 2 за грудень 2009 року дата приймання робіт 18 січня 2010 р. Роботи були виконані позивачем та прийняті замовником ДП «Шахта Новодзержинська» 29 січня 2010 року та 18 січня 2010 року.

Інші матеріали які не увійшли до актів виконаних робіт були реалізовані ПО «Дзержинськтепломережа» згідно накладних №3 від 12.01.2010 року-3773,00грн., №6 від 21.01.2010 року-2040,00грн., №9 від 26.01.2010 року - 3942,00грн., №12 від 29.01.2010 року - 17000,00грн., №15 від 27.03.2010 року - 3948,00грн.

Усього було отримано товарів у 1 кварталі 2010 року від ТОВ «Виват-Пром» (код ЄДРПОУ 33913327), та реалізовано у 1 кварталі 2010 року на суму 32747,1 грн. Інших закупівель у 1 кварталі 2010 року не було.

Кошти від замовника ДП «Шахта Новодзержинська» надійшли позивачу на рахунок №26003051807594 в ПАО ДРУ «Приватбанк» МФ0335496 у 1 кварталі 2010 року згідно платіжних доручень №171 від 29.01.2010р. (перераховані за виконанні роботи згідно дог. №30/192 від 19.10.2010р.) на 5000,00грн. з ПДВ, та №393 від 02.03.2010р. (перераховані за виконанні роботи згідно дог.№30/192 від 19.10.2009р) на 5000,00грн. з ПДВ.

Сума заборгованості - 7078,80грн. з ПДВ була перерахована у травні 2010 року п.д. №259 від 17.05.2010р.( перераховані за виконанні роботи згідно акту звірки).

В акті перевірки №336/17/НОМЕР_2 від 15 липня 2011 року ствердження, що матеріали передані підряднику для виконання робіт по дог.№36 від 15.01.2010 року з ТОВ «Альта Строй» закупалися в 1 кварталі 2010 року, а були використані у 2 кварталі позивач вважає безпідставними, оскільки ці матеріали не використовувалися при виконанні робіт в 2 кварталі 2010 року взагалі (ці матеріали відсутні в акті приймання передачі матеріалів підряднику для виконання робіт згідно договору №36 від 15.01.2010 року та в акті приймання виконаних робіт №1 у підрядника ТОВ «Альта Строй» за червень 2010 року від 28.06.2010 року).

Позивач вважає, що в акті перевірки сума 1508,07 грн. за 1 квартал 2010 року по податку з доходів фізичних осіб безпідставно вказана як така, що призвела до зниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та підлягають виключенню з суми збільшення грошових зобов'язань у Акті перевірки ДПІ м. Дзержинську №336/17/НОМЕР_2 від 15 липня 2011 року, та повідомлення-рішення від 29.07.2011р.№ 00020817001.

Суд також не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. «в» п. 9.8. ст. 9 наведеного Закону, реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Судом встановлено, що реєстрація платника ПДВ позивача анульована 28.09.2010р. Зазначений факт не оспорюється сторонами.

Разом з тим, як пояснив позивач та підтверджено матеріалами справи, що майже всі товари отримані по спірним податковим накладним використані в серпні та вересні 2010 року.

Слід зазначити, що відповідач не оскаржує донарахування податку на додану вартість по податковим накладним від 15.09.2010р. № 5177, отриманої від ТОВ «РКЦ Трейд» та від 27.09.2010р. № 1216, отриманої від ТОВ «Вторснабгруп».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримував зазначені матеріали раніше, ніж складені податкові накладні та використовував у своїй господарській діяльності.

Вказані обставини підтверджуються наступним.

Зокрема, згідно договору купівлі продажу № 60 від 15.07.2010р. з ТОВ ТК «Магнат» товар поставлявся ТОВ ТК «Магнат» покупцю протягом серпня місяця 2010р., а позивачем була проведена передплата матеріалів відповідними платіжними дорученнями № 378 від 25.08.2010р. на суму 6 000,00 грн., № 379 від 26.08.2010р. на суму 6600,00 грн. та № 380 від 31.08.2010р. на суму 9 480,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

В кінці серпня 2010р. позивачем отримано зведену податкову накладну, яка засвідчила факт придбання товарів в серпні 2010 року, останні суми за отриманий товар були сплачені в вересні 2010р.

Слід зауважити, що позивач отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди а саме, товари отримані по податковій накладній №4386 від 31.08.2010р.ТОВ ТК«Магнат» на суму 18400,00грн без ПДВ використані при виконанні робіт згідно:

1) Акта приймання виконаних робіт № 1 за серпень 2010 року на монтаж бака запасу води та насосній станції в цеху №2 ТОВ «Донпроммаш» Макіївське ОПОФ «Аспект» дог.№36 від 12 квітня 2010 року податкова накладна №39 від 21.08.2010р. використано матеріалів на суму-2922,4грн.без ПДВ;

2) Акт №3за серпень 2010 року по поточному ремонту кабінетів та коридору ПНЛ м. Дзержинська дог.№15 від 16 липня 2010 року. Податкова накладна №43 від 31.08.2010 р. використано матеріалів на суму 784,29грн. без ПДВ;

3) Акт №1 за 09.2010 року по капітальному ремонту м'якої крівлі актового залу ММТ м. Макіївки дог.№30 від 01 липня 2010 року податкова накладна №49 від 09.09.2010р. використано матеріалів на суму 1268,40грн. без ПДВ;

4) Накладна №45 від 10.09.2010р. ПО «Дзержинськтепломережа» м. Дзержинську використано матеріалів на суму - 1250,00грн. без ПДВ які були сплачені у вересні 2010р.;

5) Акт б/н за вересень 2010 року по капітальному ремонту сходового пролиту ДНЗ №14 Новгородського сел. ради м. Дзержинська дог.№39 від 18 вересня 2010 року платіжне доручення від 25.08.2010р. №112602017 на передплату податкова накладна №41 від 25.08.2010 року на передплату на виконання робіт - дата приймання робіт 18.09.2010р. використано матеріалів на суму 2424,18грн.без ПДВ;

6) Акт №1 за вересень 2010 року по капітальному ремонту системи опалення ДНЗ №15 Новгородського сел. ради м. Дзержинська дог.№5 від 18 вересня 2010року платіжне доручення від 25.08.2010р. №112602054, на передплату податкова накладна №42 від 25.08.2010р. на передплату на виконання робіт - дата приймання робіт 26.09.2010р. використано матеріалів на суму 5908,74грн. без ПДВ.

Товари отримані по податковій накладній №1319 від 10.09.2010р.ТОВ ТК«Магнат»-5750,00грн без ПДВ та використані при виконанні робіт згідно:

1) передані ПО «Дзержинськтепломережа» м. Дзержинськ по накладній №45 від 10.09.2010 року використано матеріалів на суму - 880,00грн. без ПДВ які були оплачені у вересні 2010 року;

2) Акт № 1 за 09.2010 року по капітальному ремонту м'якої крівлі актового залу ММТ м. Макіївки дог.№30 від 01 липня 2010 року податкова накладна №49 від 09.09.2010р. використано матеріалів на суму 518,48грн. без ПДВ;

3) передані частково МОФ «Аспект» по накладній № 45 від 10.09.2010р. «Двері вх. металопластикові використано тільки 1,95 м 2 а закуплено 3.137 м 2 тобто 1,95*1225,5=2389,72 гри. без ПДВ використано матеріалів

Згідно податкової накладної на придбання № 14293 від 24.09.2010р. ДП «Сантехкомплект»-1474,94грн. без ПДВ, матеріал використаний на виконання робіт згідно Акту № 1 за вересень 2010 року на суму 17500,00грн.

Отже, перевіряючими в акті перевірки помилково вказано, що сума 17500,00 грн. з ПДВ не була включена до складу податкового зобов'язання у вересні 2010 року тому, що згідно пп.7.3.5. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно до якого, датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

З огляду на аналіз поданих доказів, суд приходить до висновку, що позивач правомірно до дати анулювання реєстрації платника ПДВ не включив умовний продаж товарних залишків, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, оскільки увесь товар на дату анулювання реєстрації платника ПДВ був використаний ним у господарській діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач не довів правомірність прийнятих рішень в частині, яку оскаржує позивач, у звязку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дзержинськ до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0001431700 від 06.05.2011р. з податку на додану вартість частково в сумі 10337,23 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 2584,31 грн., визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дзержинську № 0000002081700 від 27.07.2011р. з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності задовольнити повністю.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дзержинську № 0001431700 від 06.05.2011 року на суму - 10337,23 грн. за основним платежем та штрафними санкціями у сумі 2584,31 грн.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дзержинську № 0000002081700 від 27.07.2011 року з податку з доходів фізичних осіб.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 грн. 31 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 3 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.