Постанова № 20954535, 19.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15737/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех», м. Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про визнання недійсним у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 22.08.2011р. № 0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 10 вересня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 4 січня 2011 року

ОСОБА_3 за дов. від 7 вересня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Приватним малим виробничо-впроваджувальним підприємством «Протех» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 22.08.2011р. № 0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710,50 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність нарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам. Так, перевіркою реєстрів отриманих податкових накладних встановлено завищення задекларованих позивачем показників у ря дку 10.1 колонці «Б» декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» всього на суму 310842,00 грн. за червень 2010р. Завищення виникло внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Донпромінвест». На думку позивача, відповідачем зроблений необґрунтований висновок про звіщення податкового кредиту, внаслідок не підтвердження сплати податкових зобов'язань його контрагентом, що підтверджено даними бази співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань. Позивач вважає, що дана база не може відображати факт сплати або не сплати податку постачальником згідно окремої податкової накладної.

Диктором позивача в ході перевірки були надані пояснення, що документи фінансово - господарської діяльності підприємства за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р., а також комп'ютери, на яких здійснювалося ве дення аналітичного обліку за зазначений період вилучені згідно протоколами обшуку, складеними посадовими особами податкової міліції ДПА у Донецькій області та ДПІ у м. Крамарську та станом на 11.07.2011р. не повернуті. На виконання п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України до перевірки були надані вилучені документи. Серед вилучених документів були від сутні податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі, довіреності, ТТН, подорожні листи та інші первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест». (даний факт зафіксовано актом від 29.07.2011 №207/23-2/13540086 (до даток №4 до акта перевірки).

Позивач вважає, що такий висновок свід чить про те, що фактично перевіряючи оглянули усі документи вилучені у підприємства, серед яких булі відсутні тільки документи по взаємовідносинам з ТОВ «Донпромінвест» за червень 2010р. Про існування акту від 29.07.2011 №207/23-2/13540086 позивачу стало відомо 05.08.2011р. при отриманні основ ного акту перевірки. В цьому ж акті зазначено, що у звязку із відсутністю вищезазначених документів фінансово-господарської діяльності, документальну планову виїз ну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.08.2011 буде здійснено після усу нення причин, які призвели до неможливості її проведення.

Не зважаючи на вищевказані обставини, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на 310842,00 грн. за червень 2010р.

Позивач вважає, що ці висновки є припущеннями і не відповідають дійсності та суперечать нормам п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку позивача, висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій у даному випадку є безпідстав ними. Посилаючись на норми ст.ст. 204, 234 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України позивач вважає, що укладений з ТОВ «Донпромінвест» правочин є дійсним, так як його недійс ність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини), та питання про його недійсність або ні кчемність має бути встановлено судом на підставі позову (заяви) зацікавленої особи після пов ного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказавши на те, що при опрацьовані відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по суб'єкта господарювання та його контрагентів, встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено, що позивач у червні 2010р. до складу податкового кредиту була віднесена сума ПДВ у розмірі 310 842,37 гри. за придбані паливно-мастильні матеріали (ПММ) у ТОВ «Донпромінвест», яке у складі податкових зобовязань суми ПДВ не відобразив та не сплатив їх до бюджету.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Донпромінвест» від 29.03.2007р. № 100031634, видане ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька, анульовано 15.10.2010р. на підставі ст. 9 Закону України «Про податок на вартість».

Також, з аналізу наданої податкової звітності вбачається, що у ТОВ «Донпромінвест» відсутні основні фонди та нематеріальні активи, на підприємстві працює 2 особи, які, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації фізично не могли здійснювати такий об'єм роботи.

Директором підприємства позивача надані пояснення, що документи фінансово - господарської діяльності за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р., а також комп'ютери, на яких здійснювалося ведення аналітичного обліку вилучені посадовими особами податкової міліції ДПІ у м. Краматорську та ДПА у Донецькій області та станом на 11.07.2011р. не повернуті.

На запит ДПІ у м. Краматорську до СВ ПМ ДПА у Донецькій області, СВ ПМ ДПА у Донецькій області було забезпечено доступ до вилучених документів, при опрацюванні яких встановлено відсутність податкових накладних, видаткових накладних, актів прийому-передачі, довіреностей, ТТН, подорожніх листів, інших первинних документів, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест».

Таким чином, позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3., 7.2.6. п.7.2. п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми податкового кредиту в сумі 310842,00 грн. за червень 2010р.

При опрацюванні вилучених документів, встановлено відсутність журналів-ордерів та відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», у зв'язку з чим формування валових витрат здійснювалась на підставі первинних документів. Враховуючи викладене, фахівцями ДПІ у м. Краматорську зроблено висновок, що вартість придбаних ПММ у «Донпромінвест» до складу валових витрат не відносилась.

Відповідач, зазначає, що у позивача відсутні первинні документи на вантажні перевезення, обовязковість яких передбачена нормами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ та наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346.

В ході перевірки ДПІ у м. Краматорську на адресу позивача було направлено запит про надання пояснень та завірених належним чином копій документів, що підтверджують проведення господарських операцій з ТОВ «Донпромінвест», на який позивачем повідомлено про відсутність на підприємстві цих документів та відсутність підстав у податкового органу у їх витребувати.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем не доведено фактичне отримання МПП від ТОВ «Донпромінвест», у звяжу із відсутністю податкових накладних та документів, підтверджуючих фактичне переміщення товару, зокрема документів про перевезення, зберігання, завантаження та розвантаження товарів. Таким чином, господарські операції позивачем з ТОВ «Донпромінвест» проведені з метою отримання податкової вигоди.

Відповідач вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 1, ч. 2, ст. 3, ст.ст. 55, 62 Господарського Кодексу України в частині участі у господарських відносинах у звязку із відсутністю у ТОВ «Донпромінвест» необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Враховуючи те, що у ТОВ «Донпромінвест» трудові ресурси складали лише 2 особи, інформація про виробничі потужності відсутня, первинні документи підтверджуючі правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли оці нюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Крім того, за відомостями баз даних державної податкової служби встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на проведення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують податкові зобов'язання.

Вищенаведене свідчить про вчинення позивачем недійсного правочину, який відповідно до статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю та порушує публічний порядок.

Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 06.10.1993р., включене до ЄДРПОУ за номером 13540086, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100067638, виданого 28.09.2007р. (арк. справи 11, 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 77 Податкового кодексу України, передбачено здійснення планової перевірки.

Згідно із п. 77.6. ст. 77 цього Кодексу, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно із п. 81.1. ст. 81 Кодексу, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Направлення на перевірку від 07.07.2011р. №№ 356-366 вручені позивачу 11.07.2011р. під розпис (арк. справи 200 210), у журналі реєстрації перевірок позивача було зроблено запис за № 157 від 11.07.2011р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірки проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для не допуску посадових осіб до проведення перевірки відсутні.

У період з 11.07.2011р. по 29.07.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2011р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 05.08.2011р. № 925/23-2/13540086 (арк. справи 13 78).

За результатами перевірки керівником податкового органу 22.08.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з порушенням п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000722302/26184, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 388552,50 грн., у т.ч. 310 842,00 грн. основного платежу та 77710,50 грн. штрафних санкцій (арк. справи 79).

Перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 310842,37 грн., а саме, при опрацьовані відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ позивача та його контрагентів, встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено, що позивач в червні 2010р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 310 842,37 грн. за придбані ПММ у ТОВ «Донпромінвест», яким у складі податкових зобов'язань ПДВ не відображено.

Позивачем було укладено з ТОВ «Донпромінвест» договір поставки нафтопродуктів від 01.01.2010р. №08/04-10 (арк. справи 117 120), предметом якого є поставка нафтопродуктів згідно наданої покупцем заявки.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних за червень 2010р., наданого позивачем до ДПІ у м. Краматорську (арк. справи 93 95) встановлено, що у червні 2010р. позивач включив до складу податкового кредиту суму 310 842,37 по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Донпромінвест».

Проте, податкові зобов'язання по вищезазначеним податковим накладним, згідно бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ «Донпромінвест» не сплачені до бюджету.

Згідно відповіді ДПІ у Ленському районі м. Донецька від 29.07.2011р. № /7/15-213-3 ТОВ «Донпромінвест» знаходилось на обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Донпромінвест» від 29.03.2007р. №100031634, видане ДПІ Будьонівському районі м. Донецька, анульовано 15.10.2010р. у звязку із відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Також, в ході перевірки встановлено, що за даними декларацій ТОВ «Донпромінвест» з податку на прибуток скоригований валовий дохід за І квартал 2010р. склав 22 044585,00 грн., інші декларацій з податку на прибуток не надавались. Основні засоби відсутні. До декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року додаток К 1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві у 1 кв. 2010 складала 2 особи, які враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів фізично не могли здійснювати такий об'єм роботи. Можливо зробити висновок, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

Під час перевірки директором підприємства Кравченко В.М. надані пояснення від 11.07.2011 №35/07-1 (арк. справи 81), що документи фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р., а також комп'ютери, на яких здійснювалося ведення аналітичного обліку вилучені старшим слідчим слідчого відділення податкової міліції ДПА у Донецькій області Резниченко М.І. та до теперішнього часу не повернуті. На даний час постанова про порушення кримінальної справи, по якому були вилучені документи, скасована судом. На вимогу підприємства про повернення документів та компютерів ДПА у Донецькій області відповіді не надано.

На виконання п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України до перевірки були надані вилучені документи. Як вбачається з акту перевірки від 29.07.2011 № 207/23-2/13540086 (арк. справи 72, 73) серед вилучених документів відсутні, зокрема, податкові накладні, та первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест».

Надалі в акті зазначено, що у зв'язку з відсутністю вищезазначених документів документальну планову виїзну перевірку ПМ ВВП «Протех з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.08.2011р. на підставі п.п. 77.1, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України буде здійснено після усунення причин, які призвели до неможливості проведення даної планової виїзної перевірки ПМ ВВП «Протех» за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р.

Разом з тим, при проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача відповідачем додаткового було направлено запит від 26.07.2011р. №22302/10/23-2 про надання пояснень та завірених належним чином копій документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Донпромінвест».

Листом від 29.07.2011р. №39/07-1 (арк. справи 242) позивач повідомив про відсутність на підприємстві цих документів у звязку із їх вилученням податковою міліцією ДПА у Донецькій області та відсутність підстав у податкового органу їх витребувати.

Натомість відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем не доведене фактичне отримання ПММ від з ТОВ «Донпромінвест», оскільки відсутні документи податкового обліку, а саме, податкові накладні та первинні документи, які підтверджують фактичне переміщення товару документи на перевезення або зберігання товарів, завантаження та розвантаження товару. Тому, господарські операції позивача з ТОВ «Донпромінвест» проведені з метою отримання податкової вигоди.

Проведеною перевіркою не виявлено, а позивачем документально не доведено дотримання вимог ч.ч. 1, 2, ст. 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч. 1 ст. 55 ГК України, в частині участі в господарських відносинах, реалізації господарської компетенції, у звязку із відсутністю власних або орендованих складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, відсутністю власного або орендованого рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання, відсутністю можливостей фактичного здійснення операції з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій в залежності від місця знаходження майна контрагентів, місця виконання зобов'язань, недотримання вимог ч. 1, ст. 62 ГК України в частині здійснення систематичної господарської діяльності для задоволення суспільних та особистих потреб. Враховуючи наведене та те що на ТОВ «Донпромінвест» трудові ресурси складали лише 2 особи, інформація про виробничі потужності відсутня, первинні документи підтверджуючі правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності до перевірки не надані, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За висновками акту перевірки, позивачем укладено з ТОВ «Донпромінвест» нікчемний правочин, який в силу приписів ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже - має ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що предметом даного спору є правові підстави формування позивачем податкового кредиту по декларації за червень 2010р. та факт підтвердження попередньо включеної суми ПДВ до податкового кредиту на момент перевірки.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний в момент надання позивачем податкової звітності з ПДВ, формування податкового кредиту, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. (вх. № НОМЕР_1 від 20.07.2010р.) (арк. справи 93 95), що ведеться позивачем у відповідності до вимог Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2005р. за № 770/11050, податкові накладні: № 663 від 10.06.2010р. на суму 127395,00 грн., № 672 від 10.06.2010р. на суму 211027,50 грн., № 682 від 10.06.2010р. на суму 148973,50 грн., № 688 від 12.06.2010р. на суму 150972,00 грн., № 686 від 14.06.2010р. на суму 206 172,00 грн., № 683 від 14.06.2010р. на суму 206 919,00 грн., № 707 від 17.06.2010р. на суму 147963,50 грн., № 713 від 18.06.2010р. на суму 209815,20 грн., № 723 від 23.06.2010р. на суму 207666,00 грн., № 739 від 26.06.2010р. на суму 151245,50 грн., № 748 від 30.06.2010р. на суму 96904,99 грн., всього 1865054,19 грн., у т.ч. ПДВ 310842,37 грн., були отримані позивачем від ТОВ «Донпромінвест» у червні 2010р.

Даний реєстр був досліджений під час перевірки податковим органом.

На підставі зазначених податкових накладних позивач сформував податковий кредит в декларації за червень 2010р. від 19.07.2010р. (арк. справи 82 85).

Правовою підставою зменшення податкового кредиту за червень 2010р. спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми п. 1.7. ст. 1, пп. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні та зафіксовано в акті перевірки, на вимогу підприємства про повернення документів та компютерів ДПА у Донецькій області відповіді не надано. Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення позивач повідомив відповідача про неможливість надання оригіналів податкових накладних, оскільки вони були вилучені згідно протоколу обшуку.

Як встановлено судом 26.07.2010р. постановою слідчого податкової міліції ДПА у Донецькій області капітаном податкової міліції Резниченком М.І. порушено кримінальну справу № 75-10-05-21/1 у відношенні директора Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» Кравченка Володимира Миколайовича за ст. 212 Кримінального кодексу України.

В матеріалах справи міститься протокол обшуку від 27.08.2010р. (арк. справи 114 116), з якого вбачається, що слідчим податкової міліції ДПА в Донецькій області капітаном міліції Резниченко М.І. в присутності старшого оперуповноважених податкової міліції в м. Краматорську та ДПА в Донецькій області у позивача вилучено документи фінансово-господарської діяльності підприємства за 2008 2010р.р. Були вилучені відомості обліку, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, накладні, чеки, талони, сертифікати та паспорти якості, грошові кошти, компютери, жорсткі диски тощо.

Позивачем 02.09.2010р. та 13.09.2010р. направлялися клопотання слідчому СО ПМ ДПА у Донецькій області капітану податкової міліції Резниченку М.І. про повернення вилучених документів, оскільки їх відсутність ускладнює роботу підприємства та призводить до збитків (арк. справи 227 230).

Крім того, Донецьким окружним адміністративним судом 02.02.2011р. у справі № 2а-19219/10/0570 за позовом Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень було винесено ухвалу про витребування у слідчого відділу податкової міліції ДПА в Донецькій області копії видаткових накладних, ТТН, податкових накладних, розрахунків списання паливно-мастильних матеріалів, накопичувальних відомостей використання бензину та дизельного палива, подорожніх листів Приватного малого виробничо впроваджувального підприємства «Протех» (арк. справи 257, 258).

На виконання даної ухвали 15.09.2010р. позивачем надані клопотання слідчому СО ПМ ДПА у Донецькій області капітану податкової міліції Резниченку М.І. про надання документів на вимогу суду чи знаття з них копій (арк. справи 230 233).

Всі зазначені клопотання отримані ДПА у Донецькій області, про що свідчать відмітки на них посадових осіб ДПА у Донецькій області. Проте відповіді на вказані клопотання позивач не отримав.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 23.05.2011р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.07.2011р., скасована постанова слідчого СО ПМ ДПА у Донецькій області капітана податкової міліції Резниченка М.І.

У 2011р. позивач звертався до голови ДПА у Донецькій області, начальника управління податкової міліції ДПА у Донецькій області про повернення вилучених документів (арк. справи 234 238).

Проте, документи на момент розгляду даної справи позивачу не повернуті.

Стаття 85 ПК України встановлює обовязок платника податків щодо надання документів під час перевірки.

Так, відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З наведеної норми випливає, якщо платник податків не надав документи, які були вилучені виїмкою правоохоронного органу, він вважається таким, що надав всі витребувані посадовими особами органу державної податкової служби.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач повністю виконав свій обовязок щодо надання документів контролюючому органу. Позивач надав пояснення щодо причин відсутності у нього документів, що посвідчують господарські операції з ТОВ «Донпромінвест» та неодноразово вживав заходи щодо повернення вилучених документів.

Згідно із п. 85.9. ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Згідно із абз. 2 п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідач при дослідженні вилучених документів визначив, що податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест» відсутні.

З протоколу обшуку вбачається, що документи вилучалися без детального опису кожного документу, а папками, пакетами, швидкозшивачами тощо. Таким чином, не можливо встановити, які саме документи були вилучені у позивача.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що документи були відсутні серед тих, до яких було надано доступ під час перевірки, не може свідчити про те, що ці документи взагалі були відсутні під час вилучення.

В судове засідання позивачем були надані засвідчені належним чином копії податкових накладних, виданих ТОВ «Донпромінвест», рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних (арк. справи 121 164).

Відповідач не прийняв до уваги пояснення позивача щодо відсутності документів у звязку із їх вилученням та встановив порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що не відповідає дійсним обставинам справи.

Згідно з абзацами 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із п. 25 Положення про Реєстр платників Податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається у випадках, передбачених пунктом 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що ТОВ «Донпромінвест», як постачальником ПММ, складені податкові накладні. На момент складення податкових накладних (червень 2010р.) ТОВ «Донпромінвест» було зареєстроване платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ анульоване лише 15.10.2010р.

Таким чином, ТОВ «Донпромінвест» на момент виписки податкових накладних було платником податку на додану вартість.

Податкові накладні отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач має право на формування податкового кредиту.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 310842,37 грн. є неправомірним.

Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював безтоварні операції, внаслідок чого вчинені правочини не спричини реального настання наслідків всупереч ст. 203 Цивільного кодексу України.

Предметом доказування в цій справі в частині правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є доведення обставини укладення позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Донпромінвест».

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого право чину недійсним судом не вимагається.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом, операції з постачання ПММ від ТОВ «Донпромінвест» підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, картками бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдовими відомостями, журналами-ордерами і відомостями по рахунку. Сплата коштів за отриманий товар підтверджується виписками з банківського рахунку (арк. справи 121 199).

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Частиною 4 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною 4 статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Судом досліджений витяг з Єдиного державний реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Донпромінвест» станом на 18.10.2011р. (арк. справи 254 256). З витягу вбачається, що зазначене підприємство під час здійснення операцій з постачання ПММ та складення первинних документів було зареєстроване як юридична особа. ТОВ «Донпромінвест» є зареєстрований і на момент розгулу даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, постачальник позивача ТОВ «Донпромінвест» на час здійснення господарських операцій було юридичною особою, і як наслідок, мало право здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Такого доказу відповідач не надав.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що за відомостями баз даних державної податкової служби встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на проведення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, оскільки жодних доказів на підтвердження цього доводу відповідачем не надано.

Крім того суд зазначає, що дані саме лише податкової звітності контрагента позивача не є свідченням того, що ТОВ «Донпромінвест» не мало достатніх виробничих та трудових ресурсів. Фактично первинні документи ТОВ «Донпромінвест» не досліджувалися. Інших доказів відсутності достатніх виробничих ресурсів позивачем не надано. Таким чином, відсутні підстави вважати, що зазначені підприємства не могли здійснювати операції з постачання МПП.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту в сумі 310842,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 77710,50 грн. є безпідставним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на нікчемність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 22.08.2011р. № 0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710,50 грн. задовольнити.

Визнати недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 22.08.2011р. № 0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710,50 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 жовтня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 20 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.