Постанова № 20954494, 21.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/15541/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1585,83 грн. зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 5 січня 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Петровському районі м. Донецька звернулася до суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1585,83 грн. зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 14, 87, 267 Податкового кодексу України, статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.11.1995р., 12.01.2009р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію у звязку із заміною прізвища, імені, по батькові, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (арк. справи 6).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

28.05.2010р. відповідачем було подано заявку на придбання торгового патенту зі ставкою 320 грн. у звязку із заняттям видом діяльності «роздрібна торгівля» (арк. справи 5). У звязку із частковою несплатою встановленої суми за придбання торгового патенту, відповідач має заборгованість зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 1585,83 грн.

З огляду на те, що борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (який діяв до 01.01.2011р.) торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Як вбачається з договору оренди нежитлового приміщення від 15.01.2010р., який укладений відповідачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (арк. справи 8, 9), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 орендує нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 загальною площею 38,6 кв.м. з метою торгівлі товарами народного споживання.

Відповідно до ч. 4. ст. 3 наведеного Закону вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць на території міста Києва, обласних центрів встановлюється у межах граничних рівнів: від 60 до 320 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

В результаті несплати вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності у 2010р. у відповідача утворилася заборгованість в сумі 1576,40 грн., а також по пені за несвоєчасну сплату боргу в сумі 9,43 грн., яка нарахована на підставі ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Заборгованість по несплаті вартості торгового патенту підтверджується зворотнім боком облікової карки станом на 31.12.2010р. (арк. справи 10, 11) та станом на 20.09.2011р. (арк. справи 19).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту.

Згідно із п. 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р. встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 цього Кодексу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1585,83 грн. зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 1585,83 грн. зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на р/р № 31417514700010, код платежу 18010100, отримувач місцевий бюджет Петровської районної ради, ЄДРПОУ 34687127, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 26 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.