Постанова № 20954490, 21.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/12490/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арзу - Трейд», м. Донецьк

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області,

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька,

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0517000164 від 30.06.2011 р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арзу – Трейд» у сумі 11900,00 грн. як незаконного

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 6 серпня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 – за дов. від 29 квітня 2011 року

від третьої особи: ОСОБА_3 – за дов. від 3 лютого 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арзу - Трейд» звернулося до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0517000164 від 30.06.2011 р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арзу – Трейд» у сумі 11900,00 грн. як незаконного.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставне застосування до нього штрафних санкцій за продажу алкогольних напоїв на розлив без статусу підприємства громадського харчування в сумі 6800,00 грн., чим порушено ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-BP (далі – Закон № 481). Зазначає, що на час перевірки документи, що підтверджують статус підприємства громадського харчування знаходилися на перереєстрації в органі місцевого самоврядування.

Позивач також не погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. за не відведення місця для паління і відсутність наочної інформації, чим порушено ст. 15-2 Закону № 481. Технічними умовами на відкриття буфету у магазині по вул. Олімпієва, 103, м. Донецька та прийняття його в експлуатацію передбачалося обов’язкова наявність двох залів: один – для тих хто палить, другий – для тих хто не палить, що було виконано позивачем в натурі у відповідності до технічних умов. Наявність двох залів підтверджується технічним паспортом Бюро технічної інвентаризації. При вході у заклад працівник буфету розміщує відвідувачів у залах в залежності від їх бажання. Статтею 15-2 Закону 481 передбачено, що у закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять. У закладі наочна інформація про заборону куріння і місце для куріння розміщено при вході у зали.

Позивач не згоден із застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1 700,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка. Зазначає, що на всю алкогольну продукцію є в наявності договори постачання. На пляшках з алкогольними напоями є марки акцизного збору. У договорах постачання зазначено місце розташування виробника, а також вся необхідна інформація, передбачена законодавством. Законом не вимагається обов’язкова ідентифікація акцизних марок у торгівельній точці, а також не вимагається придбання необхідних приборів для перевірки акцизних марок при наявності інформації про виробника і постачальника.

Крім того, в ході перевірки посадові особи податкового органу не здійснювали виїмку продукції для визначення невідповідності стандарту марок акцизного збору.

Враховуючи викладене, вважає, що штрафні санкції до ТОВ «Арзу - Трейд» застосовані безпідставно, тому просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, зазначає, що перевіркою встановлені такі порушення: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування; не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону України №481; реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку.

Відповідач зазначає, що відповідно до інформації ДПІ у Київському районі м. Донецька, 25.06.2011р. сплачено та зараховано до Державного бюджету суму 1700,00 грн., тому спір стосовно порушення (реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку) відсутній.

Частиною 6 статті 15-3 Закону №481 передбачає, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до п. 4 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. № 854, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними і напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарської діяльності повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. № 219, регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства. У своїй діяльності суб'єкти господарської діяльності керуються актами законодавства України, якими регулюється діяльність у сфері ресторанного господарства. Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Представник суб'єкта господарювання, яка була присутня під час перевірки – ОСОБА_4 була належним чином ознайомлена з актом перевірки, що засвідчує її підпис у графі «зауваження до акту перевірки», до перевіряючих зауважень не мала, та зазначила, що таблички про заборону куріння та про місце для куріння відсутні, так як адміністрація не знала про їх необхідність. Факт скоєння правопорушення не спростувала.

Щодо відсутності статусу підприємства громадського харчування, відповідач зазначає, що на його письмовий запит, 23.06.2011р. одержана відповідь, в якій повідомлялося що ТОВ «Арзу-Трейд» має узгодження на відкриття типу «буфет» терміном дії з 10.12.2008р. по 10.12.2009р. Станом на 15.06.2011р. вищевказане узгодження надане на подовження терміну дії.

Отже, на думку відповідача, статус ТОВ «Арзу-Трейд» вимогам ч. 6 ст. 15-3 Закону №481 не відповідає, оскільки здійснювало продаж на розлив алкогольних напоїв в період, коли не мало дійсного узгодження з органами місцевого самоврядування.

У відповідності до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивач застосовано штрафну санкцію в сумі 6800,00 грн.

Крім того, на момент перевірки у приміщені торгівельного об'єкту не була розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!", та наочна інформація, яка складається із графічного знака із текстом такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!", чим порушені вимоги ст.15-2 Закону України №481.

В ході перевірки представника суб'єкта господарювання, яка була присутня при проведені перевірки та була належним чином ознайомлена з актом перевірки, письмово пояснила причину нерозміщення належної інформації.

У відповідності до ч.2 ст.17 Закону № 481, за нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, до позивач застосовано штрафну санкцію в сумі 3400,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.09.2011р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька.

Представник Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Надав суду документи, необхідні для розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арзу - Трейд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.07.2006р., включене до ЄДРПОУ за номером 24533792 (арк. справи 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007р. № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2007р. за № 116/13383, функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та інші печатки і штампи, бланки. Департамент є розпорядником коштів нижчого рівня, має право у межах покладених на нього завдань укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах України.

До основних завдань Департаменту належить, зокрема, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п. 2.12. Положення).

26.05.2011р. відповідачем проведена фактична перевірка з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 374/03/34533792 від 26.05.2011р. (арк. справи 5 – 9).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 30.06.2011р. № НОМЕР_1 (арк. справи 9), яким на підставі абз. 9, 10, 15 ст. 17 Закону № 481, за порушення вимог статей 15-2, 15-3 наведеного Закону, застосовано штрафну санкцію в сумі 6800,00 грн. – за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування, а також застосовано штрафну санкцію за порушення вимог ст. 15-3 цього ж Закону в сумі 3400,00 грн. - за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону № 481 та в сумі 1700,00 грн. – за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Перевіркою встановлено, що в приміщення кафетерію відведено не менше 50% площі для осіб, які не палять, але в приміщенні для осіб, які не палять не розміщено наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знаку та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!». Також в приміщенні магазину адміністрацією курити заборонено, але про це не розміщено наочної інформації, яка складається з графічного знаку та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», чим порушено ст. 15-2 Закону № 481.

Стосовно порушення ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", нерозміщення наочної інформації передбаченої ст. 15-2 вказаного закону ("Місце для куріння", “Куріння шкодить вашому здоров’ю”, “Куріння заборонено”) суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 15-2 Закону № 481, забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення). Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Суд не приймає посилання позивача в обґрунтування відсутності порушень норм закону на те, що ним були виконані технічні умови в частині наявності двох залів – для тих хто палить і для тих хто не палить (арк. справи 23), у зв’язку з цим була розміщена наочна інформація при вході в зал (арк. справи 38).

Фотознімки, на якому зображені приміщення з відповідним знаком та таблички із текстом змісту: «Зал для некурящих» та «Зал для курящих. Курение кредит вашому здоровью» (арк. справи 38) надані позивачем під час розгляду справи. З даних фотознімків неможливо встановити, коли саме вони були зроблені, у зв’язку з чим неможна встановити, чи дійсно були розміщені таблички на входах в приміщення на момент перевірки.

Як вбачається з пояснень працівника позивача ОСОБА_4Н, що містяться в акті перевірки (арк. справи 15), табличка про заборону куріння у магазині та табличка про місце куріння в кафетерію були відсутні, так як позивач не був обізнаний про їх необхідність.

Отже, як свідчать обставини перевірки, знак та таблички були відсутні на момент перевірки.

Крім того, таблички, які розміщені позивачем за змістом тексту не відповідають вимогам ст. 15-2 Закону № 481, оскільки у місцях для куріння розміщається прямокутний графічний знак із текстом: «Місце для куріння», а не «Зал для курящих».

Відповідно до ч. 1. ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено в судовому засіданні, вимоги ст. 15-2 Закону № 481 не були виконані позивачем на час проведення перевірки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведений факт порушення позивачем вимог ст. 15-2 Закону № 481 в частині не розміщення відповідної наочної інформації, за що застосована фінансова санкція в сумі 3400,00 грн.

Відповідачем також встановлений факт продажу споживачу 50 грамів горілки «Хлібний дар» (ємністю 1л, міцністю 40% об.од., дата виготовлення – 29.03.2011р., виробник – ТОВ «Національна горілчана компанія» за ціною 65,00 грн. за пляшку) за ціною 3,25 грн. для споживання на місці. За реалізований товар споживачеві роздруковано та видано розрахунковий документ (касовий чек) у кількості 1 шт на повну суму та встановленого зразку. В матеріалах справи міститься фіскальний чек ТОВ «Арзу-Трейд» від 26.05.2011р. на суму 3,25 грн. (арк. справи 49) на продажу 0,05 л водки «Хдібний дар» (арк. справи 49).

Під час перевірки узгодження на відкриття суб’єкта господарювання громадського харчування надано не було.

Згідно висновку перевіряючого, в кафетерії здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив для споживання на місці суб’єктом господарювання, який не має статусу суб’єкта громадського харчування, чим порушено ст. 15-3 Закону № 481.

На запит відповідача від 30.05.2011р. № 786/10/32-0329-2 направленої до Донецької міської ради (арк. справи 53), листом від 17.06.2011р. № 426/396 (арк. справи 55) повідомлено, що ТОВ «Арзу - Трейд» має узгодження Донецької міської ради на відкриття підприємства ресторанного господарства типу «буфет» за адресою: м. Донецьк, вул. Олімпієва, 103 терміном дії з 10.12.2008р. по 10.12.2009р. (арк. справи 55).

Відповідно до ч. 6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-BP, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Аналогічна норма міститься у п. 22. Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. № 854, згідно із яким продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно зі ст. 17 наведеного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Згідно Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002р. за № 680/6968, роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємства) ресторанного господарства здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій. У назві та тексті Правил слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство" згідно з наказом Міністерства економіки України від 9 жовтня 2006 року N 309.

Пунктом 1.5 цих Правил передбачено, що заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент перевірки не мав відповідного документу, що посвідчує статус суб'єкта господарювання громадського харчування.

Відповідно до п. 1.6. цих Правил відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Суд не приймає до уваги узгодження № 21/6 на відкриття підприємства ресторанного господарства, видане Донецькою міською радою (арк. справи 48), у підтвердження наявності у позивача статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, оскільки термін його дії: з 04.07.2011р. по 04.07.2012р., тобто не охоплює момент перевірки.

Отже, у період з 11.12.2009р. по 03.07.2011р. позивач не мав статусу суб'єкта господарювання громадського харчування та не мав права здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Зазначений факт встановлений під час здійснення перевірки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено порушення позивачем ч. 6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-BP, за яке застосовані спірним рішенням штрафні санкції у розмірі 6800,00 грн.

Крім цього, в ході перевірки було зроблено опис марок акцизного податку, якими марковані алкогольні напої, що реалізуються, для їх подальшого аналізу (арк. справи 16).

Після аналізу марок акцизного податку, відповідачем було встановлено, що марки акцизного податку, якими марковано вісім пляшок горілки «Справжня пшенична елітарна», місткістю 0,5 л., міцністю 40 % об. од., найменування виробника на пляшці не вказано, адреса потужностей виробництва: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Горького, 8, дата виготовлення: 11.02.2011 року, не видавалися для маркування таких алкогольних напоїв, що у відповідності до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 27.10.2010р. № 1251, дає можливість вважати виявлені в ході проведення перевірки алкогольні напої немаркованими марками акцизного податку.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Встановлені цією статтею вимоги до місткості тари (посуду) не застосовуються до алкогольних напоїв імпортного виробництва.

Пунктом 14.1.107. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (який набрав чинності на час проведення перевірки) визначено, маркою акцизного збору – є спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Тобто, марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно із п. 226.3. ст. 226 Податкового кодексу України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1251, вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Аналогічна норма міститися у п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України, відповідно до якої вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до п. 226.11. ст. 226 цього Кодексу, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно із п. 228.9. ст. 228 Кодексу, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Таким чином, продавці алкогольних напоїв за недодержання порядку реалізації алкогольних товарів несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно із абз. 13 ч. 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Суд приходить до висновку, що для застосування до продавця алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону достатньо самого факту здійснення продавцем зберігання або/та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Суд не приймає посилання позивача на те, що всі документи, на поставку алкогольних напоїв оформлені належним чином і були у наявності у позивача, з огляду на доведеність фактів порушень у судовому засіданні та виходячи з приведених норм діючого законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сплата позивачем 1700,00 грн. 25.06.2011р. дійсно не має відношення до результатів даної перевірки, оскільки платіжним дорученням від 25.06.2011р. позивач сплачував фінансову санкцію згідно виконавчого листа по справі 2-а1934/10/0570 від 18.10.2010р. (арк. справи 113). Дана штрафна санкція була нарахована відповідачем рішенням від 09.11.2009р. № 051063-0164-32-332 та стягнута в подальшому постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2010р. по справі № 2-а1934/10/0570 (арк. справи 75). Між з тим, зі зворотного боку облікової картки позивача (арк. справи 115) вбачається, що дана сума була зарахована на погашення штрафних санкцій, нарахованих спірним рішенням.

Проте такий перерозподіл коштів позивача не може свідчити про правомірність прийнятого відповідачем рішення та не позбавляє позивача права на оскарження цього рішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Арзу - Трейд» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0517000164 від 30.06.2011 р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обліком спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арзу – Трейд» у сумі 11900,00 грн. – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 26 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                 Абдукадирова К.Е.