Постанова № 20954474, 15.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12543/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

до Державного підприємства «Шахта «Вінницька», смт. Стіжківське

про стягнення коштів Державного підприємства «Шахта «Вінницька» в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 691949,33 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 6 вересня 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Державного підприємства «Шахта «Вінницька» про стягнення коштів Державного підприємства «Шахта «Вінницька» в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 691949,33 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах.

Правовою підставою стягнення коштів з рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 14, 16, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 691949,33 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень. Відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги. Проте, борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахта «Вінницька» зареєстроване як юридична особа 07.11.2005р., включене до ЄДРПОУ за номером 33772090, перебуває на податковому обліку у Шахтарськіцй ОДПІ з 07.11.2005р. (арк справи 5 7).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення були визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а частково після набрання ним чинності, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на прибуток: уточнюючий розрахунок № 7933 від 21.07.2008р., яким самостійно уточнені податкові зобовязання з податку на прибуток на 30,00 грн., декларацію № 20229 від 06.08.2008р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 37394,00 грн., уточнюючий розрахунок № 23790 від 26.09.2008р., яким самостійно уточнені податкові зобовязання з податку на прибуток на 11 146,00 грн., декларацію № 29764 від 04.11.2008р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 6,00 грн., декларацію № 41419 від 09.02.2009р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 10,00 грн., декларацію № 19364 від 06.05.2009р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 32,00 грн., декларацію № 19519 від 07.08.2009р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 63,00 грн., декларацію № 9001772368 від 09.11.2009р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 63,00 грн., декларацію № 9002990150 від 08.02.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 574844,00 грн., декларацію № 7368 від 06.05.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 25,00 грн. (арк. справи 10 19).

Крім того, податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 219105,95 грн. були розстрочені відповідачем у звязку із укладенням мирової угоди у справі про банкрутство рішенням керівника Шахтарської ОДПІ № 2 від 28.12.2005р. шляхом сплати протягом січня 2006 серпня 2009р. по 4 869,02 грн., а у вересні 2009р. 4869,07 грн. (арк. справи 21 26). У звязку із несплатою податкових зобовязань за наведеним рішенням, у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 68166,33 грн.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011р. № 0000241541/122, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на прибуток в сумі 170,00 грн. (арк. справи 20). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення про вручення. В адміністративному або судовому порядку не оскаржено.

Внаслідок несплати суми податкових зобовязань за наведеними податковими деклараціями, рішенням про розстрочення та податковим повідомленням-рішенням у повному обсязі утворилася заборгованість з податку на прибуток в сумі 691949,33 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 45 51).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 10.01.2006р. № 1/7 та друга від 24.02.2006р. № 2/58 податкові вимоги, які отримані відповідачем (арк. справи 8, 9). Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 81).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Шахта «Вінницька» про стягнення коштів Державного підприємства «Шахта «Вінницька» в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 691949,33 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Шахта «Вінницька» в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 691949,33 грн. з розрахункових рахунків у банківських установах та зарахувати їх до Державного бюджету України на р/р № 31110009700093, код платежу 3011021000 в УДК в Донецькій області, ВДК у м. Шахтарську та Шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687038.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 20 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.