Постанова № 20954455, 20.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11308/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

до Приватного малого підприємства «Агрокомплекс», м. Донецьк

про припинення юридичної особи Приватного малого підприємства «Агрокомплекс»

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 28 січня 2011 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька заявлено позов до Приватного малого підприємства «Агрокомплекс» про припинення юридичної особи Приватного малого підприємства «Агрокомплекс».

Правовою підставою припинення юридичної особи позивач вважає норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІV, ст.ст. 46, 49, 62 Податкового кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився. Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти, що «за зазначеною адресою відсутнє», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача – Приватного малого підприємства «Агрокомплекс» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приватне мале підприємство «Агрокомплекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради 26.07.1993р., включено до ЄДРПОУ за номером 20379496 (арк. справи 8 – 11, 17 – 19), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідно до акту від 24.03.2011р. № 70 відповідач надавав останню податкову звітність до податкового органу за березень 2009р. (арк. справи 5), у зв’язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом.

Підпунктом 20.1.12. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

З огляду на те, що відповідач останню звітність надавав за березень 2009р. і правові наслідки неподання звітності виникли у квітні 2010р., тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України, факт порушення вимог законодавства щодо своєчасності надання звідності суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент неподання відповідачем податкової звітності.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251–ХІІ, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до п. 11.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, для податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 наведеного закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Пунктом 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509– ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Як встановлено судом відповідач подавав останню податкову звітність до податкового органу за березень 2009р.

Крім того слід зазначити, що підприємство не має заборгованості з податків і зборів (арк. справи 6).

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Приватного малого підприємства «Агрокомплекс» про припинення юридичної особи Приватного малого підприємства «Агрокомплекс» - задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - Приватне мале підприємство «Агрокомплекс».

У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи - Приватного малого підприємства «Агрокомплекс» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 липня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 22 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.