Постанова № 20954451, 18.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/9919/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції

до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району», м. Горлівка

про стягнення коштів з рахунків в банках з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» на суму податкової заборгованості з податку на додану вартість на користь держави у розмірі 42028,13 грн., на суму податкової заборгованості з податку на прибуток на користь держави у розмірі 82441,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 – за дов. від 8 листопада 2010 року

від відповідача: ОСОБА_2 – за дов. від 13 липня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Горлівською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» про стягнення коштів з рахунків в банках з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» на суму податкової заборгованості з податку на додану вартість на користь держави у розмірі 42028,13 грн., на суму податкової заборгованості з податку на прибуток на користь держави у розмірі 82441,37 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509- ХІІ, ст.ст. 14, 16, 20 Податкового кодексу України.

Представник відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмову заяву.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Калінінського району» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 24.11.04, включене до ЄДРПОУ за кодом 33174741, перебуває на податковому обліку у Горлівській ОДПІ (Калінінське відділення) з 06.03.06 (арк. справи 5 – 12).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (законодавчий акт діяв на момент утворення частини заборгованості відповідача) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України, а частково – після набрання чинності цим Кодексом, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 (далі - Закон № 2181) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на прибуток: від 09.11.09 № 20168, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 75 379 грн., від 09.02.10 № 25731, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 42 034 грн. (арк. справи 17 – 29).

Відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість: від 22.03.10 № 2644, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 24 058 грн., від 19.04.10 № 5308, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартсть в сумі 2434 грн., від 20.05.10 № 7093, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4 735 грн., від 16.06.10 № 7597, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартсть в сумі 357 грн. (арк. справи 45 – 53).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) прийняті податкові повідомлення-рішення, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток: від 02.02.10 № 000007150/0 на суму 696,06 грн., від 02.02.10 № 0000061501/0 на суму 5938,08 грн., від 02.02.10 № 0000111501/0 на суму 1558,2 грн., від 17.02.10 № 0000201501/0 на суму 99,29 грн., від 04.03.10 № 0000281501/0 на суму 1407,11 грн., від 02.04.10 № 0000421540/0 на суму 27099,45 грн. (арк. справи 17 - 29).

Податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість: від 02.04.10 № 0000391540/0 на суму 235,8 грн., від 28.09.10 № 0001641540/0 на суму 999,7 грн., 29.11.10 № 0002281540/0 на суму 997,82 грн., від 02.12.10 № 0002291540/0 на суму 995,47 грн., від 13.01.11 № 0000021540/0 на суму 496,52 грн., від 07.02.11 № 0000021540/0 на суму 2250 грн., від 15.03.11 № 0000181502/0 на суму 400 грн., від 19.04.11 № 0000291502/0 (арк. справи 30-43).

Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, про що свідчать підписи на їх корінцях, в адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Внаслідок несплати суми податкових зобов’язань за наведеними податковими деклараціями та повідомленнями-рішеннями утворилася заборгованість з податку на прибуток в сумі 82441,37 грн., у т.ч. пеня в сумі 407,06 грн., нарахована на підставі ст. 16 Закон № 2181, та з податку на додану вартість в сумі 42028,13 грн., у т.ч. пеня в сумі 5801,32 грн. Всього – 124 469,5 грн.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 114).

Згідно із п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена перша від 23.11.2009р. № 1/82 та друга від 25.12.2009р. № 2/90 податкові вимоги, які отримані відповідачем, про що свідчить підпис на їх корінцях (арк. справи 14). Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимоги, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» про стягнення коштів з рахунків в банках з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» на суму податкової заборгованості з податку на додану вартість на користь держави у розмірі 42028,13 грн., на суму податкової заборгованості з податку на прибуток на користь держави у розмірі 82441,37 грн. – задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків в банках з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» на суму податкової заборгованості з податку на додану вартість на користь держави у розмірі 42028,13 грн. на р/р 31118029700019, код 14010100, ОКПО 34686448, МФО 834016 в ГУДКУ в Донецькій області, одержувач: державний бюджет у Калінінському районі м. Горлівки.

Стягнути кошти з рахунків в банках з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Калінінського району» на суму податкової заборгованості з податку на прибуток на користь держави у розмірі 82441,37 грн. на р/р 33211861700019, код 11020201, ОКПО 34686448, МФО 834016 в ГУДКУ в Донецькій області, одержувач: місцевий бюджет у Калінінському районі м. Горлівки.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 22 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.