Постанова № 20954423, 17.01.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3541/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Камінь-Каширська міжрайонна державна податкова інспекція (далі – Камінь-Каширська МДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» (далі – ТзОВ «Графпак», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1020грн. 00коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік платником податків у Камінь-Каширській МДПІ, зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). Станом на 12.12.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 1020грн. 00коп., що виник через несплату штрафної (фінансової) санкції, застосованої за неподання податкової звітності. Камінь-Каширською МДПІ відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було надіслано податкові вимоги №1/10 від 16.03.2009 року та №2/15 від 17.04.2009 року, а в подальшому 29.05.2009 року прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Позивач просить стягнути за рахунок готівки та з рахунків ТзОВ «Графпак» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг у розмірі 1020грн. 00коп.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач подав до суду клопотання від 23.12.2011 року №5059/10-004 про розгляд справи за відсутності його представника, адміністративний позов підтримує повністю (а.с.35).

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення відповідачу повістки рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с.37-39) за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.40-42).

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, що не перешкоджає судовому розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Графпак» зареєстроване як юридична особа, діяльність його не припинена, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №846999 від 04.03.2008 року (а.с.18), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 16.01.2012 року (а.с.40-42). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Камінь-Каширській МДПІ згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 06.03.2008 року №5 (а.с.17), має відкриті рахунки в банківських установах (а.с.30-31).

Станом на 12.12.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 3565грн. 33коп., у тому числі заявлений в даній адміністративній справі до стягнення на суму 1020грн. 00коп., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника ТзОВ «Графпак» з податку на прибуток підприємств за 2011 рік (а.с.28-29).

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов’язань, визначених Камінь-Каширською МДПІ у податковому повідомленні-рішенні №00001261501 від 20.10.2011 року на суму 1020грн. 00коп. (а.с.26), прийнятому на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.09.2011 року №266/15-35763308, яким встановлено факт неподання податкової звітності (а.с.24-25). Податкове повідомлення-рішення платником податків у встановленому законом порядку не оскаржене.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов’язань, донарахованих за результатами перевірки податковим органом, які є узгодженими та підлягали перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтею 57 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Податкові вимоги відповідачу надсилались раніше (до набрання чинності ПК України) відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: №1/10 від 16.03.2009 року та №2/15 від 17.04.2009 року, а в подальшому 29.05.2009 року було прийняте рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.21-23).

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ «Графпак» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, на користь держави коштів у розмірі податкового боргу на суму 1020грн. 00коп.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Графпак» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Графпак», на користь держави кошти у розмірі податкового боргу в сумі 1020гривень 00копійок (одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                       В.М.Валюх