Постанова № 20953801, 18.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

18 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-3805.1/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення,

за участю представників:

від позивача не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у сумі 4066,20 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.04.2011 по справі №2а-3805/11/0170/13 відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011, прийняти нову ухвалу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 23.11.2011 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- задоволено. Ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 скасована. Адміністративну справу №2а-3805/11/0170/13 за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримдофізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення- направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21.12.2011 адміністративну справу №2а-3805/11/0170/13 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Ольшанській Т.С. з присвоєнням номеру справи 2а-3805.1/11/0170/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 справа прийнята до провадження.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 ЗаконуУкраїни «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивачу відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон № 889) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачалось, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 03.12.2008 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Згідно з довідкою № 25971/10/29-0 відповідач з 04.12.2008 перебуває на податковому обліку.

Посадовими особами ДПІ в м.Керч АР Крим проведено невиїзну документальну первірку відповідача з питання повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складено акт № 1256/17-1/3228318970 від 16.09.2010, в якому зафіксовано порушення відповідачем, а саме:

- п.п.4.2.1, п.4.2 ст. 4 , п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.19.2а) п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неутримання та перерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників у сумі 1355,40 грн.;

- п.п.19.1а) п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, в частині неналежного відображення обліку витрат на виплату заробітної плати;

- п.п.19.2б) п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ненадання розрахунку за формою 1ДФ за 2 квартал 2010.

При цьому, відповідачем не у повному обсязі проведено сплату до бюджету нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у загальній сумі 4066,20 грн.

Розглянувши висновки позивача, викладені в акті перевірки № 1256/17-1/3228318970 від 16.09.2010 щодо порушення відповідачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з урахуванням наступного.

Статтею 4 Закону № 889 надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

У п. 1.15 ст. 1 Закону № 889 наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону № 889).

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Однак, всупереч вказаним нормам чинного законодавства відповідачем не було проведено у повному обсязі та своєчасно сплату податку з доходів фізичних осіб у період з 01.01.2009 по 30.06.2010, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 4066,20 грн. Вказана сума заборгованості визнана відповідачем у повному обсязі.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Приймаючи до уваги зазначене вище, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Керч (код платежу 11010101, р/р 33216800700019 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946) 4066,20 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Ольшанська Т.С.

<Текст >