Постанова № 20953732, 16.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2011 р.

о 13 годин 12 хвилин Справа №2а-13110/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участю представників відповідача: ОСОБА_1, дов.157 від 05.12.2011р., ОСОБА_2, дов.№30 від 06.04.2011р., ОСОБА_3, дов. №156 від 05.12.2011р.,

від прокуратури АР Крим Костюченко Р.С.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000522304 від 14.10.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 1357001грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 339250,25грн; №0000532304 від 14.10.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 104546грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 26136,50грн.

Позовні вимоги мотивовано помилковістю висновків податкового органу щодо того, що заявлена до відшкодування у липні 2011року сума ПДВ у розмірі 1357001грн. повинна була бути заявлена позивачем у червні, а відтак відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України вважається, що платник податків добровільно відмовився від отримання такої суми як бюджетного відшкодування та повинен враховувати її у зменшення податкових зобовязань з цього податку у наступних податкових періодах. Позивач вважає, що відповідачем було невірно застосовано п.14 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Крім того, щодо податкового повідомлення-рішення №0000532304 від 14.10.2011р. позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зменшив відємне значення ПДВ за липень 2011р. у звязку із тим, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобовязаннями його контрагентів. Позивач зазначає, що порушення вимог податкового законодавства його контрагентами не свідчить про порушення вимог податкового законодавства позивачем та не є підставою для виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту та як наслідок зменшення відємного значення цього податку.

Ухвалами суду від 24.10.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Листом №05/1-5224-11 від 22.11.2011р. Прокуратурою АР Крим повідомлено про вступ в процес у справу представника прокуратури АР Крим, оскільки даний спір суттєво зачипає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики в сфері податкової діяльності.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлен належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях які залучені до матеріалів справи.

Представник прокуратури у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» є юридичною особою (ідентифікаційний код 14309008), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.50), знаходиться на обліку в Феодосійській МДПІ АР Крим. З 01.08.2001р. є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №00438442 (а.с.53).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ №051583 основними видом діяльності позивача за КВЕД є «Будування та ремонт суден» (35.11.0)(а.с.51).

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ФСК «Море» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період січень, квітень, травень, червень 2011р.

За результатами перевірки складено акт №2047/23-4/14309008 від 07.10.2011р., у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 200.1, 200.4, 200.14 ст.200, п.14 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 1357001грн.(яка виникла за рахунок відємного значення що декларувалось у червні 2011р.);

- п.198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.104 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2011р. на суму 104546грн. (а.с.16-36).

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства ґрунтується на наступних обставинах.

За наслідками позапланової виїзної документальної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011р., результати якої оформлені актом від 07.09.2011р. за №1761/23-4/14309008, встановлено заниження заявленої суми бюджетного відшкодування (яка виникла за рахунок відємного значення яке декларувалося у червні 2011р.) на рахунок платника у банку за червень 2011р. на суму 1398870грн. в порушення вимог п.200.14 «а» ст.200 ПК України. При цьому, згідно проведеної перевірки встановлено, що сума ПДВ, фактично сплачена ВАТ ФСК «Море» постачальникам за отримані товари (послуги) у червні 2011р. склала 1398870грн., на цю суму, на думку податкової, підприємство мало право заявити бюджетне відшкодування у червні 2011р. Таким чином, на думку податкової, підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2011р. на суму 1 357001грн., на яку не було заявлене бюджетне відшкодування в червні 2011р., в порушення п.200.14 ст.200 ПК України (зворотній бік, а.с.35).

В обґрунтування правомірності свого рішення податковий орган посилається на пункт 14 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

На думку податкового органу, на підставі зазначеного пункту Перехідних положень ПК України, позивач мав право заявити до бюджетного відшкодування у червні 2011р. суми ПДВ, які сплачені ним контрагентам або до бюджету саме червні 2011р. Оскільки позивач своїм правом не скористався та занизив суму бюджетного відшкодування за червень 2011р., то відповідно до пп. а) п.200.14 ст.200 ПК України вважається, що він відмовився від отримання таких суми ПДВ, як бюджетного відшкодування та має право врахувати їх згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Крім того, щодо порушення позивачем вимог п.198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.104 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2011р. на суму 104546грн. висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі на рівні ДПА України» в липні 2011р. встановлено розбіжність між податковими зобовязаннями контрагентів та податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море» на загальну суму 73751грн.; до складу податкового кредиту за липень 2011р. включено ПДВ на загальну суму 30975грн., згідно податкових накладних від постачальників, які не знаходяться за юридичною адресою, таким чином завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2011р. на суму 104546грн.

Позивачем відповідачу направлено заперечення на акт перевірки, в яких зазначено, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є надуманим та безпідставним (а.с. 37-38).

Листом від 13.10.2011р. №4971/10/23-404 відповідачем залишено без змін висновки, викладені в акті перевірки №2047/23-4/14309008 від 07.10.2011р. (а.с.39-40).

За результатами перевірки та на підставі акту №2047/23-4/14309008 від 07.10.2011р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000522304 від 14.10.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. на 1357001грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 339250,25грн. (а.с.12); №0000532304 від 14.10.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 104546грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26136,50грн. (а.с.12-15).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Дослідивши у судовому засіданні податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит з податку на додану вартість, суд зазначає, що зазначені податкові накладні відповідають усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного оформлення податкових накладних. В акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих позивачу постачальниками.

Твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит визначений на підставі зазначених податкових накладних, оскільки згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі на рівні ДПА України» в липні 2011р. встановлено розбіжність між податковими зобовязаннями контрагентів та податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море» на загальну суму 73751грн.; до складу податкового кредиту за липень 2011р. включено ПДВ на загальну суму 30975грн., згідно податкових накладних від постачальників, які не знаходяться за юридичною адресою є безпідставним, не ґрунтується на законі, а тому не приймається судом до уваги.

Суд зазначає, що порушення вимог законодавства іншими субєктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких субєктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

З огляду на вищевикладене, висновки акту перевірки №2047/23-4/14309008 від 07.10.2011р., щодо завищення позивачем податкового кредиту, та як наслідок завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2011р. на суму 104546грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000532304 від 14.10.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 104546грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 26136,50грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ВАТ «ФСК «Море» за липень 2011р. на суму 1357 001грн., то суд зазначає, що статтею 200 Податкового кодексу України встановлено наступне:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

200.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає відємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Частиною 3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Актом перевірки від 07.09.2011р. за №1761/23-4/14309008 підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1398870грн. за червень 2011року. Тобто, податковим органом встановлено всі необхідні умови, які передбачені ПК України, та які дають право позивачу на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011р. на суму 1398870грн., зокрема сплата податку контрагентам або до державного бюджету, отримання товарів(робіт, послуг) та використання їх у подальшій господарській діяльності позивача в межах оподатковуваних операцій, відповідність вимогам закону податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит у червні.

Судом досліджено платіжні доручення та встановлено факт оплати позивачем отриманих товарів, робіт, послуг відповідно до податкових накладних, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, а в подальшому заявлене бюджетне відшкодування, в повному обсязі, що також підтверджено висновками, викладеними в акті перевірки №2047/23-4/14309008 від 07.10.2011р.

Єдиною підставою для висновку відповідача щодо того, що позивачем занижено бюджетне відшкодування ПДВ у червні на 1398870грн. та завищено бюджетне відшкодування у липні 2011р. на суму 1357001грн. є п.14 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, на підставі якого, на думку відповідача, позивач мав право заявити до бюджетного відшкодування у червні 2011р. суми ПДВ, які були сплачені позивачем контрагентам або до Державного бюджету України саме у червні 2011р.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача у звязку із наступним.

Відповідно до п.14 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Зазначена норма повністю узгоджується із загальним правилом відшкодування ПДВ, яке визначено у п.200.4 ст.200 ПК України щодо того, що відшкодування податку здійснюється у періоді, наступному за періодом, в якому виникло відємне сальдо податку.

Ані зазначена норма, ані інша норма ПК України не містить права платника податку, віднесеного до підприємств літакобудування або суднобудування, заявляти до бюджетного відшкодування суми ПДВ, які сплачені контрагентам або до Державного бюджету України в періоді, в якому заявлено бюджетне відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування у липні місяці 2011р. суми ПДВ, які були сплачені контрагентам або до Державного бюджету України у червні 2011р., а відтак податкове повідомлення-рішення відповідача №0000522304 від 14.10.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 1357001грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 339250,25грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на висновок про задоволення адміністративного позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.12.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 21.12.2011 року.

Керуючись ст. ст.11, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 14.10.2011р.:

№0000522304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 1357 001грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 339 250,25грн.;

№0000532304 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість та податкового кредиту за липень 2011р. на суму 104 546грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26136,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний код 14309008) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.