Постанова № 20953713, 12.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

12 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-13849/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, довіреність №б/н від 10.12.12,

представника відповідача ОСОБА_3, довіреність №1408/9/10 від 20.11.2009.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011 №000400503 про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" штрафних санкцій (20%) за порушення граничного строку сплати грошового податкового зобов'язання із збору за спеціальне водокористування на суму 49768,13 грн..

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2011 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2012 наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Починаючи з 01.01.2011, повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПКУ.

Згідно до статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради АРК від 13.05.1994 №11371050001000958 як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та взято на облік як платник податків у державній податковій інспекції м.Алушта АР Крим, що підтверджується довідкою.

Загальний перелік обов'язків платників податків встановлений у статті 16 ПКУ, до яких належить (пункт 16.1.3.) подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі Закон 2181), Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 №1494. Вказані нормативно-правові акти втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У звязку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовіношень, що є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори. Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181 податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Судом зясовано, що позивач самостійно задекларував податкові зобовязання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року у податкових розрахунках збору на спеціальне використання водних ресурсів від 14.04.2010 №8555 на суму 75983,03 грн., від 28.07.2010 №20053 на суму 68743,81 грн., від 09.02.2010 №42492 на суму 104113,83 грн.

Згідно пункту 14-1 Постанови №1494 розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що збір за спеціальне використання водних ресурсів у встановлені законом строки, а саме за 2009 рік до 19.02.2010, за 1 квартал 2010 року до 20.05.2010, за 1 півріччя 2010 року до 19.08.2010, самостійно позивачем не сплачувався.

В погашення податкового зобовязання відповідачем були спрямовані кошти в сумі 180540,00 грн. платіжними дорученнями 21.10.2009, 29.10.2009, 30.10.2009, яки були спрямовані на погашення зобовязання позивача з ПДВ за серпень 2009 року без винесення будь-якого повідомлення на адресу позивача.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до пункту 20.1.4. статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Судом встановлено, що 17.06.2011 посадовою особою ДПІ в м.Алушта була проведена камеральна перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 19.02.2010 по 23.05.2011, за результатами якої був вкладений акт №688/15-3/03348028, в якому встановлено порушення своєчасності сплати податкового зобовязання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 19.02.2010 по 23.05.2011.

Згідно статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом);

зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Як вже було зазначено вище, порядок проведення перевірок органами державної податкової служби України врегульований главою 8 ПК України.

Податкові декларації (розрахунки) по збору за спеціальне використання води приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці.

Камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) проводяться посадовими особами органів державної податкової служби в такі строки:

1) Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю.

У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

2) Протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу.

У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 60 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

У звязку з чим суд робить висновок, про порушення відповідачем строків проведення перевірок, а саме декларації, що були надані позивачем підлягали камеральній перевірці: за 2009 рік до 09.03.2010, за 1 квартал 2010 року до 14.05.2010, за 1 півріччя 2010 року до 27.08.2010, що свідчить про недотримання відповідачем покладеного на нього обовязку з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків та зборів.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пункт 75.1.1. ПК України).

Відповідно до пункту 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На підставі зазначеного суд робить висновок, що під час проведення камеральної перевірки дослідженню підлягають виключно отримані податковим органом декларації платника податків, а метою дослідження є встановлення відсутності/наявності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку).

Відповідно до статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З зазначеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки підставами для висновків можуть бути тільки відомості, що зазначені у податкових деклараціях, без співставлення з іншими документами.

Судом встановлено, що під час перевірки, як це зазначено у загальних положеннях акту від 17.06.2011 №688/15-3/03348028, досліджувалися окрім податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів, також ї дані особового рахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів, банківські документи про сплату.

З наведеного вбачається, що відповідач вийшов за межи повноважень піч час проведення камеральної перевірки, та здійснив заходи, що підлягають застосуванню під час проведення документальної перевірки платника податків.

Суд вважає що дії відповідача під час проведення камеральної перевірки 17.06.2011 податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2009, 2010 роки позивача є протиправними: перевірка проводилася з порушенням строків проведення перевірки, під час перевірки досліджувалися документи, яки не можуть бути перевірені камерально, мета перевірки не відповідає можливій для даного виду. У звязку з чим задовольняє адміністративний позов у цієї частині.

На підставі акту від 17.06.2011 №688/15-3/03348028, 07.07.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004001503 про визначення позивачу грошового зобовязання зі штрафних санкцій у розмірі 20% за затримку на 364 календарних днів сплати податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування у сумі 49768,13 грн.

Відповідно до статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За статтею 86 ЗК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки 17.06.2011 податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2009, 2010 роки позивача, відповідач допустив порушення закону, здійснив дії не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, акт від 17.06.2011 №688/15-3/03348028 не є належним й допустимим доказом про скоєне позивачем порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Інших доказів, крім акту від 17.06.2011 №688/15-3/03348028, відповідачем в обґрунтування правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 07.07.2011 №0004001503 не надано.

На підставі чого суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта від 07.07.2011 №0004001503.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.01.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 19.01.2012.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим щодо проведення камеральної перевірки Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" 17.06.2011 в порушення вимог п. 75.1 ст.ст. 75,76 ПК України.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 07.07.2011 №0004001503.

4.Стягнути на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя <підпис >Ольшанська Т.С.

<Текст >