Постанова № 20953612, 10.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

10 січня 2012 р. о 12:17 Справа №2а-622/10/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобільний Офіс" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобільний Офіс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2009 року №0009552301/0 та від 09.10.2009 року №0009552301/1.

Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки щодо порушення позивачем правил оподаткування через віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту не в тому податковому періоді, коли постачальниками були виписані податкові накладні, а в пізнішому періоді. Позивач зазначає, що суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту того періоду, коли податкові накладні були фактично ним отримані.

Ухвалами суду від 06.01.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 17.02.2010 року призначена у справі судово-економічна експертиза та зупинено провадження по справі.

29.11.2011 року до суду надійшов висновок судового експерта разом із матеріалами справи, ухвалою суду від 30.11.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2012 року не з'явився, відповідач про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки представника не повідомив. В судовому засіданні 16.03.2010 року представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач порушив приписи норм податкового законодавства, у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку за податковими накладними, виписаними постачальниками у попередніх періодах. За твердженням представника відповідача, позивач міг вимагати видачі податкових накладних у періоді їх виписки або міг скористатись правом подати податковому органу разом із податковою декларацією скаргу на постачальника, який відмовився видати податкову накладну. Враховуючи суми податку за податковими накладними у складі податкового кредиту пізніших податкових періодів платник податку порушив встановлений законом порядок.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 34946070, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами перевірки складено акт від 20.07.2009 року №6788/23-2/34946070. За висновками акту встановлено порушення приписів підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2012 року, далі - Закон №168), донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 498322,00 грн., у тому числі за травень 2008 року - 52277,00 грн., липень 2008 року - 18752,00 грн., вересень 2008 року - 427293,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2009 року №0009552301/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 747483,00 грн., у тому числі за основним платежем - 498322,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 249161,00 грн. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2009 року №0009552301/0 залишено без змін, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 9 жовтня 2009 року №0009552301/1.

В основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

За даними акту перевірки, донарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 498322,00 грн. пов'язано із тим, що позивач включив до складу податкового кредиту суми податку за такими податковими накладними: від ТОВ "Професіонал Крим" - №37 від 30.11.2007 року на суму ПДВ 52277,01 грн.; №40 від 30.10.2007 року на суму ПДВ 18752,00 грн.; №42 від 27.11.2007 року на суму ПДВ 127581,04 грн.; №56 від 20.12.2007 року на суму ПДВ 298180,79 грн.; від ТОВ "Батискаф" - №432 від 19.04.2007 року на суму ПДВ 1531,00 грн.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що позивач не мав права включати суми податку за цими податковими накладними до складу податкового кредиту у наступних (по відношенню до дати виписки) податкових періодах, оскільки підприємство не направляло скарг на постачальників за фактом несвоєчасного надання податкових накладних.

Судом досліджені вказані податкові накладні, їх копії долучено до матеріалів справи (а.с. 45-51), форма та зміст вказаних податкових накладних вимогам закону, чинного на час виникнення спірних відносин (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168), не суперечить.

В реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 53-54) зазначено періоди отримання позивачем зазначених податкових накладних, які відповідають податковим періодам, в яких суми податку віднесено до складу податкового кредиту. Дати отримання податкових накладних, вказані у реєстрах отриманих податкових накладних відповідають даним журналу реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 56-60). Зазначене суд вважає належним підтвердженням отримання таких податкових накладних саме у травні, липні та вересні 2008 року.

Згідно із абзацами 1, 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обовязок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

За таких обставин суд відхиляє помилкові доводи відповідача, якими він обґрунтовує правомірність висновків за актом перевірки, щодо нехтування позивачем права подати скаргу на постачальника.

Суд, при цьому, враховує положення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статтті 7 Закону №168, згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

Тому суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит у деклараціях з ПДВ за травень, липень і березень 2008 року, доводи відповідача не є нормативно обґрунтованими і не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Проведеним у справі експертним дослідженням встановлено, що товари вартістю 2989931,05 грн., щодо яких підприємством був нарахований податковий кредит у сумі 498321,84 грн., були використані підприємством в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, а саме, були реалізовані іншим особам. Заборгованість перед постачальником погашено позивачем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

За наведених обставин суд погоджується із висновком проведеного у справі експертного дослідження щодо не підтвердження первинними документам бухгалтерського і податкового обліку позивача висновків за актом ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні 10.01.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13.01.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 30 липня 2009 року №0009552301/0 та від 9 жовтня 2009 року №0009552301/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мобільний офіс" (ідентифікаційний код 34946070) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 747483,00 грн., у тому числі за основним платежем - 498322,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 249161,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Циганова Г.Ю.

<Текст >