Постанова № 20950711, 12.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2012 р. Справа № 5021/1409/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кебкал О.М.

відповідача - Бойчук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4612 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 12.09.11 р. у справі № 5021/1409/2011

за позовом Компанії Автодеск Інкорпорейтед в особі представника ТОВ "Юридична фірма"Ві Ай Пі Консалтинг"

до Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в ос. Сумського філіалу

про стягнення 139 200,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Сумського філіалу грошової компенсації за порушення авторського майнового права на компютерні програми у розмірі 139200 грн. 00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2011 р. по справі № 5021/1409/2011 ( суддя Миропольський С.О.) позов задоволено у повному обсязі.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач порушив авторські майнові права позивача на компютерні програми, оскільки відтворив та використовував їх у своїй підприємницькій діяльності без дозволу позивача.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу та додаткові обґрунтування апеляційної скарги, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що Сумський філіал Державного підприємства “Державний науково-дослідний та пректно - вишукувальний інститут “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” не є юридичною особою і не наділений представницькими функціями щодо юридичної особи, що підтверджено Довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 150067 від 10.03.2011 року . Повноваження Сумської філії на представництво Державного підприємства “Державний науково - дослідний та проектно-вишукувальний інститут “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” відсутні.

Відповідач вважає, що при визначенні ціни грошової компенсації було взято до уваги доводи позивача, викладені в позовній заяві стосовно того, що відповідачем використовувалися в роботі неліцензійні програми Auto CAD 2007 - 1 примірник, Auto CAD 2008 - 1 примірник, Auto CAD 2010-1 примірник. При цьому суд не посилається на жоден належний доказ, який би підтверджував факт використання відповідачем саме зазначених у рішенні програм та у зазначеній кількості примірника та вартість програмного забезпечення.

Посилання позивачів на ст. 1166 ЦК України та факт неправомірного використання філією програмних продуктів для своєї діяльності та обов'язок з цієї причини відшкодування відповідачем майнової шкоди, начебто завданої неправомірними діями ОСОБА_1 - провідного інженера сектору комп'ютерних технологій Відповідача в 2008-2010 роках ґрунтується виключно на показах самого ОСОБА_1, який давав їх виключно в своїх інтересах, з метою уникнення відповідальності у вигляді відшкодування шкоди ним особисто. Сама постанова суду у кримінальній справі не має преюдиційного значення відповідно до ч. З ст. 35 ГПК України, а тому ці факти підлягали окремому доказуванню позивачем.

Посилання господарського суду на інформаційну довідку ТОВ “Софтпром” для визначення суми компенсації в частині вартості одного примірника програмного забезпечення є також незаконним.

Відповідач вважає, що позивачі не довели того, що їм належать права інтелектуальної власності на компютерні програми, а представник позивача не довів своїх повноважень на представництво інтересів компанії у господарських судах України.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позов подано саме до зазначеної юридичної особи, а не до її відособленого підрозділу, тобто рішення першої інстанції встановлене про стягнення коштів з особи, яка була учасником процесу, також позивач вважає, що ним було доведено факт відтворення відповідачем неліцензійних компютерних програм, наявність авторських прав на компютерні програми та наявність відповідних повноважень на представництво, обґрунтований розрахунок розміру компенсації.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що ТОВ «Юридична фірма «Ві Ай Пі Консалтинг»є офіційним представником Компанії Автодеск Інкорпорейтед, яка володіє виключними авторськими майновими правами на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, MapGuide та інші), в частині захисту прав інтелектуальної власності останньої на території України, що підтверджується належно завіреною копією довіреності.

Реєстрація за позивачем авторського права на комп'ютерні програми, підтверджується витягом з належним чином засвідченого та апостильованого Аффідевіту, виданого Ричардом М. Фоєром, віце-президентом, помічником генерального юридичного радника і заступником секретаря Компанії Автодеск Інкорпорейтед, який підтверджує, що авторське майнове право на комп'ютерні програми АиюСАО 2007, АиІоСАО 2008 та АиюСАО 2010 зареєстровано за позивачем, а також відповідними позначеннями на кожному примірнику твору, яке сповіщає про належність позивачу авторських прав на комп'ютерні програми власного виробництва, у тому числі і на комп'ютерні програми АиюСАБ 2007, АиюСАО 2008 та АиюСАО 2010.

Як свідчать матеріали справи під час здійснення своїх повноважень представником позивача, у результаті проведення від імені правовласника моніторингових заходів встановлено факт неправомірного використання ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»в особі Сумського філіалу ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»комп'ютерних програм, авторські майнові права на які належать позивачу.

Позивач на адресу відповідача направив претензію № 912/01/10-п від 02.08.2010 року щодо використання неліцензійного програмного забезпечення, в який вимагав негайно припинити порушення авторських майнових прав позивача.

Претензія залишене без відповіді та належного реагування, що свідчило про відсутність у відповідача наміру в добровільному порядку припинити порушення авторського права , в звязку з чим для захисту порушеного права позивач звернувся до правоохоронних органів.

13 жовтня 2010 року співробітниками сектору УДСБЕЗ ГУМВС України в Сумській області проведено позачергову перевірку господарської діяльності Сумського філіалу Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», розташованої за адресою: м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, на предмет дотримання законодавства про авторське право та суміжні права, у результаті якої було виявлено та задокументовано факт використання у роботі відповідача неліцензійних комп'ютерних програм AutoCAD 2007 - 1 примірник, AutoCAD 2008 - 1 примірник та AutoCAD) 2010 - 3 примірники, авторські майнові права на які належать позивачу, встановлено і зафіксовано факт незаконного відтворення відповідачем п'яти копій комп'ютерних програм AutoCAD, які використовувались ним без належного дозволу (ліцензії) позивача, чим порушено авторські майнові права останнього.

Слідчим відділом СМУ УМВС України в Сумській області порушено кримінальну справу у відношенні провідного інженера сектору комп'ютерних технологій відповідача ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 176 Кримінального кодексу України.

При проведенні досудового слідства по кримінальній справі встановлено, що провідний інженер сектору комп'ютерних технологій відповідача ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства України, упродовж 2008-2010 років незаконно, умисно та без дозволу позивача відтворив на персональних комп'ютерах відповідача неліцензійне програмне забезпечення (п'ять комп'ютерних програм AutoCAD), що призначалось для виготовлення відповідачем проектної документації під час здійснення його господарської діяльності, чим порушив авторське право позивача.

У постанові Зарічного районного суду м. Суми від 13.05.2011р. зазначено, що за результатами експертизи, згідно висновку експерта №104 від 18.11.2010р., на жорстких магнітних дисках системних блоків, вилучених в ході перевірки Сумської філії містяться контрафактні програмні продукти, авторське право на які належить корпорації desk». В постанові суду також вказана вартість однієї комп'ютерної програми AutoCAD 27770, 4гр. та розмір завданої матеріальної шкоди в сумі 138852 грн.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного Кодексу України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В звязку з тим, що ОСОБА_1 на час вчинення злочину, займав посаду провідного інженера сектору комп'ютерних технологій відповідача та перебував у трудових відносинах і виконував організаційно-розпорядчі функції, є підстави для відшкодування відповідачем грошової компенсації за порушення авторського майнового права на компютерні програми.

Твердження відповідача про недоведеність факту неправомірного використання філією програмних продуктів для своєї діяльності безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема матеріалами перевірки, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13.05.2011р., висновком експерта № 104 від 18.11.2010р.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Як свідчать матеріали відповідач не надав доказів підтверджуючих відсутність вини та повинен нести встановлену законом відповідальність.

Статтею 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права»та п. 2 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України визначено, що комп'ютерні програми є об'єктами авторського права.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права», п. 2 ст. 440 ЦК, враховуючи те, що позивачу належать майнові права автора на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, МарGuide та інші), останньому належить і виключне право на дозвіл або заборону використання комп'ютерних програм іншими особами.

Згідно зі ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права»виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів будь-яким способом та у будь-якій формі. Відтворення твору - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Суд першої інстанції зробив правомірний висновок , що виходячи з пункту «б»ст. 50 Закону України « Про авторське право та суміжні права », відповідач порушив авторські майнові права позивача на комп'ютерні програми, оскільки відтворив та використовував їх у своїй підприємницькій діяльності без дозволу позивача.

Стаття 431 ЦК України та п.«а»ст.. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», встановлюють, що порушення права інтелектуальної власності, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність; порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»при порушеннях будь-якою особою авторського права, недотриманні передбачених договором умов використання творів, використанні творів з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права, суб'єкти авторського права мають право: зокремаподавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Розмір компенсації за порушення авторського права, передбачений пунктом «г»частини 2 статті 52 Закону «Про авторське право та суміжні права»визначається судом та може складати від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2011 року становить 960,00 гривень.

Суд першої інстанції правомірно погодився з доводами позивача, що розмір компенсації є справедливим, добросовісним та розумним враховуючи наступні обставини: за своїм характером порушення полягає у використанні комп'ютерних програм у підприємницькій діяльності тобто - з метою отримання прибутку, за ступенем вини порушення є умисним і свідомим про, що свідчить попереднє листування з відповідачем; посадова особа відповідача, відповідальна за обслуговування комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, повністю визнала себе винною у вчиненні злочину щодо порушення авторських прав на комп'ютерні програми позивача;використання відповідачем неліцензійного програмного забезпечення було тривалим (протягом 2008-2010 років) та значним за обсягом (п'ять комп'ютерних програм встановлено на чотирьох комп'ютерах відповідача).

Перелічені ознаки порушення (характер, ступінь вини відповідача, тривалість та обсяг) є підставою для визначення майнової компенсації у розмірі вартості ліцензійних комп'ютерних програм.

У інформаційному листі ТОВ «Софтпром», яке є офіційним дистриб'ютором позивача та уповноважене імпортувати в України легальне програмне забезпечення зазначеного правовласника, станом на 25 жовтня 2010 року зазначена роздрібна ціна одного примірника програмного забезпечення позивача, а саме: комп'ютерної програми AutoCAD 2007 чи/або AutoCAD 2008 чи/або AutoCAD 2010 (враховуючи, що ці версії є застарілими, їх вартість дорівнює вартості діючої версії AutoCAD 2011 Commercial New SLM) складала 27770 гривень 40 копійок за один примірник.

Отже, загальна вартість комп'ютерних програм, що використовувались у діяльності відповідача без дозволу (ліцензії) позивача, станом на 25 жовтня 2010 року складала 138852 гривні 00 копійок.

З урахуванням викладеного визначено розмір компенсації у сумі 139200 грн., що становить 145 мінімальних заробітних плат, що відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Посилання відповідача на неправильне визначення розміру шкоди, так як взята вартість нової компютерної програми, безпідставне, так як предметом позову є стягнення грошової компенсації за порушення авторського майнового права на компютерні програми, а не стягнення шкоди, розмір компенсації визначається судом з урахуванням обставин справи та може складати від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач порушив авторські майнові права позивача на комп'ютерні програми, оскільки відтворив та використовував їх у своїй підприємницькій діяльності без дозволу позивача, компенсація за порушення авторського майнового права на компютерні програми нарахована відповідно до норм чинного законодавства та задовольнив позов щодо стягнення нарахованої компенсації за порушення авторського майнового права на компютерні програми у розмірі 139200 грн., що складає 145 мінімальних заробітних плат.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем факту наявності у нього авторських прав на комп'ютерні програми, що були відтворені відповідачем є необґрунтованим, оскільки наявність зареєстрованого за позивачем авторського права підтверджується матеріалами справи, зокрема витягом з належним чином засвідченого та апостильованого Аффідевіту, виданого Ричардом М. Фоєром, віце-президентом, помічником генерального юридичного радника і заступником секретаря Компанії Автодеск Інкорпорейтед, відповідними позначеннями на кожному примірнику твору, яке сповіщає про належність позивачу авторських прав на комп'ютерні програми власного виробництва, у тому числі і на комп'ютерні програми АиюСАБ 2007, АиюСАО 2008 та АиюСАО 2010

Як свідчать матеріали справи комп'ютерні програми позивача створені авторами у порядку виконання службових обов'язків відповідно до трудового договору між ними і роботодавцем (Компанією Автодеск Інкорпорейтед), а тому комп'ютерні програми є службовими творами. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Відповідач не надав доказів того, що авторами твору є інші особи, тому відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Посилання відповідача на те, що представник позивача не довів своїх повноважень на представництво інтересів компанії у господарських судах України безпідставне, так як повноваження представника підтверджуються довіреністю від 27.05.2010р. Компанії Автодеск Інкорпорейтед та довіреністю від 8.09.2010р. ТОВ "Юридична фірма"Ві Ай Пі Консалтинг», що не суперечить вимогам ст..ст.244,248 ЦК України.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що справа повинна розглядатись за місцезнаходженням відповідача у господарському суді м. Києва, а не за місцезнаходженням філії, яка не наділена представницькими функціями щодо юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копія довіреності Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут

«НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»від 22 лютого 2011 року № 17-вк , видана на ім'я директора Сумського філіалу ДП «Державний науково - дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»ОСОБА_2 та копія Положення про Сумський філіал ДП « Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»,затверджене директором Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» 29 листопада 2007 року, філія інституту має відповідні повноваження.

Пунктами 3.6., 6.1. Положення про Сумський філіал передбачено, що філіал має право укладати угоди (договори), набувати майнові та інші права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах, у межах повноважень наданих цим Положенням; управління філіалом здійснює його директор, який діє на підставі цього Положення та довіреності, виданої директором Інституту.

Довіреністю Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»від 22 лютого 2011 року № 17-вк надано право директору Сумського філіалу ОСОБА_2 представляти Державне підприємство та його філіал у всіх органах, при розгляді справ у судах України всіх інстанцій, стороною в яких є довіритель або його філіал, або в розгляді яких приймає участь довіритель та його філіал, а також брати участь у судових засіданнях і т. д.

Отже, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за місцезнаходженням філії, яка уповноважена представляти юридичну особу, що не суперечить нормам ст.15 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.. ст. 8, 15, 50, 52 Закону України « Про авторське права та суміжні права », ст.ст. 431, 433, 440,1172 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2011 р. по справі № 5021/1409/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пушай В.І.

Повний текст постанови підписаний 10.01.2012 р.