Постанова № 20950547, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012 № 40/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі : Марвано А.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 103-Ю від 08.08.2011 року,

від відповідача: не зявився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело», м.Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року,

у справі № 40/312 (суддя Пукшин Л.Г.),

за позовом Головного управління охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело», м. Київ,

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Кришталеве джерело» про усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 2-5).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року по справі №40/312 позов задоволено повністю, зобовязано ТОВ «Кришталеве джерело» звільнити приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19, загальною площею 190,0кв.м. (а.с. 49-52).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року по справі № 40/312 та відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27 грудня 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27 грудня 2011 року надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року без змін, а апеляційну скаргу ТВО «Кришталеве джерело» - без задоволення.

У судовому засіданні 27 грудня 2011 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 17 січня 2012 року.

17 січня 2012 року, до початку судового засідання, від відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи у звязку з хворобою його представника.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вирішила відхилити його враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку незявлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суддя вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.

Таким чином, якщо суддя вважає, що є можливість всебічного розгляду справи з винесенням законного і обґрунтованого рішення і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи № 40/312. Однак, керівництво підприємства відповідача, заздалегідь знаючи про неможливість взяти участь у судовому засіданні, порушуючи вимоги ст. 22 ГПК України, ігноруючи свої процесуальні права та обовязки, не уповноважило іншу особу представляти інтереси підприємства у суді. Відсутність іншого юриста на підприємстві не позбавляє відповідача права звернутись за правової допомогою до спеціаліста в області права і, таким чином, забезпечити явку свого представника у судове засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду врахувала достатність наявних у матеріалах справи документів для прийняття рішення та відсутність належних доказів причин не зявлення представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 17 січня 2012 року представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на наявність заборгованості відповідача по сплаті орендної плати, та просив залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 січня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

10 жовтня 2007 року між Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» (орендар) був укладений договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, що був зареєстрований в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації за № 2066/8 (далі договір оренди) (а.с. 14-18).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору оренди орендодавець на підставі рішення Київради від 26.04.07 року № 472/1133 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, за адресою вул. Прорізна, 19 для розміщення кафе (без реалізації горілчаних виробів).

Пунктом 9.1 договору оренди передбачено строк його дії з 10.10.2007 по 09.10.2010 року.

Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. №1759-VI (далі Закон № 1759) до частини першої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII, термін договору оренди не може бути меншим ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. А згідно з п. 5 «Прикінцевих положень» Закону № 1759-VI термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Дія зазначених положень законодавства щодо оренди державного та комунального майна поширюється на суб'єктів малого підприємництва. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III до суб'єктів малого підприємництва належать: юридичні особи суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.

ТОВ «Кришталеве джерело» підпадає під ознаки суб'єкта малого підприємництва, визначені ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ, оскільки середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб (складає 5 чол.) та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.(за 2010 рік складає 61212 грн.). Вказане підтверджується зокрема: Свідоцтвом №2655032885 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, видане відповідачу ДПІ у Печерському районі м. Києва 01.01.2011 року; Свідоцтвом №2655029770 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, видане 01.01.2010 року відповідачу ДПІ у Печерському районі м. Києва; Розрахунком сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, нада- ний ТОВ «Кришталеве джерело» до ДПІ у Печерському районі м. Києва 18.10.2011 року за період три квартали 2011 року; розрахунком сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, наданий ТОВ «Кришталеве джерело» до ДПІ у Печерському районі м. Києва за №625637 за 2010 рік.

Отже, станом на 09.10.2010 року та на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" ТОВ «Кришталеве джерело» мало та має статус суб'єкта малого підприємництва.

01 вересня 2010 року ТОВ «Кришталеве джерело» надіслало Орендодавцю лист за №202, в якому зазначило про наявність правових підстав для продовження орендних правовідносин, посилаючись на ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» повідомило Орендодавця про продовження орендних правовідносин до 10.10.2012 року.

Повторний лист за № 204, з інформацією про продовження договору оренди товариство направило Орендодавцю 20 вересня 2010 року.

Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У нашому випадку обов'язок орендодавця надати у користування майно є зобов'язанням останнього. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. А відповідно до ст. 4 ЦК України, закони віднесені до актів цивільного законодавства.

Отже, орендні відносини щодо державного та комунального майна за межами строку оренди, передбаченого договором оренди, виникають безпосередньо із Закону № 1759 і не потребують будь-якої іншої підстави для їх існування (оформлення їх якимось договором чи угодою).

Таким чином строк договору оренди приміщення по вул. Прорізній, 19 у м. Києві, який було укладено між позивачем та відповідачем 10.10.2007 року, на підставі акту цивільного законодавства, а саме Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15 грудня 2009 року № 1759-VI, є продовженим до 10.10.2012 року.

Аналогічної позиції дотримується у своїй практиці і Вищий господарський суд України, зокрема в Постанові від 01.06.2010 р. по справі № 31/51.

Отже, позов Головного управління охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення перешкод у користуванні майном є передчасним, а відтак таким, що не підлягає задоволенню.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року необхідно скасувати у звязку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» на рішення господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року по справі № 40/312 задовольнити.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року по справі № 40/312 скасувати.

Прийняти нове рішення : «В задоволенні позовних вимог відмовити.»

3.Стягнути з Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034 м. Київ, вул. Прорізна, 19, ідентифікаційний код 02012906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталеве джерело» (01010 м. Київ, вул. Суворова, 1, ідентифікаційний код 16485028) відшкодування судового збору в сумі 470 грн. 50 коп. за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді.

4.Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

5.Справу № 40/312 повернути до господарського суду м. Києва .

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіСуховий В.Г.

Агрикова О.В.