Постанова № 20950546, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012 № 12/126-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі : Марвано А.Т.,

в судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №1 від 01.03.2012 року,

від відповідача -1 : ОСОБА_2 довіреність №15-28/58 від 14.12.2011 року,

від відповідача -2 :ОСОБА_2 довіреність №15-28/58 від 14.12.2011 року,

від відповідача -3 : ОСОБА_3 довіреність від 16.01.2012 року,

від відповідача -4 : ОСОБА_2 довіреність №5-15/218 від 16.01.2012 року,

від третьої особи: не зявились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Арго»,

на рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року,

у справі № 12/126-11 (суддя Дьоміна С.Ю.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Арго», с. Гвоздів, Васильківський район, Київська область,

до 1) Васильківського управління Державної казначейської служби України у Київській області, м.Васильків, Київська область,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, м. Київ,

3) Державного комітету України із земельних ресурсів, м. Київ,

4) Державної казначейської служби України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області, с. Гвоздів, Васильківський район, Київська область,

про стягнення заборгованості у розмірі 357491 грн. 77 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гвоздів-Арго» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Васильківського управління Державного казначейства у Київській області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області та Державного комітету України із земельних ресурсів про стягнення заборгованості у розмірі 357491 грн. 77 коп. (а.с. 4-8).

Рішенням господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року по справі № 12/126-11 у позові відмовлено (а.с. 190-194). Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Васильківське управління Державного казначейства у Київській області, Головне управління Державного казначейства України у Київській області та Державний комітет України із земельних ресурсів не є належними відповідачами у даній справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30 вересня 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року по справі № 12/126-11, зупинити провадження у справі до заміни відповідачів їх правонаступниками внаслідок реорганізації та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Гвоздів-Арго».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Гвоздів-Арго» прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні 08 листопада 2011 року за участю представників учасників апеляційного провадження.

25 жовтня 2011 року від ГУ Державного казначейства України у Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду Київської області без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. При цьому другий відповідач посилається на те, що він не перебував з позивачем у правовідносинах, а тому вважає, що прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Гвоздів-Агро» не порушував.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2011 року розгляд справи № 12/126-11 було відкладено на 02 грудня 2011 року.

02 грудня 2011 року, до початку судового засідання, від третього відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гвоздів-Агро» до Держкомзему відмовити повністю.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 02 грудня 2011 року до участі у справі № 12/126-11, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, залучено Державну казначейську службу України та відкладено розгляд справи на 27 грудня 2011 року.

09 грудня 2011 року до Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Головного управління Державного казначейства України у Київській області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2011 року до участі у справі залучено Державну казначейську службу України в якості іншого відповідача та відкладено розгляд справи № 12/126-11 на 17 січня 2012 року.

У судове засідання 17 січня 2012 року представник третьої особи не зявився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2011 року.

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 січня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

10 квітня 2006 року між Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області (далі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» (далі позивач) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі договір), згідно з умовами якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі третя особа), зобовязувалась передати у власність позивачу земельну ділянку, загальною площею 26,168 га, що розташована на території с. Гвоздів Васильківського району Київської області (даліземельна ділянка), а позивач зобовя-зувався прийняти її та сплатити грошову суму, визначену договором (т.І а.с. 39).

Відповідно до п. 5 договору, продаж цей за домовленістю сторін вчиняється за 3574917,73 грн., в тому числі ПДВ 595819,62 грн., які покупець перераховує на розрахунковий рахунок Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області з розстроченням на один рік і з можливістю дострокового погашення платежу, внесення оплати здійснюється помісячно з урахуванням індексу інфляції діючого на момент внесення платежу.

Позивач на розподільчий рахунок Гвоздівської сільської ради № 33110327600187 перерахував 3574917,73 грн., що підтверджується квитанцією №130 від 22.05.2006 року, платіжними дорученнями №15 від 17.09.2006 року, №46 від 13.11.2006 року, №47 від 13.11.2006 року, №51 від 13.12.2006 року та меморіальним ордером №5115 від 13.11.2007 року (т.І а.с. 43-48).

Рішенням господарського суду Київської області від 04.02.2009 року у справі за позовом Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» договір купівлі-продажу від 10.04.2006 року був визнаний недійсним, сторін зобовязано провести двосторонню реституцію (а.с. 49-57).

Вказане рішення господарського суду Київської області було залишено без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.11.2009 року та Вищого господарського суду України від 24.03.2010 року (а.с. 58-71).

Позивач повернув третій особі земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 26.01.2011 року, проте Гвоздіська сільська рада повернула йому кошти частково, а саме у розмірі 3 217 425,96 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (т. І а.с. 95,48 ).

Тобто, неповернутими позивачеві залишились грошові кошти у сумі 357491,77 грн.

Як вбачається з меморіальних ордерів №33098587 від 21.04.2006 року, №34183762 від 22.05.2006 року, №38373037 від 07.09.2006 року, №40551000 від 13.11.2006 року та №41545108 від 13.12.2006 року, грошові кошти у сумі 357491,77грн. були перераховані з рахунку Гвоздівської сільської ради на рахунок Васильківського району (33010101) (т. ІІ а.с. 97,98,100,102,105).

З рахунку Васильківського району (33010101) грошові кошти були перераховані до «Котловий рахунок», що підтверджується меморіальними ордерами: №33099290 від 21.04.2006 року; №34186801 від 22.05.2006 року; №38375214 від 07.09.2006 року; №40551201 від 13.11.2006 року; №41546337 від 13.12.2006 року (т. ІІ а.с. 96,99,101,103,104).

Згідно пояснень ГУ ДКС України у Київській області № 15-33/7-1344 від 06.12.2011 року та № 15-33/6-182 від 16.01.2012 року: «Кошти, що надійшли на розподільчий рахунок Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 33110327600187 в загальній сумі 3 574 917,73 грн. згідно договору куплі - продажу земельної ділянки від 10.04.2006 року були розмежовані в автоматичному режимі відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в таких пропорціях:

90% - на рахунок спеціального фонду бюджету Гвоздівської сільської ради в сумі 3 217 425,96 грн.;

10% - на рахунок державного бюджету Васильківського району в сумі 357491,77 грн. (яка є предметом судового розгляду).

Зарахування 10 % вищевказаних коштів у сумі 357 491, 77 грн. до Державного бюджету України здійснювалось через транзитні рахунки ГУ ДКУ у Київській області.»

Тобто, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області підтвердило, що грошові кошти у сумі 357491,77 грн., які були сплачені позивачем на виконання умов недійсного договору купівлі продажу, були зараховані до Державного бюджету України.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 04.02.2009 року договір купівлі-продажу від 10.04.2006 року визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте, за приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, позивач має право вимагати повернення грошових коштів, перерахованих за договором, який згодом було визнано недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно підпункту 5 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, «Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.»

Зважаючи на ту обставину, що грошові кошти у сумі 357491,77 грн. надійшли до Державного бюджету України, і у позивача є право вимоги повернення цих коштів, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Гвоздів-Агро» та стягнення з Державного бюджету України 357491,77 грн. сплачених позивачем за недійсним договором.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

З аналізу вказаної норми процесуального законодавства, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд, в разі виявлення того, що Васильківське управління Державної казначейської служби України у Київській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області та Державний комітет України із земельних ресурсів не є належними відповідачами у даній справі, мав можливість замінити їх належним відповідачем, а не відмовляти позивачеві у захисті його прав та охоронюваних законом інтересів.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року необхідно скасувати у звязку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» на рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року по справі № 12/126-11 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року по справі № 12/126-11 скасувати.

Прийняти нове рішення : «І. Позов задовольнити.

ІІ. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» (08634, Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 10 код 33894378)

357491 ( триста пятдесят сім тисяч чотириста девяносто одну) грн. 77 коп., що надійшли на розподільчий рахунок Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 33110327600187 згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 10.04.2006 року та були розмежовані в автоматичному режимі відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на рахунок Державного бюджету через транзитні рахунки ГУ ДКУ у Київській області,

ІІІ. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» (08634, Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 10 код 33894378) державного мита 3574 грн. 91 коп. (яке було сплачено квитанцією №QS10568345 від 13 липня 2011 року) та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (яке було сплачено квитанцією №QS10568407 від 13 липня 2011 року)».

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гвоздів-Агро» (08634, Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 10 код 33894378)

1788 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді, сплаченого 3 жовтня 2011 року, квитанція №QS11572034.

4.Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

5.Справу № 12/126-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.