Рішення № 20950305, 28.11.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 9/51/5022-1266/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Гевка В.Л. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Обласного обєднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м.Вінниця, Вінницької області, 21000, ідент. код 04633647

до відповідача Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м.Борщів, Тернопільської області, 48702, ідент. код 21143525

про визнання частково недійсним Статуту міжгосподарського пансіонату "Лісова пісня"

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 13 від 26.09.11 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 26.09.11 р.

Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 28.11.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач Обласне обєднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м.Вінниця, Вінницької області, ідент. код 04633647 (надалі по тексту Позивач або Об'єднання) звернулося з позовом до відповідача Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м.Борщів, Тернопільської області, ідент. код 21143525 про визнання недійсним п.7.1. Статуту міжгосподарського пансіонату "Лісова пісня".

Ухвалою господарського суду від 15.09.2011р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 27.09.2011р. У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви до 11.10.2011р. о 15 год. 00 хв. та 21.11.2011р. 15 год. 20 хв., також розгляд справи відкладався до 25.10.2011р. до 08.11.2011р. та до 28.11.2011р.

Згідно ухвали суду від 08.11.2011р. № 9/51/5022-1266/2011 суд за клопотанням відповідача в порядку статті 69 ГПК України продовжував розгляд справи на 15 днів до 28.11.2011р.

При цьому як вбачається із вступної, мотивувальної та прохальної частини позовної заяви як найменування відповідача, позивачем помилково зазначено: "Міжгосподарський пансіонат "Лісова пісня". Проте, судом під час розгляду справи встановлено, що повним найменуванням відповідача є: "Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", скороченим: "Пансіонат "Лісова Пісня". Вказане, зокрема, підтверджується відомостями із Статуту відповідача та з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Витяг № 5643/1.5 від 28.11.2011р. та Довідка № 5643/1.5 від 28.11.20011р. з ЄДР знаходяться у матеріалах справи). Разом з цим, усі інші реквізити відповідача: вул. Нічлава, 200, м. Борщів, Тернопільської області, 48702, ідент. код 21143525 вказані позивачем у позовній заяві відповідають відомостям з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та підтверджені відповідачем у судових засіданнях. А тому, суд вважає, що позивач в цілому дотримався в цій частині вимог ч. 2 ст. 54 ГПК України. Разом з цим, вірним найменуванням відповідача слід вважати: Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м. Борщів, Тернопільської області, 48702, ідент. код 21143525 (далі по тексту відповідач, або Пансіонат "Лісова Пісня").

Також, як вбачається із вступної частини позовної заяви позивачем у ній зазначено відомості про третю особу без самостійних вимог: Державного реєстратора Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області Тимківа Олексія Петровича, АДРЕСА_1 При цьому згідно ч. 2 ст. 27 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Проте, у позовній заяві позивачем не зазначено на яких підставах слід залучити чи допустити до участі у справі вказану третю особу як і не подано доказів в обґрунтування зазначеного. Зокрема, не вказано на стороні позивача чи відповідача повинна виступати вказана третя сособа. Не подано такої заяви з належним обґрунтуванням підстав залучення третьої особи і в подальшому, при розгляді справи. А тому суд не залучав до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог: Державного реєстратора Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області Тимківа Олексія Петровича, АДРЕСА_1 та невиносив з цього приводу ухвали. В звязку з чим спір у справі розглядався у складі учасників: Позивача Обласне обєднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м.Вінниця, Вінницької області, ідент. код 04633647 та Відповідача Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м.Борщів, Тернопільської області, ідент. код 21143525 про визнання недійсним п.7.1. Статуту міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Представник позивача в судове засіданні прибув та підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених ним у позові від 13.09.2011р. вх. № 1496(н).

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" було утворено 27.04.1993р. на підставі чинного законодавства, з метою вирішення спільних економічних та соціальних завдань учасників Об'єднання (п.1.1 Статуту). До складу Об'єднання входять: 1.Міжгосподарський пансіонат з лікування «Лісова пісня»(м.Борщів вул.Нічлава,200). 2.Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Лісовий дзвіночок»(с.Скоромохи, Бучацького району). 3.Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Промінь»(с. Долина, Теребовлянського району). 4.Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Веселка»(с.Колодіївка, Підволочиського району). 5.Дитячий оздоровчий заклад «Гайдарівець»(с.Кутянка, Шумського району). 6.Пансіонат "Збруч" (смт. Лазурне, Скадовського р-ну., Херсонської обл.). Таким чином, Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця»є цілком легітимним утворенням з правовими ознаками концерну та з набором повноважень, визначених учасниками. Участь в Об'єднанні здійснювалась та здійснюється на добровільних засадах, що відповідає вимогам ст.ст. 70, 118 ГК України.

20 квітня 2011р. було зареєстровано статут відповідача по справі - Міжгосподарського пансіонату «Лісова пісня». Ряд положень зареєстрованого статуту не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить статутним нормам Об'єднання, добровільним учасником якого є відповідач. Це слідує за наступних причин.

Згідно п.1.4 Статуту Пансіонату «Лісова пісня»- зазначений оздоровчий заклад входить до складу ООМЗ «Тернопільсільгоспздравниця». Статут Здравниці, в свою чергу, також містить аналогічну норму (п.1.2). Таким чином, факт структурного поєднання додаткового доведення не потребує, і можна констатувати, що відповідач є повноправним учасником (засновником) Об'єднання.

Згідно ст. 57 ГК України в установчих документах засновники визначають основні принципи діяльності створеного ними суб'єкта господарювання. У разі, якщо господарська організація створюється шляхом об'єднання підприємств, учасники добровільно обмежують себе в обсягах господарських повноважень, делегуючи їх частину (в залежності від правової форми та власної волі) новоствореному суб'єкту господарювання. (Що слідує з диспозиції статей 118-122 ГК України).

Станом на 1993 рік і по цей час чинне законодавство України дозволяло учасникам (засновникам) Об'єднання - на власний розсуд визначати межі відповідного розподілу повноважень. Отже, пансіонат «Лісова пісня»законно та добровільно відмовився від частини статутних прав та обов'язків, делегувавши їх на користь ООМЗ «Тернопільсільгоспздравниця». Як наслідок, статутні положення відповідача в частині переданих (делегованих) повноважень втратили юридичну силу.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду. З огляду на те, що рішення про внесення відповідних змін до Статуту Пансіоната «Лісова пісня»не приймалось, не чинні положення мають бути скасовані у судовому порядку.

Так, втратившим юридичну силу є п.7.1 Статуту пансіонату «Лісова пісня», який регламентує порядок реорганізації та припинення діяльності підприємства. Оскільки ці повноваження були делеговані вищому органу Об'єднання - загальним зборам уповноважених представників учасників.

Пунктом 3.2.8 Статуту ООМЗ «Тернопільсільгоспздравниця»(зміни та доповнення зареєстровані 21.01.2009р.) визначено, що до компетенції вищого органу управління віднесено прийняття рішень про припинення (реорганізацію, ліквідацію) діяльності Об'єднання та оздоровчих закладів (учасників), що входять до його складу.

Отже, відбулась імплементація рішення про передачу статутних повноважень відповідача в частині порядку реорганізації пансіонату. Юридична дія була вчинена законно та на підставі вільного волевиявлення уповноважених на цю дію осіб.

Таким чином, незалежно від трактування статутних положень (як-то правочин чи угода), можна констатувати, що п.7.1 Статуту міжгосподарського Пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» є на думку позивача недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 89, 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 70, 118-122 ГК України, ст.ст. 1, 12, 49, 61, 82, 83 ГПК України позивач просить суд визнати недійсним п.7.1 Статуту міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня»(Тернопільська область, м.Борщів, вул. Нічлава, 200; код ЄДРПОУ 21143525).

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив повністю з підстав зазначених у відзиві на позов від 27.08.2011р. вх. № 16096(н).

Зокрема, у відзиві зазначає, що у відповідності до п.1.1. Статуту Об'єднання воно утворене «на добровільних засадах», зберігаючи статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми Об'єднання. Тобто, жодним положенням статуту Об'єднання не передбачене право позивача вносити зміни чи доповнення до статутів його учасників, а тим більше ставити питання про визнання недійсним положень цих статутів.

16 лютого 1995 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня»із відповідним Статутом, який від того часу не змінювався і погоджувався із позивачем.

Позивач вводить суд в оману, стверджуючи про факт здійснення державної реєстрації 20.04.2011р. Статуту Пансіонату, не доводячи це належними доказами, оскільки такої реєстраційної дії не відбувалось.

Жодною нормою чинного законодавства не передбачено, що Об'єднання як створіння з правовими наслідками концерну може втручатися у господарську діяльність його учасників, а навпаки це право учасників, які наділили його частиною повноважень, однак як незалежні у своєму волевиявленні юридичні особи не позбавляли себе жодних повноважень.

Статут Пансіонату зареєстрований 16.01.1995р., а Статут Об'єднання, на який посилається позивач, із змінами і доповненнями, був зареєстрований 21.01.2009р., тобто саме статут позивача не повинен суперечити статутам його учасників.

Довільне трактування норм статей 118-122 ГК України щодо добровільного обмеження учасників Об'єднання в обсягах господарських повноважень жодним чином не базується на законі, оскільки делегування будь-яких повноважень не означає обмеження для учасника їх вирішувати на власний розсуд, керуючись в першу чергу власним статутом. А тому, відповідач вважає, що позовна вимога є ніщо інше як втручання у господарську діяльність Пансіонату.

Помилковим вважає відповідач і посилання позивача на статті 15-16 ЦК України, адже він жодним чином не довів порушення відповідачем його прав, а тим більше право на прийняття рішення щодо внесення змін до статуту Пансіонату.

Припущення щодо втрати юридичної сили пункту 7.1. статуту Пансіонату також не базується на приписах закону, оскільки посилання на зміни та доповнення до статуту Об'єднання є лише правом позивача приймати такі рішення, однак не означає позбавлення такого права Пансіонату «Лісова пісня».

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення та просить суд відмовити у позові повністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши думку представника позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 27.04.1993р. було утворене обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця". Зазначене підтверджується поданими суду Витягом та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 27.09.2011р. а також, поданими завіреними копіями Статуту обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" затвердженого зборами уповноважених представників господарств засновників від 09.02.1993р. протокол № 1 зареєстрованого Тернопільською міською адміністрацією реєстраційний № 316 від 27.04.1993 із відповідними змінами і доповненнями:

- затверджених зборами уповноважених представників господарств учасників від 08.09.2006р. протокол № 1 зареєстрованого державним реєстратором від 26.10.2006р. № запису 16461050001002882;

- затверджених зборами уповноважених представників господарств учасників від 26.12.2008р. протокол № 15 зареєстрованого державним реєстратором № запису 16461050014002882 від 21.01.2009р.;

- затверджених зборами уповноважених представників господарств учасників від 16.06.2011р. протокол № 28, зареєстрованого державним реєстратором № запису 16461050035002882, від 08.07.2011р. № запису 64610500135002882 (надалі за текстом Статут Об'єднання).

Одночасно, суд констатує той факт, що на неодноразову вимогу суду ні позивачем ні відповідачем не подано суду ні оригіналів ні належним чином завірених копій протоколів зборів від 08.09.2006р. протокол № 1, від 26.12.2008р. протокол № 15, від 16.06.2011р. протокол № 28, якими затверджені зазначені редакції Статутів Об'єднання як і протоколу зборів уповноважених представників господарств засновників від 09.02.1993р. протокол № 1 про створення Об'єднання. А тому, суд, враховуючи принцип змагальності сторін в подані доказів передбачений ст. 33 ГПК України розглядає спір виходячи із наявних матеріалів справи.

При цьому оцінивши подані сторонами докази, суд вважає, належним чином доведеним з боку позивача той факт, що позивач - обласне обєднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" є належним чином зареєстрованим діючим суб'єктом господарювання Об'єднанням.

Одночасно, суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що Об'єднання припинило свою діяльність так як було ліквідовано про що було внесено відповідний запис у Державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців так як зазначене твердження спростовується матеріалами справи.

Зокрема, як вбачається із записів 17-18 Довідки від 27.09.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Державним реєстратором в Державному реєстрі щодо відомостей про обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" внесено записи про скасування за судовим рішенням реєстраційної дії припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією.

В подальшому, як вбачається із Довідки від 27.09.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис 22, здійснювалась і реєстрація змін до Статуту Об'єднання.

З боку позивача суду надано також і копію Постанови Тернопільського міськрайонного суду від 10.05.2011р. спр. № 2-а-5692/11 з якої вбачається, що суд розглянувши справу за позовною заявою Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Веселка" до відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязанні до вчинення дій постановив позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради щодо здійснення державної реєстрації запису № 1646 111 0029 002882 від 17 грудня 2010р., яким проведено державну реєстрацію припинення обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" в результаті його ліквідації за рішенням засновників, що не повязане з реорганізацією. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Також, суд відхиляє як не доведене відповідачем і його посилання на те, що в даний час зазначена постанова скасована Львівським апеляційним адміністративним судом. Зокрема, з боку відповідача належних доказів, які б підтверджували вказаний факт суду не подано і судом самостійно не здобуто.

Крім того, як вбачається із листа Тернопільського міськрайонного суду від 04.11.2011р. № 2-а-5692/11, 20.07.2011р. справу за позовом КМДОЗ "Веселка" до відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, разом з апеляційною скаргою на постанову суду від 10.05.2011р. направлено на розгляд у Львівський адміністративний апеляційний суд.

Враховуючи зазначене судом скеровано запит у Львівський апеляційний адміністративний суд від 11.11.2011р. вих. № 2121/2011 щодо надання інформації про прийняття апеляційної скарги до розгляду, порушення провадження у справі та наслідків її розгляду. Проте, станом на день судового засідання 28.11.2011р. судом відповіді не отримано. Не подано будь яких копій процесуальних документів з вказаної справи, які свідчили б, що остання прийнята судом до розгляду і з боку відповідача та позивача. Враховуючи зазначене, у сукупності з строком розгляду спору, який завершився 28.11.2011р. в тому числі і з урахуванням його продовження в порядку ст. 69 ГПК України, на думку суду, відсутні докази та підстави вважати про неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Щодо правового статусу відповідача як юридичної особи учасника Об'єднання то судом встановлено наступне.

Як встановлено судом Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", зареєстровано як юридичну особу 16.01.1995р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру від 26.09.2001р. № 888420, Витягом Єдиного державного реєстру від 28.11.2011р. № 5643/1.5 та Довідкою Єдиного державного реєстру від 28.11.2011р. № 5644/1.5., а також, Статутом Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", зареєстрованого 16.01.1995р. № 21143525.

Розглянувши та оцінивши зазначені документи суд відхиляє посилання позивача у позовній заяві про те, що відповідачем 20.04.2011р. здійснено реєстрацію нового Статуту Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" як таке, що спростовується матеріалами справи. Зокрема із зазначених вище Витягів та Довідки з Єдиного державного реєстру вбачається, що20.04.2011р. не здійснювалось реєстраційних тоді як 21.04.2011р. здійснено реєстрацію включення відомостей про юридичну особу, а не реєстрацію змін до Статуту. При цьому з відмітки на статуті Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" вбачається, що він зареєстрований 16.01.1995р. № 21143525.

Як вбачається із Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова Пісня". Пансіонат є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку, і кутові штампи з своєю назвою (п.1.5. Статуту). Вказаний Статут відповідача як вбачається із його змісту погоджено в тому числі Об'єднанням "Тернопільсільгоспздравниця".

Згідно п.п. 1.2. Статуту Пансіонат "Лісова пісня" створений колективними сільгоспідприємствами господарствами - дольовиками шляхом добровільного об'єднання частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів та за рахунок коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспників, з метою організації санаторно-курортного лікування працівників агропромислового комплексу та їх дітей.

Пансіонат "Лісова пісня" входить в обласне об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", обласну раду профспілки АПК, а також, в раду господарств - дольовиків і підпорядковується їм (п 1.4 Статуту).

Також і відповідно до Статуту Об'єднання до складу Об'єднання входять: 1. Міжгосподарський пансіонат з лікуванням «Лісова пісня»(м.Борщів вул.Нічлава,200). 2. Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Лісовий дзвіночок»(с.Скоромохи, Бучацького району). 3. Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Промінь»(с. Долина Теребовлянського району). 4. Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Веселка»(с.Колодіївка, Підволочиського району). 5.Дитячий оздоровчий заклад «Гайдарівець»(с.Кутянка Шумського району). 6.Пансіонат "Збруч" (смт. Лазурне Скадовського р-ну., Херсонської обл.).

Із змісту п.п. 3.1.,3.2. Статуту Об'єднання в редакції на час створення Об'єднання 09.03.1993р. (зареєстрованого 27.04.1993р.) Вищим органом управління об'єднання є збори уповноважених представників господарств-засновників, працівників міжгосподарських закладів, які скликаються один раз в пять років, а позачергові - на вимогу ради об'єднання, ревізійної комісії або 1/3 уповноважених представників. Збори правомочні при наявності 2/3 учасників. Рішення зборів приймається простою більшістю голосів. Збори: - визначають перспективи розвитку мережі здравниць, їх будівництва і експлуатації; - визначають кількісний склад і обирають раду і ревізійну комі сію об'єднання таємним чи відкритим голосуванням, строком на п"ять років із числа уповноважених представників; - заслуховують звіти ради і ревізійної комісії; - затверджують Статут об'єднання, вносять до нього зміни та доповнення; - приймають рішення про припинення діяльності об'єднання, створю ють ліквідаційну комісію. Збори мають право розглядати і вирішувати інші питання щодо діяльності об'єднання.

Разом з цим, в подальшому Об'єднанням внесено зміни до Статуту та зареєстровано їх 26.10.2006р. № запису 16461050001002882 та 21.01.2009р. № запису 16461050014002882, згідно яких компетенція Вищого органу об'єднання була змінена. Зокрема, п.п. 3.2.-3.3. Статут Об'єднання із відповідними змінами передбачено, що Вищий орган Об'єднання: 1) затверджує статут Об'єднання та вносить зміни до нього; ч/ 2) вирішує питання про прийняття в Об'єднання нових учасників та ;включення учасників з його складу; 3)утворює виконавчий орган Об'єднання відповідно до його статуту; 4)визначає голосуванням строком на п'ять років кількісний та персональний склад Ради Об'єднання та Ревізійної комісії із числа уповноважених представників; 4)заслуховує звіти Ради та Ревізійної комісії; 5)вирішує питання збільшення або зменшення статутного фонду Об'єднання; 6)визначає перспективи розвитку мережі здравниць, їх будівництва і експлуатації; 7)вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів Об'єднання; 8) приймає рішення про припинення (реорганізацію, ліквідацію) діяльності Об'єднання та оздоровчих закладів (учасників), що входять до його складу; 9)створює ліквідаційну комісію. Збори мають право розглядати і вирішувати й інші питання що стосуються діяльності Об'єднання та оздоровчих закладів (учасників), що входять до його складу відповідно до цього статуту та статутів оздоровчих закладів. У всіх інших випадках Збори здійснюють управління Об'єднанням через Президента, якому делегують свої права по управлінню і який призначається Радою. Отже, як вбачається із вказаного п.п.п. 8) п.п. 3.2. редакції Статуту Об'єднання ним передбачено право Об'єднання прийняти рішення про припинення (реорганізацію, ліквідацію) не тільки діяльності Об'єднання але й оздоровчих закладів (учасників), що входять до його складу.

При цьому як свідчать матеріали справи станом на час розгляду справи п.п.п. 8) п.п. 3.2. редакції Статуту Об'єднання не змінювався та є чинним. Вказаний факт півдерджується представником позивача та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

В свою чергу, відповідно до п. 7.1 Статуту Пансіонату "Лісова пісня" реорганізація і припинення діяльності пансіонату проводиться по рішенню зборів господарств дольовиків. Припинення діяльності пансіонату проводиться лік відаційною комісією, призначеною зборами господарств-дольовиків. Майно і кошти, які залишаються після погашення заборгованості пансіонату, розподіляються між господарствами - дольовиками у відповідності з діючим законодавством.

Вказана редакція п.п. 7.1. Статуту Пансіонату "Лісова пісня" не змінювалась і є чинною на час розгляду справи. Зазначений факт підтверджується в судовому засіданні і представником відповідача і представником позивача.

При цьому спір у справі виник щодо повноважень зборів господарств дольовиків Пансіонату "Лісова пісня" з прийняття рішення згідно п.п. 7.1. Пансіонату "Лісова пісня" про припинення пансіонату як юридичної особи.

Зокрема, позивач вважає, що п.7.1 Статуту пансіонату «Лісова пісня»є таким, який втратив юридичну силу оскільки ці повноваження були делеговані вищому органу Об'єднання - загальним зборам уповноважених представників учасників при затверджені ними Пункту 3.2.8 Статуту Об'єднання.

В свою чергу, відповідач заперечує повністю вказане твердження позивача та вважає, що Пансіонат "Лісова пісня" є юридичною особою і жодною нормою чинного законодавства не передбачено, що Об'єднання як створіння з правовими наслідками концерну може приймати рішення про припинення діяльності його учасників юридичних осіб, а навпаки це право учасників, які незалежні у своєму волевиявленні як самостійні юридичні особи і тому ніхто не передбаченим законом способом не може позбавити їх таких повноважень.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши доводи та обґрунтування позовних вимог позивача та заперечення на них відповідача у сукупності із поданими ними доказами суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Стаття 1 ГПК України надає підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тому якщо за наслідками розгляду справи господарським судом не встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, суд не має підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів товариства або їх окремих положень недійсними (п.п. 4.3. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Згідно із Статтею 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. За рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.

Відповідно до Статті 118 ГК України Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою. Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Статтею 119 ГК України передбачено, що залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Положення цієї глави застосовуються також до об'єднань інших суб'єктів господарювання - юридичних осіб або об'єднань підприємств за участі таких осіб, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Як стверджує позивач у позовні заяві та зазначене не заперечується і відповідачем Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця»є добровільним Об'єднанням участь у якому здійснювалась та здійснюється на добровільних засадах.

Зазначене, також, підтверджується і п.п. 1.1. Статут Об'єднання відповідно до якого Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", утворене на підставі чинного законодавства на добровільних засадах з метою координації діяльності учасників Об'єднання, для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

В силу статті 120 ГК України господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. При цьому із змісту Статті 120 об'єднання поділяються на договірні - асоціація та корпорація та статутні - консорціум (тимчасове статутне об'єднання) та концерн.

Як встановлено судом позивач, як Об'єднання створено і діє на підставі Статуту. При цьому згідно п.п. 2.1.,2.2.,2.3. Статуту Об'єднання Головною метою діяльності Об'єднання є координація діяльності учасників Об'єднання для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, будівництва та розвитку матеріально-технічної і оздоровчої бази здравниць, задоволення потреб оздоровлення та відпочинку працівників засновників та їх сімей, задоволення суспільних потреб в послугах по оздоровленню і реалізація на базі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів учасників Об'єднання та членів трудового колективу, відповідно до вимог чинного законодавства України. На об'єднання покладаються центральні керівні функції. В Об'єднанні централізуються функції виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та ін. діяльності Учасників. Об'єднання представляє інтереси Учасників у відносинах з органами влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.

Оцінивши положення Статуту Об'єднання, суд погоджується з твердженням позивача, що Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця»є добровільним об'єднанням з правовими ознаками концерну.

Відповідно до статті 120 ГК України концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Разом з цим, відповідно до статті 121 ГК України підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: - добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання; - бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше; - одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства; - одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності. Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.

Отже, як вбачається із змісту вказаної статті 121 ГК України отримати згоду на прийняття рішення про припинення своєї діяльності від об'єднання повинні виключно члени державного чи комунального об'єднання. При цьому вказана стаття вказує лише на обовязок отримання згоди від об'єднання, а не на право прийняття безпосередньо об'єднанням рішення про припинення діяльності (реорганізації та ліквідації) юридичної особи - учасника об'єднання.

Також і в силу статті 122 ГК України вищий орган господарського об'єднання вправі вирішити питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу, проте не передбачено його права на прийняття самостійного рішення про ліквідацію чи реорганізацію засновника (учасника) об'єднання.

Із змісту статті 121 ГК України підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств.

При цьому чинним законодавством чітко регламентовано підстави та порядок ліквідації юридичної особи.

Зокрема, згідно ч. 1,6 статті 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Також, відповідно до ч. 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З аналізу змісту положень вимог чинного законодавства юридична особа припиняється або за рішенням власника (власників) за рішенням засновника (засновників) чи уповноважених ними органів або за рішенням суду.

При цьому як вбачається із п. 7.1. Статуту ним визначено, що припинення діяльності пансіонату проводиться по рішенню зборів господарств дольовиків, які в силу п.п. 5.1. Статуту є Вищим органом управління пансіонату. Вказані положення Статуту, на думку суду, відповідають вищенаведеним законодавчим актам в частині визначення засновниками (власником, учасниками) юридичної особи уповноваженого органу з прийняття рішення про припинення юридичної особи.

При цьому ні з боку позивача ні з боку відповідача суду не надано інших рішень уповноважених органів Пансіонату "Лісова пісня", які б визначали інший порядок припинення юридичної особи.

Стосовно посилання відповідача на те, що з прийняттям нової редакції Статуту п.п. 8 п. 3.2 Статуту Об'єднання відбулась імплементація рішення про передачу статутних повноважень пансіонату в частині порядку реорганізації відповідача то суд розглядає їх критично з огляду на наступне.

Як уже зазначалось судом із змісту статтей 118, 120 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Зокрема, у концерні передбачено централізацію функцій із координації господарського діяльності а саме науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

З аналізу зазначених положень статей закон чітко визначає мету, з якою утворюється оюбєднання. Це координація їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. При цьому учасники концерну можуть уповноважувати виконувати його функції з господарської діяльності, проте, не передбачено права централізації Об'єднанням повноважень з прийняття рішення щодо припинення діяльності юридичних осіб - учасників об'єднання. Вищий орган управління об'єднання вправі відповідно до статті 122 ГК України лише виключити учасника зі складу об'єднання.

А тому розглядаючи положення Статуту Об'єднання на які посилається як на підставу своїх вимог позивач, а саме п.п. 8 п. 3.2 Статуту Об'єднання в частині прийняття Вищим органом Об'єднання рішення про припинення діяльності юридичних осіб його учасників, суд вважає, що саме вказане положення Статуту Об'єднання суперечить вищенаведеним положенням чинного законодавства, які регламентують правовий статус Об'єднання та його учасників (засновників). Зокрема, чинним законодавством не передбачено права Об'єднання припиняти (реорганізувати та ліквідовувати) своїм самостійним рішенням не тільки свою діяльність як юридичної особи але додатково й діяльність свого засновника (учасника) як самостійної юридичної особи. Такі положення Статуту Об'єднання навпаки порушують право засновника (учасника) об'єднання як самостійної юридичної особи, зокрема, в частині прийняття її засновниками (учасниками) чи уповноваженими ними особами рішення щодо припинення діяльності юридичної особи.

А тому, суд не вважає, що позивачем належним чином доведено, що п. 7.1 Статуту Пансіонату "Лісова пісня" не відповідає вимогам закону та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (п. 14 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів").

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача, про визнання недійсним п. 7.1. Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня". Зокрема, суд вважає, що позивачем доведено належним чином, що зазначені положення п. 7.1. Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. А тому суд у позові позивачу Обласному обєднанню міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м.Вінниця, Вінницької області, ідент. код 04633647 до Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м.Борщів, Тернопільської області, ідент. код 21143525 про визнання недійсним п. 7.1. Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" відмовляє повністю.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 66, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9456

СуддяВ.Л. Гевко

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2011р.