Рішення № 20950193, 13.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2012 р.Справа № 30-28/17-3602-2011 За позовом: Головне управління Міністерства МНС України в Одеській області

До відповідача: Публічне акціонерне товариство „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”

Про внесення змін у додаток до договору

Та за зустрічним позовом

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”

Відповідач: Головне управління Міністерства МНС України в Одеській області

Про тлумачення пункту договору

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від Головного управління МНС України в Одеській області : ОСОБА_1 - довіреність № 2 від 10.01.2011р.

Від ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”: ОСОБА_2 - довіреність № 711 від 18.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Головне управління МНС України в Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” про внесення змін до Додатку № 5 „Кошторис видатків на 2011 рік„ до Договору № 09\465 від 01.08.2009р., укладеного між Головним управлінням МНС в Одеській області та ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, яким додатково передбачити видатки по КЕКВ 1343 „Інші поточні трансфери населенню” у сумі 81480 грн. на виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та по КЕКВ 1135 у сумі 16296 грн. на оплату ПДВ.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Крім того, в ході розгляду справи, до початку розгулу справи по суті, відповідач подав зустрічну позовну заяву до Головного управління МНС України в Одеській області про тлумачення змісту п. 3.4.8 Договору № 09\465 від 01.08.2009р., укладеного між Головним управлінням МНС в Одеській області та ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, шляхом визначення, що зобовязання ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці передбачає виключно: - зобовязання по сплаті грошових коштів в якості відшкодування шкоди працівникам Головного управління МНС України в Одеській області, що таку шкоду понесли (або непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника у випадку його загибелі), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок здійснення такого відшкодування; - зобовязання нести витрати (у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок несення таких витрат для кола субєктів, до котрих належить ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”.

Головне управління МНС України в Одеській області проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на зустрічну позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 серпня 2009 року між ПАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” (Замовник) та Головним управлінням МНС України в Одеській області (Виконавець) був укладений Договір № 09/465 про організацію державної пожежної охорони МНС України на обєктах ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, предметом якого є взаємовідносини сторін щодо організації Виконавцем охорони від пожеж та здійснення пожежно-технічного обслуговування території, будівель і споруд Замовника, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, Шкодова гора, 1, Шкодова гора, 16 м. Одеса, вул. Налівна, 15 та Хаджибейська дорога, 4 (обєкти), їх права, обовязки і відповідальність (п. 2.1.Договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом трьох років (п. 7.1. Договору ). Зміни та/або доповнення, додаткові угоди та додатки до договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками підприємств (п. 7.3. Договору )

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець в особі свого підрозділу державної пожежної частини № 15 (далі ДПЧ-15) за дорученням Замовника зобовязується протягом строку дії Договору організовувати цілодобову охорону від пожеж та здійснювати пожежно-технічне обслуговування обєктів Замовника (п.п. 2.2., 2.3. Договору). Перелік локальних обєктів Замовника, штатну чисельності особового складу Виконавця, засоби, дислокацію дільниць, секторів, безперервних постів і дозорів, порядок здійснення оплати послуг сторони погоджували відповідними додатками до договору.

За умовами п. 3.4.8 Договору Замовник зобовязався здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України “Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці .

Положеннями п. 4.1. Договору сторони визначили, що вартість послуг за Договором за один місяць враховуючи ПДВ (звітний період) встановлюється згідно з кошторисом (додаток № 5), складеним відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, переліком локальних обєктів ПАТ “Лукойл-ОНПЗ”, що охороняється ДПЧ-15 на території обєкту за адресою: м. Одеса, Шкодова гора, 1 (додаток №1), нормативними документами. Замовник може здійснювати для працівників Виконавця інші виплати за рахунок власних коштів.

08 грудня 2009 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до Договору № 09/465 від 01 серпня 2009 р., згідно умов якої був викладений у новій редакції Додаток № 5 до Договору, а саме кошторис видатків на 2010 рік, а також викладені у новій редакції п.п. 4.4 та 4.5 Договору.

27 січня 2011 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору № 09/465 від 01 серпня 2009 р., згідно умов якої був викладений у новій редакції додаток № 5 до Договору, а саме: кошторис видатків на 2011 рік, а також викладені у новій редакції п.п. 4.4 та 4.5 Договору.

Позивач за первісним позовом зазначає, що колишні працівники ДПЧ-15 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за результатами огляду МСЕК були визнані інвалідами 2-ї групи та в подальшому звільнені наказами ГУ МНС України в Одеській області № 1096 від 26 листопада 2009 р., № 1076 від 23 листопада 2009 р., № 1221 від 31 грудня 2009 р. відповідно за станом здоровя згідно п. 99 пп. 3 положення “Про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 21 липня 2005 р.

Положеннями ст. 23 Закону України “Про пожежну безпеку” у відповідній редакції визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу державної пожежної охорони під час виконання службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, повязаного з виконанням службових обовязків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового та начальницького складу державної пожежної охорони у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоровоя здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Вказівками ст. 32 Положення “Про Державну пожежну охорону”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку”в редакції станом на дату виникнення права на виплату визначено, що особовий склад Державної пожежної охорони підлягає обовязковому державному страхуванню відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку”. Обовязкове державне особисте страхування особового складу Державної пожежної охорони на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії), травми, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, здійснюється за рахунок коштів, передбачених в кошторисах на утримання цієї охорони, а також за рахунок коштів, одержаних за договорами від підприємств, установ і організацій, що охороняються.

Головне управління МНС в Одеській області зазначає, що у звязку з визнанням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 інвалідами 2 групи вказані особи згідно положень Закону України “Про пожежну безпеку” набули право на отримання одноразової грошової допомоги при інвалідності.

Комісія МНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту вирішила виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 у сумі 34830 грн., ОСОБА_4 у сумі 30240 грн., ОСОБА_5 у сумі 25410 грн. (без ПДВ), що відображено в протоколах засідання комісії № 4 від 14 червня 2010 р. (щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4) та № 8 від 1 листопада 2010 р. (щодо ОСОБА_5).

На запит Головного управління МНС України в Одеській області “Про виплату одноразової грошової допомоги” Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи листами № 04-7858/201 від 22 червня 2010 р. та № 08/15241/201 від 5 листопада 2010 р. розяснило, що виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 слід здійснити за рахунок коштів спеціального фонду.

Враховуючи, що звільнені працівники утримувалися в ДПЧ-15, з посиланням на положення п. 4.3. Договору та положення постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку”, Головне управління МНС України в Одеській області звернулось з пропозицією до ПАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”про внесення змін до кошторису видатків.

Позивач зазначає, що згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку” виплату грошової допомоги слід здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду, який формується за рахунок видатків по КЕКВ 1343 “Інші поточні трансферти”та КЕКВ 1135 “Інші видатки”при виконанні договорів з обслуговування обєктів, акумулюються на спеціальних реєстраційних рахунках Головного управління спеціального фонду Державного бюджету України.

Відмову ПАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” у внесенні змін до Додатку № 5 до Договору у частині внесення до кошторису видатків по КЕКВ 1343 „Інші поточні трансфери населенню” у сумі 81480 грн. на виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та по КЕКВ 1135 у сумі 16296 грн. на оплату ПДВ, позивач за первісним позовом вважає безпідставною, адже, відповідно до розяснення МНС України від 06.11.2007р. № 03-13507\201 при укладанні договору з обслуговування обєкта в калькуляцію витрат підрозділу державної пожежної охорони закладаються витрати у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми чи каліцтва) чи інвалідності осіб рядового та начальницького складу. Кошти, отримані за договорами на зазначені цілі акумулюються на спеціальних рахунках Головного управління за КЕКВ 1343 „Інші поточні трансфери населенню” спеціального фонду державного бюджету, з яких і проводиться виплата.

Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” №659 від 17.05.2002р., кошти, які надійшли бюджетним установам за договорами як плата за послуги, надання яких повязане з виконанням основних функцій та завдань, використовуються на покриття витрат, повязаних з організацією та наданням зазначених послуг.

За таких обставин, посилаючись на ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, позивач за первісним позовом просить суд внести зміни до Додатку № 5 „Кошторис видатків на 2011 рік„ до Договору № 09\465 від 01.08.2009р., укладеного між Головним управлінням МНС в Одеській області та ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, яким додатково передбачити видатки по КЕКВ 1343 „Інші поточні трансфери населенню” у сумі 81480 грн. на виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та по КЕКВ 1135 у сумі 16296 грн. на оплату ПДВ.

Відповідач за первісним позовом - ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” проти позову Головного управління МНС України в Одеській області заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.4.8 Договору Замовник зобовязався здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України “Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці .

Згідно ст. 9 Закону України „Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

На думку відповідача, одноразова грошова допомога не є відшкодуванням шкоди здоровю працівників, адже, відповідно до ст. 23 Закону України „Про пожежну безпеку” у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу державної пожежної охорони під час виконання службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, повязаного з виконанням службових обовязків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідач зазначає, що Законом України „Про пожежну безпеку” не передбачено здійснення витрат з виплати одноразової грошової допомоги за рахунок підприємств, установ та організацій.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 908 від 11.07.2007р. „Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту” Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи слід здійснювати згідно з цією постановою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що сталися після 1 січня 2007р. за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для утримання Міністерства.

Відповідач також зазначає, що у Додатках № 5 до Договору № 09\465 від 01.08.2009р. передбачені видатки за наведеною КЕКВ 1343 у сумі 1250 грн. на 2009 рік та 9000 грн. на 2010 рік. Таким чином, відповідач вважає, що позивач передбачив в Кошторисі необхідні йому суми для акумулювання на відповідних рахунках.

На думку відповідача, сплата одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності особам, що звільнені зі служби не належить до витрат з утримання Виконавця, оскільки наведені особи не знаходяться вже в трудових відносинах з Виконавцем, не здійснюють фактичне надання послуг за Договором № 09\465 від 01.08.2009р.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що не має ніякого співвідношення між хворобами та травмами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вони мали протягом задовго до встановлення стосунків між сторонами у справі, та послугами Головного управління МНС України в Одеській області, що надаються ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” за Договором № 09\465 від 01.08.2009р.

Відповідач заперечує також проти застосування ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України у якості обґрунтування внесення змін у Додаток до Договору, адже, відповідачем не було допущено істотного порушення умов Договору № 09\465 від 01.08.2009р., а також відсутні встановлені 2. ст. 652 Цивільного кодексу України умови, необхідні для внесення судом змін до договору.

Крім того, ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” подало зустрічну позовну заяву до Головного управління МНС України в Одеській області про тлумачення змісту п. 3.4.8 Договору № 09\465 від 01.08.2009р., укладеного між Головним управлінням МНС в Одеській області та ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, шляхом визначення, що зобовязання ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці передбачає виключно: - зобовязання по сплаті грошових коштів в якості відшкодування шкоди працівникам Головного управління МНС України в Одеській області, що таку шкоду понесли (або непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника у випадку його загибелі), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок здійснення такого відшкодування; - зобовязання нести витрати (у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок несення таких витрат для кола субєктів, до котрих належить ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”.

В обґрунтування зустрічного позову ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” посилається на ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України, згідно якої на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Згідно частини 3 цієї статті при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів та понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що за умовами п. 3.4.8 Договору Замовник прийняв на себе зобовязання здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці. Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Отже, вислів „Відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця”, на думку позивача за зустрічним позовом, означає виплату відповідної компенсації або безпосередньо особам, які зазначали такої шкоди (у випадку каліцтва), або непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника (у випадку загибелі цього працівника).

За таких обставин, позивач за зустрічним позовом тлумачить своє зобовязання „здійснити відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці „як зобовязання по сплаті грошових коштів в якості відшкодування шкоди :- в разі загибелі працівника Головного управління МНС України в Одеській області - непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника; - в разі каліцтва працівників Головного управління МНС України в Одеській області - безпосередньо такому працівникові, що потерпів каліцтво; якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок здійснення такого відшкодування.

Щодо зобовязання здійснювати інші витрати згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці, то ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Отже, поняття „втрати” тісно повязано з особою, що зазнає таких видатків, оскільки витрати передбачають зменшення економічної вигоди саме такої особи , а будь-якого іншого субєкта.

Вислів „згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці”, на думку позивача, свідчить про обовязок здійснення витрат, який прямо передбачений для кола субєктів, до яких входить ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, нормами Закону України Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці.

Відповідач за зустрічним позовом - Головне управління МНС України в Одеській області, проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.2002р. „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” кошти, які надійшли бюджетним установам за договорами як плата за послуги, надання яких повязане з виконанням основних функцій та завдань, використовуються на покриття витрат, повязаних з організацією та наданням зазначених послуг. Отже, усі грошові кошти, отриманні на виконання Договору № 09\465 від 01.08.2009р., зараховуються до спеціального фонду Головного управління та використовуються виключно на оплату заробітної плати та грошового забезпечення усім працівникам ДПЧ-15 та інших видатків, передбачених кошторисом до Договору на відповідний рік.

Відповідач також зазначає, що згідно ст. 32 Положення “Про Державну пожежну охорону”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку” (в редакції постанови від 03.02.2010р.) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони здійснюється відповідно до Закону України „Про пожежну безпеку” за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання державної пожежної охорони, а також за рахунок власних надходжень, одержаних згідно з договорами від підприємств, установ, організацій, що охороняються.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку :

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2009 року між ПАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”(Замовник) та Головним управлінням МНС України в Одеській області (Виконавець) був укладений Договір № 09/465 про організацію державної пожежної охорони МНС України на обєктах ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, предметом якого є взаємовідносини сторін щодо організації Виконавцем охорони від пожеж та здійснення пожежно-технічного обслуговування території, будівель і споруд Замовника, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, Шкодова гора,1, Шкодова гора, 16 м. Одеса, вул. Налівна, 15 та Хаджибейська дорога, 4 (обєкти), їх права, обовязки і відповідальність (п. 2.1.Договору). Зміни та/або доповнення, додаткові угоди та додатки до договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками підприємств (п. 7.3. Договору ).

За умовами п. 3.4.8 Договору Замовник зобовязався здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України “Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці .

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Отже, вислів „Відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця” означає виплату відповідної компенсації або безпосередньо особам, які зазначали такої шкоди (у випадку каліцтва), або непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника (у випадку загибелі цього працівника).

Отже, зобовязання ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” „здійснити відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників Виконавця, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці „ є зобовязанням по сплаті грошових коштів в якості відшкодування шкоди :- в разі загибелі працівника Головного управління МНС України в Одеській області - непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника; - в разі каліцтва працівників Головного управління МНС України в Одеській області - безпосередньо такому працівникові, що потерпів каліцтво; якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок здійснення такого відшкодування.

Щодо зобовязання здійснювати інші витрати згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці, то відповідно до п.п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Отже, поняття „втрати” тісно повязано з особою, що зазнає таких видатків, оскільки витрати передбачають зменшення економічної вигоди саме такої особи, а будь-якого іншого субєкта.

Вислів „згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці” свідчить про обовязок здійснення витрат, який прямо передбачений для кола субєктів, до яких входить ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, нормами Закону України Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці.

Дійсно, згідно ст. 32 Положення “Про Державну пожежну охорону”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку” (в редакції постанови від 03.02.2010р.) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу державної пожежної охорони здійснюється відповідно до Закону України „Про пожежну безпеку” за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання державної пожежної охорони, а також за рахунок власних надходжень, одержаних згідно з договорами від підприємств, установ, організацій, що охороняються. Отже, зазначена норма вказує на загальні „власні надходження” Державної пожежної охорони, а не про те, що виплата одноразової грошової допомоги може здійснюватися виключно за рахунок конкретного підприємства, установи чи організації. Крім того, зазначений пункт Положення регулює питання порядку виплат грошової допомоги в Державній пожежній охороні, а не встановлює обовязок для підприємств приватного права здійснювати ці виплати.

Згідно ст. 9 Закону України „Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Одноразова грошова допомога не є відшкодуванням шкоди здоровю працівників, адже, відповідно до ст. 23 Закону України „Про пожежну безпеку” у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу державної пожежної охорони під час виконання службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, повязаного з виконанням службових обовязків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України „Про пожежну безпеку” не передбачено здійснення витрат з виплати одноразової грошової допомоги за рахунок підприємств, установ та організацій.

Крім того, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 908 від 11.07.2007р. „Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту” Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи слід здійснювати згідно з цією постановою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що сталися після 1 січня 2007р. за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для утримання Міністерства.

У Додатках № 5 до Договору № 09\465 від 01.08.2009р. передбачені видатки за наведеною КЕКВ 1343 у сумі 1250 грн. на 2009 рік та 9000 грн. на 2010 рік. Таким чином, відповідач вважає, що позивач передбачив в Кошторисі необхідні йому суми для акумулювання на відповідних рахунках.

Сплата одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності особам, що звільнені зі служби не належить до витрат з утримання Виконавця, оскільки наведені особи не знаходяться вже в трудових відносинах з Виконавцем, не здійснюють фактичне надання послуг за Договором № 09\465 від 01.08.2009р.

Слід також звернути увагу суду на те, що не має ніякого співвідношення між хворобами та травмами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вони мали протягом задовго до встановлення стосунків між сторонами у справі, та послугами Головного управління МНС України в Одеській області, що надаються ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” за Договором № 09\465 від 01.08.2009р.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З матеріалів справи не вбачається наявність всіх необхідних, встановлених законодавством для внесення змін у Додаток до Договору, який є його невідємною частиною, умов.

Слід також зауважити, що порядок внесення змін до господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої сторона договору, яка вважає змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проект кошторису на 2011 рік був направлений Головним управлінням МНС України в Одеській області на адресу ПАТ „Лукойл- Одеський нафтопереробний завод” 30.06.2010р. за № 08-22-1657 та не містив сум одноразової грошової допомоги. Проект кошторису видатків з включенням сум одноразової грошової допомоги був направлений Головним управлінням МНС України в Одеській області на адресу ПАТ „Лукойл- Одеський нафтопереробний завод” 17.01.2011р. При цьому, 27 січня 2011р. сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору без включення до кошторису сум одноразової грошової допомоги. Отже, укладання Додаткової угоди № 3 від 27.01.2011р. з узгодженим сторонами кошторисом видатків на 2011 рік без включення сум одноразової грошової допомоги, свідчить про досягнення сторонами згоди щодо ціни Договору. Доказів направлення Головним управлінням МНС України в Одеській області на адресу ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” іншої пропозиції щодо внесення змін у кошторис на 2011р. після підписання сторонами Додаткової угоди №3 від 27.01.2011р. до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, позовна заява Головного управління МНС України в Одеській області не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Головного управління МНС України в Одеській області відмовити повністю.

2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” задовольнити.

3. Визначити, що п. 3.4.8 Договору № 09\465 від 01.08.2009р., укладеного між Головним управлінням МНС в Одеській області та Публічним акціонерним товариством „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, щодо зобовязання Публічного акціонерного товариства „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод” здійснювати відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівників виконавця та інші витрати, згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці передбачає виключно: - зобовязання по сплаті грошових коштів в якості відшкодування шкоди працівникам Головного управління МНС України в Одеській області, що таку шкоду понесли (або непрацездатним особам, що знаходилися на утриманні такого працівника у випадку його загибелі), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок здійснення такого відшкодування; - зобовязання нести витрати (у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах), якщо нормами Закону України „Про пожежну безпеку” та законодавства з питань охорони праці встановлений обовязок несення таких витрат для кола субєктів, до котрих належить ПАТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”.

4. Стягнути з Головного управління МНС України в Одеській області (м. Одеса, вул. Прохорівська, 6, код ЄДРПОУ 08588866) на користь Публічного акціонерного товариства „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод (м. Одеса, вул. Шкодова гора,1\1, код ЄДРПОУ 00152282) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 18 січня 2012р.

.

Суддя Рога Н. В.