Рішення № 20950190, 11.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 27/17-4858-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування";

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 2557,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (надалі позивач, ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (надалі відповідач, ПрАТ "Міська страхова компанія"), в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2557,89 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування", на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №АС 004048 від 01.02.2011 року, внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "Ford Fusion", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі автомобіль "Ford Fusion") ТОВ „Компанія Укравтопром”, шляхом його перерахування на розрахунковий рахунок станції технічного обслуговування, яка здійснювала ремонт пошкодженого транспортного засобу, тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", та статей 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. А, оскільки, винним у скоєні ДТП визнано ОСОБА_1 водія автомобіля "ВАЗ 2112", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі автомобіль "ВАЗ 2112"), цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля, була застрахована в ПрАТ "Міська страхова компанія", згідно з полісом № АА/319930 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.01.2011р., то обовязок з відшкодування збитків покладається на ПрАТ "Міська страхова компанія", які, за твердженням позивача, у добровільному порядку відповідачем сплачені не були, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 14.12.2011р., в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України для встановлення повноти та обєктивності обставин по справі, судом було зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати відомості щодо укладення полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/319930.

На виконання ухвали суду Дирекцією Моторного (транспортного) страхового бюро України надано витребувані судом відомості щодо полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/319930.

Представник позивача у судове засідання не зявився, між тим, про місце час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні в матеріалах справи. При цьому, 30.12.2011р. від ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" надійшло клопотання (вх. ГСОО №45288/2011), згідно якого позивач зазначає, що позовні вимоги заявлені до ПрАТ "Міська страхова компанія" підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. При цьому, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №447/2012 від 10.01.2012р.) позовні вимоги визнав частково у сумі 2246,90 грн., врешті заявлених вимог заперечує та зазначає про неправильне визначення позивачем розміру збитків, яке полягає у незастосуванні коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку вартості матеріального збитку. Крім того, відповідач посилається на те, що полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/319930 передбачено франшизу у розмірі 500 грн. Таким чином, за твердженням відповідача, правомірний розмір вартості матеріального збитку, який має бути покладений на ПрАТ "Міська страхова компанія" становить 2246,90 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вбачається з довідки відділу ДАІ з обслуговування АТ Святошинського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в м. Києві №285 від 11.04.2011р. та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13.05.2011р. по справі №3-869/2011, 25.03.2011 року о 18 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Кільцева Дорога була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля "Ford Fusion" із автомобілем "ВАЗ 2112", яким керував ОСОБА_1 Дана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною довідкою ДАІ з обслуговування Святошинського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в м. Києві та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.05.2011р. Зазначеною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Ford Fusion" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля №4857788, власником якого є ТОВ "Компанія Укравтопром", згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Автомобіль "Ford Fusion" був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №АС004048, який 01.02.2011 року, укладено між ТОВ "Компанія Укравтопром" - страхувальник та ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" страховик.

У відповідності до умов вищезазначеного договору, страховик зобовязався у разі настання страхового випадку сплатити страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі, страхову плату, а страхувальник зобовязався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями п. 3 договору встановлено, що страховим випадком зокрема є ДТП, страхова сума 69270,39 грн., франшиза безумовна становить 0,3% від страхової суми.

Умовами п. 6 договору, визначено додаткові умови страхування без врахування зносу.

Відповідно до п. 5 договору, строк дії договору до 24 год. 00 хв. 08.02.2012 року.

Згідно п. 9 договору, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням та/або пошкодженням ТЗ (ДО), зазначеним в договорі.

Умовами п.п. 13.3.2 договору передбачено право страховика, у разі настання страхового випадку рекомендувати страхувальнику станцію технічного обслуговування (СТО) для усунення пошкоджень, завданих ТЗ, та складати розрахунок страхового відшкодування на підставі даних цієї СТО.

У відповідності до п.п. 14.1.6.6 договору, документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків, які обираються страховиком за одним з нижченаведених варіантів: 1) висновок незалежної експертної установи чи організації, виконаний за письмовою згодою страховика (за умови, якщо страховик не скористався своїм правом, передбаченим п.п. 13.3.5 договору); 2) документи станції технічного обслуговування, що визначена страховиком, де буде здійснено ремонт, із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що замінюються і т.д. (акти виконаних робіт, документи, що підтверджують оплату виконаних робіт і т.д.).

Умовами п.п. 14.2.5.2 встановлено, що розмір страхового відшкодування (СВ) при настанні збитків по ризикам ДТП, ПДТО та ВП (крім випадку повної конструктивної загибелі ТЗ та/чи ДО) обчислюється за формулою (1): СВ = З Ф, де

З розмір прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт (з урахуванням або без урахування коефіціенту фізичного зносу на деталі, вузли та агрегати, що підлягають заміні),

Ф розмір франшизи, визначеної договором.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку - пошкодженого транспортного засобу № 105, який було складено 26.04.2011р. ТОВ „Агенція „Експертиза та оцінка” (надалі звіт), вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 2889,49 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,38 склала 2746,90 грн.

У відповідності до умов договору №АС 004048 від 01.02.2011р., страхового акту №АС-003451 від 27.05.2011р. та розрахунку суми страхового відшкодування сума страхового відшкодування становить 3057,89 грн.

На виконання умов договору №АС 004048 від 01.02.2011р., за заявою ТОВ "Компанія Укравтопром" про настання страхового випадку від 25.03.2011р. та за заявою про виплату страхового відшкодування 13.05.2011 року, ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 3057,89 грн., згідно страхового акту від 27.05.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №3147 від 30.05.2011р. на суму 2974,89 грн., що становить вартість відновлюваних робіт та видатковим касовим ордером №40 від 30.05.2011р. на суму 83,00 грн., що становить вартість довідки ДАІ.

Враховуючи вищевикладене, ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" звернулось до відповідача з заявою вих. №15/04/8.04/392-11 від26.07.2011р. про виплату страхового відшкодування в сумі 3057,89 грн., з урахуванням положень ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування". Зазначена вимога була отримана ПрАТ "Міська страхова компанія" 02.08.2011р., що вбачається з витягу про поштове відправлення. Між тим, як стверджує позивач, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді і задоволення та грошові кошти у розмірі 3057,89 грн. ПрАТ "Міська страхова компанія" у добровільному порядку не сплачено.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" права зворотної вимоги до відповідача та направлені на стягнення з ПрАТ "Міська страхова компанія" матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 2557,89 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування” визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України є безпосередній причинений звязок між шкодою і неправомірними діями чи бездіяльністю особи, що її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як встановлено матеріалами справи, згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування АТ Святошинського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в м. Києві №285 від 11.04.2011р., транспортний засіб автомобіль "ВАЗ 2112", яким спричинено ДТП, що потягнуло за собою нанесення шкоди автомобілю "Ford Fusion" належить ОСОБА_1.

При цьому, вина особи, яка керувала автомобілем "ВАЗ 2112" встановлена у судовому порядку за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13.05.2011р. по справі №3-869/2011.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті буде мати регресний характер. Таку вимогу страховик може пред'явити до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто така особа (фізична або юридична) повинна бути саме суб'єктом відповідальності. Це означає по-перше, що така особа за своїм правовим статусом повинна мати можливість нести відповідальність за завдані нею збитки (не бути малолітньою, недієздатною тощо). А по-друге, мають бути в наявності необхідні умови притягнення такої особи до відповідальності.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору №АС 004048 від 01.02.2011р., за заявою ТОВ "Компанія Укравтопром" про настання страхового випадку від 25.03.2011р. та за заявою про виплату страхового відшкодування 13.05.2011 року, ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 3057,89 грн., згідно страхового акту від 27.05.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №3147 від 30.05.2011р. на суму 2974,89 грн., що становить вартість відновлюваних робіт та видатковим касовим ордером №40 від 30.05.2011р. на суму 83,00 грн., що становить вартість довідки ДАІ.

Отже, на підставі чинного законодавства, до ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" перейшло, в межах суми 3057,89 грн., право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 2112" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "Міська страхова компанія", шляхом укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, як власника автомобіля "ВАЗ 2112" про що йому видано страховий поліс № АА/0319930. Відповідно до даного полісу ПрАТ "Міська страхова компанія" взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "ВАЗ 2112" та внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (страхувальника). Вказаним договором (полісом № АА/0319930) передбачено, що дата початку дії полісу 21.01.2011р., дата закінчення дії полісу 20.01.2012р., ліміт по життю та здоровю 100000, ліміт по майну 50000, франшиза 500.

Статтею 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. № 1961-IV визначено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Положеннями ст. 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Статтею 28 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями ст. 9 Закону України „Про страхування” визначено, що франшиза частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Як встановлено матеріалами справи, полісом цивільного страхування № АА/0319930 виданого ПрАТ "Міська страхова компанія" передбачено франшизу - 500 грн.

Таким чином, позивачем при зверненні з позовом правомірно було зменшено суму виплаченого страхового відшкодування на суму франшизи, передбачену полісом №АА/0319930, з урахуванням чого правомірно визначено загальну суму матеріальної шкоди, яка підлягає до сплати ПрАТ "Міська страхова компанія" у розмірі 2557,89 грн. (3057,89-500,00=2557,89).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ПрАТ "Міська страхова компанія", відповідно до положень Цивільного кодексу України, керуючись ст. 36 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинна виплатити ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" страхове відшкодування у сумі 2557,89 грн., як страховик цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену винною особою.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача щодо неврахування позивачем передбаченого ст. 22, 29 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розміру коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку вартості матеріального збитку та здійсненні виплати суми страхового відшкодування є безпідставними, з огляду на те, що Закон України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Між тим, підставами заявленого позову є передбачене статтею 27 Закону України „Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України право страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, на регресну вимогу до відповідальної особи, в межах понесених фактичних збитків. Отже, в даному випадку, правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються цивільним законодавством та випливають із укладеного позивачем договору добровільного страхування №АС 004048 від 01.02.2011 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" та стягнення з відповідача в порядку регресу суму збитків у розмірі 2557,89 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1411,50 грн. покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-Б/1, ід. код 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, код ЄДРПОУ 35429675) 2557/дві тисячі пятсот пятдесят сім/грн. 89 коп. страхового відшкодування та 1411/одна тисяча чотириста одинадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 16.01.2012р.