Рішення № 20949955, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/48223.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Плюс ЛТД»

доУправління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації

простягнення 227416,48 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 18.10.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 1-35/2321 від 22.11.2011 року;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Плюс ЛТД»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 209501,24 грн. основного боргу, 12663,36 грн. інфляційних втрат та 5251,88 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 22/10 на закупівлю овочевої культури від 15.09.2010 року та додаткової угоди до нього не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 209501,24 грн.

Ухвалою від 24.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2011 року.

Позивач в судовому засіданні 11.11.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 11.11.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та подав клопотання про витребування доказів, яке судом розглянуто та задоволено та подав клопотання про заміну відповідача на належного, однак дане клопотання буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 11.11.2011 року розгляд справи відкладено на 28.11.2011 року.

В судовому засіданні 28.11.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2011 року надав документи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 28.11.2011 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.12.2011 року.

В судовому засіданні 05.12.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2011 року надав письмові заперечення на клопотання, доводи позивача та додаткові документи по справі.

Крім того, суд розглянув та відхилив клопотання відповідача про заміну відповідача на належного, яке було подано в судовому засіданні 11.11.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Ухвалою від 05.12.2011 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та відкладено розгляд справи на 23.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання 23.12.2011 року представник третьої особи не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Плюс ЛТД» (далі постачальник, позивач) та Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі покупець, третя особа) був укладений договір № 22/10 на закупівлю овочевої культури (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується передати у власність покупця культури овочеві, код 01.12.2 (картопля) відповідно до замовлень покупця, а покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його за цінами та в асортименті зазначеному в специфікації, що є невідємною частиною договору (Додаток № 1).

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна розрахункова вартість продукції, що підлягає постачанню, визначається у розмірі 699998,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до пятнадцяти банківських днів.

Згідно з пунктом 3.2 Договору покупець здійснює оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку фактури та видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач поставив, третій особі картоплю, що засвідчується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

В свою чергу, третя особа за поставлений товар повністю не розрахувалася, у звязку з чим в останньої виникла перед позивачем заборгованість в сумі 209501,24 грн.

Як вбачається з пункту 40 рішення Київської міської ради N 573/5385 від 30 грудня 2010 року «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»з метою забезпечення сталого фінансування та виконання бюджетних зобов'язань, взятих управліннями та відділами виконавчих органів районних в місті Києві рад, що ліквідуються згідно з рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», було установлено, що управління та відділи районних в місті Києві державних адміністрацій, яким передаються функції ліквідованих управлінь та відділів виконавчих органів районних в місті Києві рад, є правонаступниками прав та обов'язків за бюджетними зобов'язаннями тих управлінь та відділів виконавчих органів районних в місті Києві рад, функції яких їм передаються згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.12.2010 N 1057 «Про затвердження рекомендаційного переліку управлінь, відділів, інших структурних підрозділів та граничної чисельності працівників районних в місті Києві державних адміністрацій»та положень про ці управління та відділи, затверджених в установленому порядку.

Тобто, згідно вищезазначеного рішення Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації стало правонаступником прав та обовязків Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

10 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Плюс ЛТД» (постачальник, позивач), Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації уклали Додаткову угоду № 1, згідно якої погодили: з метою забезпечення виконання бюджетного зобовязання до договору № 22/10 від 15.09.2010 року, на підставі пункту 40 рішення Київради від 30.12.2010 року № 573/5385 та статті 520 ЦК України замінити в договорі № 22/10 від 15.09.2010 року покупця (боржника) Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації на Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Також, пунктом 2 Додаткової угоди сторони домовились, що всі права та обовязки по договору № 22/10 від 15.09.2010 року на закупівлю картоплі переходять до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, решта умов договору залишились незмінними.

29.12.2010 року позивач надіслав відповідачу супровідним листом рахунок фактуру № БП-000169 від 27.12.2010 року та видаткові накладні в кількості 325 шт., який був отриманий відповідачем 29.12.2010 року, що підтверджується відтиском печатки установи відповідача на ньому та підписом начальника управління.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 209501,24 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 209501,24 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5251,88 грн. за період з 01.01.2011 року по 01.11.2011 року та 12663,36 грн. інфляційних втрат за період з січня 2011 року по червень 2011 року та вересень 2011 року.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до пятнадцяти банківських днів.

Згідно з пунктом 3.2 Договору покупець здійснює оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку фактури та видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи рахунок фактура та накладні були вручені відповідачу 29.12.2010 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, дати вручення рахунку та поряду розрахунків погодженого сторонами, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 4838,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 10475,06 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 02105, м. Київ, Дніпровський р н, просп. Миру, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 37397216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Плюс ЛТД» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р н, вул. Краківська, буд. 18-А, код ЄДРПОУ 36240869) 209 501 (двісті девять тисяч пятсот одну) грн. 24 коп. - основного боргу, 10 475 (десять тисяч чотириста сімдесят пять) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 4 838 (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 62 коп. 3% річних, 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 15 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

28.12.2011 року