Рішення № 20949905, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/18210.01.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд - 6", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт", м. Київ

про стягнення грошових коштів 462 739,46 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд - 6" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 307 745,00 грн., неустойки в сумі 53 058,61 грн. та штрафу в сумі 61 549,00 грн. за прострочення виконання зобовязання згідно договору поставки №22-С-Кр від 20.08.2009 р. та основного боргу в сумі 30 000,00 грн., неустойки в сумі 6 386,85 грн. та штрафу в сумі 4 000,00 грн. за прострочення виконання зобовязання згідно договору субпідряду №20/08-1 від 20.08.2009 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за заначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.08.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством Трест "Київміськбуд - 6" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд - 6"), далі Покупець, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт", далі Постачальник, укладено договір поставки №22-С-Кр, далі Договір поставки.

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки Постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передавати у визначені Договором порядку та строки товар на умовах згідно з п.п 1.3 та 3.1 Договору у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплачувати товар. Пунктом 5.1 Договору поставки передбачено умови розрахунків за договором, які полягають у тому, що Покупець сплачує Постачальнику першу передоплату в розмірі 75% від повної вартості Договору, а решта сплачується Покупцем Постачальнику після підписання актів прийому-передачі обладнання обома сторонами.

На виконання умов Договору поставки позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 307 745,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 27.09.2010 р.

Крім того, 20.08.2009 р. між ВАТ Трест "Київміськбуд - 6", далі Генпідрядник, та ТОВ "Люксбудліфт", далі Субпідрядник, укладено договір субпідряду №20/08-1, далі Договір субпідряду.

Згідно з п. 1.1 Договору субпідряду Субпідрядник зобов'язується виконати за замовленням Генпідрядника монтажні та пусконалагоджувальні роботи одного вантажно-пасажирського ліфта в/п 1000 кг на об'єкті: нежитлова забудова "Адміністративний будинок по вул. Червоноармійській, 54-б (Велика Васильківська) у Голосіївському районі м. Києва", виконання яких передбачено у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та цього договору, здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти, що виявлені в ході приймання робіт або в період гарантійної експлуатації об'єкта.

Пунктом 5.2 Договору субпідряду визначено, що після приймання Субпідрядником будівельної готовності ліфтової шахти, що звірюється в акті обома сторонами, Генпідрядник сплачує аванс Субпідряднику в розмірі 25% від повної вартості даного Договору, решта 75% - сплачується після 100% факту виконання робіт та повної здачі ліфтового обладнання в експлуатацію протягом 5-ти банківських днів.

На виконання умов Договору субпідряду позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Свої зобовязання з поставки ліфтового обладнання та його монтажу у визначений Договорами строк відповідач не виконав, у звязку з чим за ним за утворився основний борг в сумі 337 745,00 грн., який позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобовязань за Договорами, позивач з посиланням на пункти 6.2 та 6.3 Договору поставки намагається стягнути з відповідача неустойку в сумі 53 058,61 грн. за період з 28.09.2010 р. по 07.11.2011 р. та штраф у розмірі 61 549,00 грн. З посиланнями на пункти 11.2 та 11.5 Договору субпідряду позивач намагається стягнути з відповідача неустойку в сумі 6 386,85 грн. за період з 28.10.2010 р. по 07.11.2011 р. та штраф у розмірі 4 000,00 грн.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, виходячи із наступного:

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору постачання та договору підряду), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (видаткова накладна № РН-0000038 від 11.04.20011року та акт приймання-передачі товару від 11.04.20011року.). його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання зобовязання за Договором. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 337 745,00 грн., підтверджено доказами у справі.

За таких обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд - 6" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 337 745,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач без поважних причин не надав суду обґрунтовані розрахунки неустойки, а спір без них спір вирішити неможливо, позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 53 058,61 грн. за прострочення виконання зобов'язання згідно Договору поставки та неустойки в сумі 6 386,85 грн. за прострочення виконання зобов'язання згідно Договору субпідряду слід залишити без розгляду згідно вимог пункту 5 статті 81 ГПК України.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань з виконання робіт підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 65 549,00 грн. (61 549,00 грн. згідно Договору поставки + 4 000,00 грн. згідно Договору субпідряду), обґрунтовані та підлягають задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.01.12 2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 625, 628, 638, 599, 712, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 180,181, 193, п. 6 ст. 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 49, п. 5 ст. 81, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд - 6" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт", 03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, ід. код 35756369, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд - 6", 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, ід. код 04012885, основний борг в сумі 337 745,00 грн., штраф у розмірі 65 549,00 грн., судовий збір у розмірі 8 065,88 грн., видавши наказ. 3. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд - 6" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксбудліфт" пені в сумі 59 445,46 грн. залишити без розгляду.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повне рішення складено 16.01.2012 р.