Рішення № 20949877, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/4810.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» До: 1) Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд»(далі відповідач-1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»

(далі відповідач-2)

Про стягнення 885960,37 грн.

Головуюча суддя Ващенко Т.М.

Судді Сівакова В.В.

Домнічева І.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 01.09.11.

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-2 не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” до Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд”, Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК “Планета-Міст” про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за Договором фінансового лізингу № 170-LD від 05.07.07. в розмірі 885960,37 грн. (747087,70 грн. основний борг, 42062,53 грн. неустойки, 24478,77 грн. 3% річних, 72331,37 грн. збитків від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив лізингові платежі за Договором фінансового лізингу № 170-LD від 05.07.07., а тому позивач просить стягнути цю заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.11. порушено провадження у справі № 30/48, розгляд справи було призначено на 17.03.11. о 12-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/48 було відкладено на 05.04.11. о 14-45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/48 відкладено на 19.04.11. о 14-30.

Представник позивача в судове засідання 19.04.11. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-1 в судове засідання 19.04.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.04.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.11. не виконав, але 19.04.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 30/48. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/48 відкладено на 17.05.11. о 10-30.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.04.11. розгляд справи № 30/48 доручено здійснювати колегіально.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/48 відкладено на 14.06.11. о 11-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.11. № 05-5-30/6010 зустрічну позовну заяву ТОВ “БМК “Планена-Міст”по даній справі повернуто заявнику без розгляду.

14.06.11. суддя Трофименко Т.Ю. звернулась із заявою до Голови Господарського суду міста Києва про зміну складу суду по справі № 30/48.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.06.11. змінено склад суду по справі № 30/48 та доручено розгляд справи № 30/48 проводити в наступному складі суду: Ващенко Т.М. (головуюча), Сівакова В.В., Домнічева І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.11. розгляд справи № 30/48 було призначено на 12.07.11. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.11. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/48 було відкладено на 21.07.11. о 12-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.11. розгляд справи № 30/48 було відкладено на 18.08.11. о 14-15.

Судове засідання, призначене на 18.08.11. не відбулося, оскільки з боку ТОВ “БМК “Планета-Міст” була подана апеляційна скарга на ухвалу суду від 08.06.11. про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.11. апеляційну скаргу ТОВ “БМК “Планета-Міст” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.06.11. у справі № 05-5-30/6010 залишено без розгляду, матеріали справи № 05-5-30/6010 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.11. касаційну скаргу ТОВ “Планета-Міст” залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.08.11. у справі № 0505-30/5010 без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.11. розгляд справи № 30/48 призначено на 22.12.11. о 10-00.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.11. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в призначене судове засідання не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання також не зявився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що його повноважний представник перебуває у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.11. розгляд справи № 30/48 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 10.01.12. о 14-20.

10.01.12. відповідачем-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання, відповідно до якого ТОВ «БМК «Планета-Міст»просить суд зупинити провадження у справі № 30/48 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 4/610.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського суду міста Києва передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Розглянувши в судовому засіданні 10.01.12. зазначене вище клопотання про зупинення провадження у справі № 30/48, суд відмовив у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки заявником не наведено обставин, враховуючи які розгляд даної справи є неможливим, в звязку з розглядом Господарським судом міста Києва справи № 4/610.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідачів можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а також позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, які не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду (накладення арешту на майно), в звязку з чим клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання 10.01.12. не зявились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/48.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством “Планета-Буд” (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 170-LD (далі Договір лізингу), відповідно до умов якого передбачено (п. 1.1) Лізингодавець бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3 Договору лізингу визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього Договору.

На виконання умов Договору лізингу, між сторонами підписано акт приймання-передачі предмету лізингу, визначений у специфікації (додаток № 1 до Договору).

Згідно п. 7.1 Договору лізингу передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до цього договору.

Пунктом 7.5 Договору лізингу, сторонами погоджено, що Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (Лізингодавець), Закритим акціонерним товариством “Планета-Буд” (Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БМК “Планета-Міст” (Новий Лізингоодержувач) укладено Додаткову угоду № 1 від 31.08.09. до Договору лізингу (далі Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони погодили, що з 01.09.09. всі права та обовязки Лізингоодержувач ЗАТ «Планета-Буд»за Договором переходять до Нового Лізингоодержувач ТОВ “БМК “Планета-Міст”, яке стає Лізингоодержувачем за Договором лізингу.

Згідно п. 1.2 Додаткової угоди, сторонами погоджено, що Новий Лізингоодержувач засвідчує, що він визнає всю заборгованість Лізингоодержувач перед Лізингодавцем, що має місце станом на 01ю09.09. і погоджується виконувати зобовязання, що витікають з Договору лізингу своєчасно та в повному обємі.

Пунктом 1.5 Додаткової угоди передбачено, що невідшкодована вартість предмету лізингу за Договором становить суму у гривнях, що є еквівалентом 540050,89 грн.

Виконання зобовязань за Договором лізингу забезпечено порукою.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 01.09.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю “БМК “Планета-Міст” (Лізингоодержувач) та Закритим акціонерним товариством “Планета-Буд” (Поручитель) укладено Договір поруки № 170/SUR (далі Договір поруки), відповідно до умов якого (1.1) передбачено, що відповідно до умов Договору лізингу, Поручитель, як солідарний боржник, зобовязується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором лізингу, що на день укладення цього Договору становить 624544,60 грн.

У відповідності до п. 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель зобовязується сплатити платежі, визначені п. 1.1 даного Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, Поручитель зобовязався відповідати перед Лізингодавцем за виконання зобовязань Лізингоодержувач, що вказані в Договорі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в звязку з неналежним виконанням з боку відповідачів умов Договору лізингу, їх заборгованість перед позивачем, які є солідарними боржниками, становить 747087,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача-1, у відповідності до умов п. 1.2 Договору поруки, було надіслано письмову вимогу (лист № 2128), згідно якої позивач просив відповідача-1 (Поручителя) сплатити прострочену заборгованість відповідача-2 в сумі 747087,70 грн. протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги на рахунок позивача.

Але матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості на користь позивача в розмірі 747087,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно умов Договору поруки, укладеного між сторонами, відповідач-1 зобовязався відповідати перед позивачем за виконання зобовязань відповідачем-2, що вказані в Договорі.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача-2, поручителем якого є відповідач-1, перед позивачем за Договором лізингу за період з вересня 2009 р. по липень 2010 р. становить 584912,22 грн. + 162175,48 грн. боргу, який виник до заміни Лізингоодержувач, згідно умов Додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Договору поруки, ЗАТ “Планета-Буд”, як солідарний боржник, зобовязався безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором лізингу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано лист-вимогу № 2128, відповідно до якого просив останнього погасити заборгованість в розмірі 747087,70 грн. протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги.

Але матеріали справи не містять відповіді Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд»на зазначений вище лист позивача та доказів сплати заборгованості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачі порушили свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»за Договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 747087,70 грн. суми основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач на підставі п. 8.2 Договору лізингу, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 42062,53 грн. - неустойки.

Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингооодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором , Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який стягується неустойка, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 42062,53 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 72331,37 грн. збитків від інфляції та 24478,77 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів 72331,37 грн. збитків від інфляції та 24478,77 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 25638927) та Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Планета-Міст” (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 747087 (сімсот сорок сім тисяч вісімдесят сім) грн. 70 коп. основного боргу, 42062 (сорок дві тисячі шістдесят дві) грн. 53 коп. неустойки, 72331 (сімдесят дві тисячі триста тридцять одна) грн. 37 коп. збитків від інфляції, 24478 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 77 коп. 3 % річних, 8 859 (вісім тисяч вісімсот пятдесят девять) грн. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуюча суддя Т.М. Ващенко

Судді В.В. Сівакова

І.О. Домнічева

Повне рішення

складено 16.01.12.