Рішення № 20949712, 16.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 30/5009/6970/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”(69057, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А)

до Приватного підприємства “Промто Плюс”(69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,50)

про стягнення 10717,20 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність № 01/967 від 14.11.2011р.

від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 122 від 22.07.2011р.

від третьої особи - ОСОБА_3., довіреність № 01/72 від 14.03.2011р.

Відкрите акціонерне товариство “Вуглецевий композит” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства “Промто Плюс” про стягнення заборгованості у розмірі 10717 грн. 20 коп. основного боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України. Вказує, що у квітні 2010р. на адресу Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" надійшов лист № 53 від 19.04.2010р., в якому ПП "Промто Плюс" просить провести процес піроущільнення пластин УКПМ у кількості двох штук розміром 680*540*6,4 мм. Свої зобовязання Відкрите акціонерне товариство "Вуглецевий композит" виконало належним чином, що підтверджується актом виконаних робіт № 9 від 31.05.2010р. ПП "Промто Плюс" було виставлено рахунок № 24 від 31.05.2010р. на суму 10717 грн. 20 коп. Відповідач оплату наданих послуг не здійснив, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 10717 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6970/11, розгляд справи призначено на 08.12.2011р.

Ухвалою суду від 08.12.2011р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, на підставі ст. 69 ГПК України, залучено до участі у справі Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області. Розгляд справи відкладено на 12.01.2012р.

У судовому засіданні 12.01.2012р. оголошено перерву до 16.01.2012р.

За клопотанням представників позивача, відповідача та третьої особи фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 16.01.2012р. підтримав заявлені у позові вимоги та надав письмові заперечення на заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог.

Відповідач Приватне підприємство “Промто Плюс” у судовому засіданні підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві від 30.11.2011р., підтримав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та надав письмові пояснення до них, вказуючи на те, що 03.08.2009р. між ПП "Промто Плюс" та ВАТ "Вуглецевий композит" було укладено договір на постачання товарів. Відповідно до цього договору ПП "Промто Плюс" здійснило поставку ВАТ "Вуглецевий композит" низку товарів, серед яких зокрема є: договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 0019 від 27.01.2010р. на суму 3 480 грн. 00 коп.; договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 21 від 01.02.2010р. на суму 2 581 грн. 76 коп.; договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 23 від 02.02.2010р. на суму 275 грн. 76 коп.; договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 0024 від 04.02.2010р. на суму 3 729 грн. 13 коп.; договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 0044 від 02.03.2010р. на суму 150 грн. 48 коп.; договір № 1 від 03.08.2009р., товар, накладна № 0045 від 04.03.2010р. на суму 500 грн. 40 коп. Всього на загальну суму 10 717 грн. 53 коп. Постачання товару ПП "Промто Плюс" та отримання цього товару ВАТ "Вуглецевий композит" підтверджуються накладними, з підписами представників ВАТ "Вуглецевий композит" про отримання та довіреностями на отримання представниками ВАТ "Вуглецевий композит" даних товарів.

Відповідно до п. 5.1 даного договору ВАТ "Вуглецевий композит" був зобов'язаний сплатити вартість товару на протязі 45 днів з дати постачання товару. Як вбачається з довідки № 16 від 13.01.12, з моменту отримання даних товарів до сьогодення на рахунок ПП "Промто Плюс" не надходили кошти від ВАТ "Вуглецевий композит" за постачання даного товару. П. 5.3 даного договору передбачає можливість розрахунків за цим договором іншими шляхами, не забороненими діючим законодавством України.

У зв'язку з відсутністю надходження грошових коштів за даний товар і у зв'язку із наявністю грошових зобов'язань ПП "Промто Плюс" звернулось із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 10717 грн. 20 коп., відповідно до ст. 601 ЦКУ та п. 3 ст. 203 ГК України.

Представник третьої особи - Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області підтримав доводи, викладені у позовній заяві позивача.

В судовому засіданні 16.01.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010р. на адресу Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" надійшов лист № 53 від 19.04.2010р., в якому ПП "Промто Плюс" просить провести процес піроущільнення пластин УКПМ у кількості двох штук розміром 680*540*6,4 мм.

Свої зобовязання Відкрите акціонерне товариство "Вуглецевий композит" виконало належним чином, що підтверджується актом виконаних робіт № 9 від 31.05.2010р.

ПП "Промто Плюс" було виставлено рахунок № 24 від 31.05.2010р. на суму 10717 грн. 20 коп.

Відповідач оплату наданих послуг не здійснив, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 10717 грн. 20 коп.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Промто Плюс” 10717 грн. 20 коп. основного боргу, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини, які породили взаємні обовязки: обовязком позивача стало надання послуги по процесу піроущільнення пластин УКПМ у кількості двох штук розміром 680*540*6,4 мм, а обовязком відповідача оплата наданих послуг.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт № 9 від 31.05.2010р., відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 10717 грн. 20 коп. Позивач виставив відповідачу рахунок від 31.05.2010 р. № 24 на суму 10717 грн.20 коп., який відповідачем не був оплачений.

Доказів погашення зазначеної суми на час розгляду справи в суді відповідачем не було надано.

У відзиві на позов та в судовому засіданні, відповідач стверджує про відсутність заборгованості у зв»язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на підписаний позивачем акт звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 р. з кінцевим сальдо 79933 грн.16 коп. на користь ПП «Промто Плюс», в якому міститься також позиція по акту виконаних робіт №9 від 31.05.2010 р. на суму 10717грн.20 коп. та на підставі якого відповідачем було складено та підписано акт про зарахування взаємних вимог від 30.11.2010р. та направлено на адресу позивача, проте останній безпідставно не був підписаний керівництвом позивача.

Зазначені ствердження відповідача судом не приймаються до уваги на підставі наступного.

Стаття 202 ГК України в якості однієї із підстав припинення господарського зобовязання передбачає зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Стаття 601 ЦК України. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань, між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобовязаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

Статтею 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 р. за № 01-08/163 передбачено, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань.

Як свідчать матеріали справи, акт №2 від 30.11.2010р. про залік взаємних вимог, куди увійшла спірна сума 10717грн.20 коп., не підписаний з боку позивача, тоді як по своїй природі є двостороннім правочином та потребує підпису іншої сторони. Акт звірки взаємної заборгованості від 01.06.2010р. є нічим іншим як актом звірки заборгованості, а, отже, не може бути розцінений як заява про зарахування зустрічних однорідних вимог у розумінні ст.601 ЦК України, що також було встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області від 07.12.2011р. у справі №31/5009/6968/11 та №31/5009/7175/11, які набули чинності.

Проте, відповідач в судовому засіданні 16.01.2012р. знову заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог та зазначив, що за ВАТ «Вуглецевий композит»перед ПП «Промто Плюс»за договором постачання товарів від 03.08.2009 р. рахується заборгованість в сумі 10717грн.53коп. У зв»язку з цим заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст.601 ЦК України, а оскільки для зарахування достатньо заяви однієї сторони, вважає зарахування зустрічних грошових вимог такими, що відбулися.

Щодо даної заяви відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. порушено провадження у справі № 12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит».

19.08.2011р. в газеті Голос України № 154(5154) розміщено оголошення про порушення даної справи про банкрутство.

Як вбачається з норми ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно п. 5.1 Договору № 1 від 03.08.2009р. ВАТ «Вуглецевий композит»(покупець) зобов'язаний оплатити ПП «Промто Плюс»(постачальнику) повну вартість товару протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за вищезазначеним договором було отримано товар за накладною № 0019 від 27.01.2010р.по довіреності від № 13 від 28.01.2010р., відповідно, строком оплати є - 15.03.2010р.; за накладною № 0021 від 01.02.2010р. - 01.02.2010р., що підтверджується довіреністю № 14 від 01.02.2010р., відповідно, строком оплати є - 18.03.2010р.; за накладною № 0023 від 02.02.2010р. - 02.02.2010р., що підтверджується довіреністю № 16 від 02.02.2010р., відповідно, строком оплати є - 19.03.2010р.; за накладною № 0024 від 04.02.2010р. - 04.02.2010р.. що підтверджується довіреністю № 17 від 04.02.2010р., відповідно, строком оплати є - 22.03.2010р.; за накладною № 0044 від 02.03.2010р. - 02.03.2010р., що підтверджується довіреністю № 33 від 02.03.2010р., відповідно, строком оплати є - 16.04.2010р.; за накладною № 0045 від 04.03.2010р. - 04.03.2010р., що підтверджується довіреністю № 34 від 04.03.2010р., відповідно, строком оплати є - 19.04.2010р.

Таким чином, строк виконання грошових зобов'язань за вищезазначеними накладними настав ще до дати порушення провадження у справі № 12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит», а тому вони є конкурсними вимогами.

Приватне підприємство «Промто Плюс»реалізувало своє право, як конкурсного кредитора, та подало заяву з грошовими вимогами до боржника (копія додається) в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак, до складу цих грошових вимог не було включено вимоги, зазначені в заяві відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2012р. та доданому до неї акті заліку взаємних вимог. Відповідач лише заявив вимоги, які випливають з векселів та штрафних санкцій за їх неоплату.

У зв'язку з цим, всі ці грошові вимоги на даний час є погашеними і не можуть бути пред'явлені відповідачем для зарахування в порядку ст. 601 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10717 грн. 20 коп. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання своїх зобовязань у повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 10717 грн. 20 коп. основного боргу.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”м.Запоріжжя до Приватного підприємства “Промто Плюс” м.Запоріжжя задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Промто Плюс” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б, код ЄДРПОУ 23284454, розрахункові рахунки не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69057, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А, код ЄДРПОУ 24516317, розрахункові рахунки не відомі) 10717 (десять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 107 (сто сім) грн. 17 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.01.2012р.

19.01.2012