Рішення № 20949065, 11.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 15/5005/17106/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теорет", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 175 626,58 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

                    Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.11р. порушено провадження у справі № 52/487 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теорет" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (далі - відповідач), про стягнення 175 626,58 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 172 212,30 грн. - заборгованість за поставлений товар, 2 413,33 грн. - пеня, 533,86 грн. - інфляційні витрати, 467,09 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №450304КР від 28.09.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.11р. передано справу № 52/487 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 15.12.11р. прийнято справу № 52/487 до свого провадження суддею Петренко Н.Е. (далі - справа № 15/5005/17106/2011). призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.01.12р., зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

                     - відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов’язковою.

17.01.12р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, але до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відрядженням повноважного представника позивача.

Господарський суд вважає клопотання позивача не обґрунтованим, оскільки до нього не додано жодних доказів підтверджуючих викладені в заяві обставини.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70).

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про те, що представник відповідача у судове засідання не з`явився та не подав відзив на позов на інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 450304КР (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення відповідача, яке є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 3 "Замовлення Товару"), а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови", який є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 4 "Додаткові умови").

Як зазначено в п. 2.1 Договору, асортимент та ціна товару узгоджується у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 "Специфікація") та являється невід'ємною частиною даного Договору.

Ціна на товар формується в українській національній валюті у відповідності до чинного законодавства України, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), які звільняються від сплати податку на додану вартість відповідно діючого законодавства України (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 2.7. Договору ціна на товар включає в себе вартість поставки товару позивачем.

Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого по всім накладним (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в п. 6 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови".

Згідно п. 6 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови" розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

Сторони несуть юридичну відповідальність у відповідності до діючого законодавства України (п.8.1 Договору).

Відповідно до п. 8.9. Договору, у випадку прострочення оплати товару позивач стягує з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Строк дії даного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і діє до 31 грудні 2011 року (п.12.1 Договору).

Як зазначено в п. 12.2 Договору, строк дії даного Договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не доведе до відома другу сторону у письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 172 212,30 грн., згідно замовлень відповідача, що підтверджують накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору відповідач за поставлений товар в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 172 212,30 грн.

Між сторонами 30.09.2011р. було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої заборгованість відповідача перед позивачем складає 172 212,30 грн., що підтверджує Акт звірки взаємних розрахунків (а.с.17), який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками підприємств без будь-яких зауважень.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 14.09.2011р. було направлено на адресу відповідача претензію (вимогу) № 1 про повернення грошових коштів (а.с.53-54), яку відповідач отримав, що підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі п. 8.9. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 2 413,33 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 533,86 грн. та 3% річних, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 467,09 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 172 212,30 грн., пеню у розмірі 2 413,33 грн., інфляційні витрати у розмірі 533,86 грн., 3 % річних у розмірі 467,09 грн., всього 175 626,58 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 172 212,30 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

          Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.9. Договору, у випадку прострочення оплати товару позивач стягує з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 8.9 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідача пеня, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 2413,33грн., розрахунок якої перевірений господарським судом та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

При викладених обставинах, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 413,33 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 533,86 грн. та 3% річних, за період з 26.09.11р. по 28.10.11р., у розмірі 467,09 грн.

          При перевірки розрахунку інфляційних витрат, суд встановив, що він зроблено не вірно, оскільки за період з 26.09.11р. по 28.10.11р. інфляційних збільшень не було, тому дана сума нарахована позивачем безпідставно.

          Розрахунок 3% річних позивачем зроблено вірно, у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 467,09 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість за поставлений товар у розмірі 172 212,30 грн., пеня у розмірі 2 413,33 грн. та 3% річних у розмірі 467,09 грн., в решті вимог - відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.12, ЄДРПОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теорет" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.30, ЄДРПОУ 31777647) заборгованість за поставлений товар у розмірі 172 212,30 грн. (сто сімдесят дві тисячі двісті дванадцять грн. 30 коп.), пеню у розмірі 2 413,33 грн. (дві тисячі чотириста тринадцять грн. 33 коп.), 3 % річних у розмірі 467,09 грн. (чотириста шістдесят сім грн. 09 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 750,93 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят грн. 93 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235, 28 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 28 коп.).

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.01.12р.