Постанова № 20946289, 17.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р.Справа № 11-27-1/34-07-226

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.01.2012р. №21

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.2012р. №15-1/1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року

у справі №11-27-1/34-07-226

за позовом Одеської залізниці

до відповідача Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33098,83 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про відшкодування 33098,83 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок зіткнення електропоїзду ЕР-9т №725 (поїзд №806) з автогрейдером ДЗ 122А-9 державний НОМЕР_1 ОК.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2011р. по справі №11-27-1/34-07-226 було призначено судову автотехнічну експертизу та зупинено провадження у справі.

11.10.2011р. у звязку з надходженням до суду висновку №1198 автотехнічної експертизи провадження у справі було поновлено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року по справі №11-27-1/34-07-226 (суддя Власова С.Г.) у задоволенні позову Одеської залізниці відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність в матеріалах справи та ненадання позивачем доказів розгляду судом правопорушення, що було вчинено водієм автогрейдеру ОСОБА_3 17.06.2006р. о 17 год. 27 хв. на залізничному переїзді 1214 км перегону Раухівка-Березівка та призвело до зіткнення електропоїзда №806 сполученням Одеса-Кіровоград (електропоїзд ЕР-9т №725) з автогрейдером марки ДЗ 122А-9 державний НОМЕР_1, який належить Березовському Райавтодору. З урахуванням вищезазначеного, оскільки належним та допустимим доказом вини водія автогрейдера ОСОБА_3 повинна бути постанова суду про визнання останнього винним у скоєні ДТП та притягнення останнього до адміністративної відповідальності, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають як недоведені належними доказами.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (Одеська залізниця) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на не зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. За доводами скаржника вина водія автогрейдера ОСОБА_3 підтверджена висновком проведеної у справі автотехнічної експертизи, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог Одеської залізниці.

20.12.2011р. за вх.№4374/11/Д2 апеляційний господарський суд отримав від скаржника пояснення до апеляційної скарги, в яких Одеська залізниця ще раз обґрунтувала доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях до неї і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2006р. о 17 год. 27 хв. на залізничному переїзді 1214 км перегону Раухівка-Березівка сталося зіткнення електропоїзда №806 сполученням Одеса-Кіровоград (електропоїзд ЕР-9т №725) під управлінням машиніста локомотивного депо Одеса-Застава 1 ОСОБА_4 з автогрейдером марки ДЗ 122А-9 державний НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_3, який належить Березовському Райавтодору - підрозділу Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

Про вказану дорожньо-транспортну пригоду свідчать наявні в матеріалах справи копії Довідки УДАІ ГУМУС України в Одеській області від 17.06.2011р. „По факту дорожньо-транспортної пригоди на залізничному переїзді, що мала місце в Одеській області”, Протоколу огляду місця пригоди від 17.06.2006р.

В результаті зіткнення електропоїзда №806 з автогрейдером марки Д3 122А-9 державний НОМЕР_1 - відбувся зсув першої секції електропоїзда №72509 3-ма колісними парами, пошкоджено наметельник, гальмівне обладнання, катушки АЛСН, лобове скло кабіни управління зі сторони машиніста, лобова обшивка кабіни управління, опора контактної мережі, плити переїзного настилу, внаслідок чого відповідно до калькуляції від 23.06.2006р. позивачу було завдано матеріальних збитків на суму 33098,83 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Одеської залізниці до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” завданих матеріальних збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2011р. було призначено судову автотехнічну експертизу у справі, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експертизи поставлені наступні питання: яка безпосередня причина дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.06.2006р., у справі №11-27-1/34-07-226; якому з транспортних засобів надавалась перевага (пріоритетність) в процесі руху, безпосередньо перед настанням дорожньо-транспортної пригоди 17.06.2006р., у справі №11-27-1/34-07-226; чи мали місце порушення „Правил дорожнього руху” та безпечної експлуатації транспортних засобів, якщо так, то які саме та ким вони були допущені під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.06.2006р., у справі №11-27-1/34-07-226; чи відповідали дії тракториста Березівського райавтодору 17.06.2006р. вимогам „Правил дорожнього руху”, безпосередньо перед настанням дорожньо-транспортної пригоди 17.06.2006р., та чи мав водій можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху за матеріалами справи №11-27-1/34-07-226; як повинен був діяти тракторист Березівського райавтодору 17.06.2006р. у даній дорожній обстановці, виходячи з технічних вимог „Правил дорожнього руху” та Закону України „Про дорожній рух”.

11.10.2011р. до місцевого господарського суду надійшов висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №1198 (а.с. 146-149 т.ІІІ), складений 18.09.2011р., відповідно до якого було встановлено, що вимоги розділу 20 Правил дорожнього руху на залізничному переїзді спрямовані на категоричну заборону руху транспортних засобів при наближенні поїзду, що забезпечує першочерговий рух залізничного транспорту стосовно інших учасників руху і означає безумовний пріоритет руху залізничного транспорту. В умовах події належні дії водія автогрейдера регламентувались розділом 20 Правил дорожнього руху, діючи за приписами яких водій автогрейдеру був зобовязаний: по-перше, забезпечити транспортну конфігурацію автогрейдера для руху через переїзд; зупинитись перед шлагбаумом так, щоб бачити сигнали; поновлюючи рух після зупинки перед переїздом - керуватися вказівками і сигналами чергового переїзду, положеннями шлагбаума, світовою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд; по-друге, безумовно відмовитись від наміру виїзду на переїзд при увімкненому заборонному сигналі світлофора чи звуковому сигналі незалежно від наявності та положення шлагбаума. Діючи зазначеним вище чином, відповідно до вимог Правил дорожнього руху - в умовах події водій автогрейдеру мав технічну можливість попередити ДТП. Оскільки в умовах події виїзд автогрейдера на переїзд все ж мав місце - фактичні дії водія автогрейдера не відповідали вимогам Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, ДТП спричинили фактичні дії водія автогрейдера, не відповідні вимогам Правил дорожнього руху.

Таким чином, вказаним висновком судового експерта підтверджена вина водія автогрейдера ОСОБА_3, який є працівником відповідача, у вчиненні ДТП.

Вимогами пункту 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 передбачено, що Правила дорожнього руху відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Розділом 20 Правил дорожнього руху передбачено рух через залізничні переїзди.

Так, відповідно до п.20.2 Правил дорожнього руху підїжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобовязаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Згідно з п.20.3 Правил дорожнього руху для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні - не ближче 10 м до найближчої рейки.

За п.20.5 Правил дорожнього руху рух через переїзд забороняється, якщо, зокрема, шлагбаум опущений або почав опускатися; увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.

Пунктом 20.6 Правил дорожнього руху передбачено, що рух через переїзд сільськогосподарських, дорожніх, будівельних та інших машин і механізмів дозволяється тільки в транспортному стані.

Матеріалами справи підтверджується порушення водієм автогрейдера ОСОБА_3, який є працівником відповідача, вищевказаних вимог Правил дорожнього руху.

Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вимогами ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спори, повязані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обовязок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.

Така ж правова позиція викладена і у п.2 Розяснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215, з подальшими змінами і доповненнями.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що позивачу шкоду було завдано не з вини працівника Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, а з матеріалів справи вбачається, що зіткнення електропоїзда ЕР-9т №725 (електропоїзда №806) з автогрейдером марки Д3 122А-9 державний НОМЕР_1 сталось внаслідок порушення саме працівником відповідача вимог Правил дорожнього руху

За вимогами ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Розмір завданої шкоди підтверджується наявними в матеріалах справи калькуляцією від 23.06.2006р. на відновлення вагону електропоїзда ЕР-9т №725-09, довідками про розмір матеріальної шкоди, актами технічного висновку, згідно з якими матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок зіткнення електропоїзду ЕР-9т №725 (поїзд №806) з автогрейдером ДЗ 122А-9 державний НОМЕР_1, становить 33098,83 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі заявлені Одеською залізницею позовні вимоги про стягнення з ДП „Одеський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” матеріальної шкоди у розмірі 33098,83 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року у справі №11-27-1/34-07-226 скасувати.

3.Позов Одеської залізниці задовольнити.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 33098 (тридцять три тисячі девяносто вісім) грн. 83 коп. боргу, 330 (триста тридцять) грн. 98 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 705 (сімсот пять) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 19 січня 2012 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош