Рішення № 20946046, 16.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р. Справа № 5023/6511/11 (н.р. 58/285-10)

вх. № 6511/11 (н.р. 10093/3-58)

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від15.03.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 01.06.11 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Промгаз України" м. Київ 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" , с. Солоницівка 3-я особа <Текст >

про стягнення 229891,36 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз України"

про стягнення 238027,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.11 р. первіснийпозов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз України" - 166824,75 грн. боргу, пеню у розмірі 51706,53 грн., інфляційних витрат в сумі 15293,96 грн., 3% річних у розмірі 8463,49 грн., 2422,88 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" - 235244,98 грн., 2352,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.11 р. апеляційну скаргу ТОВ "Промгаз України" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції від 17.01.11 р. у справі № 58/285-10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.11 р. касаційну скаргу ТОВ "Промгаз України" задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 17.01.11 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.11 р. у справі № 58/285-10 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно витягу автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області від 05.08.11 р. справу призначено для розгляду судді Ковальчук Л.В.

Ухвалою суду від 14.10.11 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.Бокаріуса М.С..

Ухвалою суду від 28.11.11 р. провадження у справі було поновлено, у зв'язку з поверненням матеріалів справи з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, у зв'язку з відсутністю спеціалістів з технології виробництва зазначеної в ухвалі суду виду продукції.

Ухвалою суду від 28.11.11 р. за клопотанням відповідача за первісним позовом провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

26.12.11 р. з експертної установи до господарського суду надійшли матеріали та лист щодо неможливості проведення судової експертизи, оскільки технологічні питання, зазначені в ухвалі суду, виходять за межі компетенції експертів інституту.

Ухвалою суду від 16.01.12 р. провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 16.01.12 р..

Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію господарського суду Харківської області надав витребувані судом додаткові документи, а також відзив на зустрічний позов, який долучений судом до матеріалів справи, проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволені з підстав, визначених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у судовому засіданні в судовому засіданні проти первісного позову заперечує та підтримує вимоги зустрічного позову і просить їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 166821,75 грн., пеню у розмірі 41125,45 грн., інфляційних витрат в сумі 15293,96 грн. та 3% річних у розмірі 6689,75 грн. за договором № 328/08 на постачання природного газу від 25.11.2008 р., а також просить віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

08 грудня 2010 року відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" збитків у розмірі 238027,76 грн., які виникли в наслідок неправомірного відключення постачання природного газу, а також, стягнення 2404,07 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач після уточнення позовних вимог (вх. № 31436 від 09.12.10 р.) просить суд стягнути з відповідача на свою користь 166824,75 грн. боргу, пеню у розмірі 51706,53 грн., інфляційних витрат в сумі 15293,96 грн. та 3% річних у розмірі 8463,49 грн. за договором № 328/08 на постачання природного газу від 25.11.2008 р., а також покласти на відповідача судові витрати.

Окрім того, 11.01.11 р. позивач за зустрічним позовом уточнив позовні вимоги, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь 235244,98 грн. збитків.

Як вбачається судом з матеріалів справи та наданих доказів, 25.11.08 р. між Позивачем (за первісним позовом) та Відповідачем (за первісним позовом) було укладено договір на постачання природного газу № 328/08.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку природного газу Покупцю, обсяг якого передбачений в п. 3.3. Договору, а Покупець, відповідно до п. 1.1., в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

На виконання умов пунктів 2.1.3, 2.2.4 договору сторони підписали Акт прийому-передачі природного газу згідно Договору на постачання природного газу №1669 від 31.12.08, Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу №167 від 31.01.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу №322 від 28.02.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 533 від 31.03.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 712 від 30.04.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 776 від 31.05.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 884 від 30.06.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 1173 від 30.09.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 1301 від 31.10.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 1459 від 30.10.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 1648 від 31.12.2009р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 107 від 31.01.2010р., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 225 від 28.02.2010р.

Відповідно до вищезазначених Актів приймання-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу Постачальник у грудні 2008р .- лютому 2010 року поставив природного газу на загальну суму 7821849,91 грн.

Згідно з п.6.1. Договору розрахунок за поставку природного газу здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок Позивача на наступних умовах:

10% вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 25 числа, що передує місяцю поставки газу.

30% вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 05 числа місяця поставки газу.

30% вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 15 числа місяця поставки газу.

30% вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 25 числа місяця поставки газу.

Кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу на підставі Акту приймання-передачі природного газу.

За Актом прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 1648 від 31.12.2009р. Позивач (за первісним позовом) поставив природний газ відповідачу (за первісним позовом) на суму 524193,54 грн., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 107 від 31.01.2010р. Позивач (за первісним позовом) поставив природний газ відповідачу (за первісним позовом) на суму 27532,00 грн., Акт прийому-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу № 225 від 28.02.2010р. Позивач (за первісним позовом) поставив природний газ відповідачу (за первісним позовом) на суму 457168,68 грн., Відповідач (за первісним позовом) мав заплатити Позивачу (за первісним позовом) за послуги, надані у період грудень 2009 року - лютий 2010 року за договором суму у розмірі 1008894,22 грн.

Відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, відповідач (за первісним позовом) фактично сплатив позивачу (за первісним позовом) за надані послуги у період січень - квітень 2010 року за договором суму у розмірі 842069,47 грн.

Загальна сума, на яку позивачем (за первісним позовом) було поставлено природній газ, складає 1008894,22 грн. Відповідно до банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, відповідач (за первісним позовом) фактично сплатив позивачу (за первісним позовом) за природний газ, поставлений у період грудень 2009 року-лютий 2010 року, за договором № 328/08 від 25.11.2008 року суму у 842069,47 грн. Таким чином заборгованість Відповідача (за первісним позовом) по оплаті за поставлений природний газ складає 166824,75 грн.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України.

Зазначені норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем в повному обсязі не сплачена.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем (за первісним позовом) умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем (за первісним позовом), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 166824,75 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 8463,49 грн. та індекс інфляції в сумі 15293,96 грн.. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позивач, відповідно до п.7.2 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі 51706,53 грн.. Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору, в зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглянувши позовні вимоги за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вже було встановлено судом, Позивачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за зустрічним позовом) було укладено договір на постачання природного газу № 328/08 від 25 листопада 2008 року.

Позивач за зустрічним позовом свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він взяті на себе зобовязання за договором № 328/08 від 25.11.2008 р. виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача за зустрічним позовом, та мав цілком законне право на отримання природного газу у липні 2009 року, а відповідач за зустрічним позовом був зобовязаний завести ліміти на липень 2009 року.

Однак, відповідно до п.6.5 договору, дані кошти були зараховані в якості оплати за природний газ поставлений в червні 2009 року.

Відповідно до п. 6.4. зазначеного договору при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1. даного Договору, Постачальник має право не передавати природний газ Покупцю, зменшити обсяг поставки газу до рівня фактичних платежів або припинити газопостачання у встановленому порядку.

01липня 2009 року о 08-10 годині позивачем (за зустрічним позовом) була отримана від Дергачівської філії ВАТ «Харківгаз» факсограма № 01-05/1614, згідно якої позивачу за зустрічним позовом не було заведено обсяг (ліміт) природного газу на липень 2009 року, у зв'язку з чим позивачу за зустрічним позовом була висунута вимога негайно, самостійно обмежити відбір газу, інакше обмеження газопостачання підприємства буде зроблено в примусовому порядку.

Позивачем за зустрічним позовом на виконання факсограми ВАТ "Харківгаз" було здійснено відключення газопостачання, внаслідок чого у останнього виникли збитки на суму 235244,98 грн., які позивач за зустрічним позовом і просить стягнути на свою користь з відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки боржника, який порушив зобов'язання, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника.

Як вбачається судом з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом здійснив дії по відключенню газопостачання, які привели до збитків саме на вимогу Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", а не відповідача.

Відповідач за зустрічним позовом посилається на той факт, що договір з ПАТ "Харківгаз" на транспортування природного газу не укладався, оскільки відповідно до нормативних актів відсутня необхідність укладання таких договорів між газотранспортним підприємством та газопостачальним підприємством.

Відповідно до термінів та визначень Типового договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними мережами), затвердженого постановою НКРЕ від 31.03.11 р. № 469:

замовник (юридична особа, фізична особа-підприємець) - суб'єкт ринку природного газу, який на підставі договору замовляє в газорозподільного підприємства послуги з транспортування газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживача;

споживач Замовника - юридична або фізична особа-підприємець, яка уклала з постачальником газу за нерегульованим тарифом договір на постачання природного газу та використовує його на власні потреби.

Згідно з положеннями пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.11 р. № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" реалізація природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, здійснюється Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України", суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

Положеннями пункту 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 (далі - Порядок) передбачено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:

забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірньою компанією "Газ України", відповідно до договорів, укладених із зазначеними постачальниками;

забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом (крім НАК "Нафтогаз України" та її ДК "Газ України"), відповідно до договорів, укладених із споживачами природного газу.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до постанови НКРЕ № 469 від 31.03.11 р., газорозподільне підприємство укладає договір на розподіл природного газу:

із Замовником-постачальником за нерегульованим тарифом (Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірньою компанією "Газ України"), відповідно до якого здійснюється розподіл природного газу споживачам Замовника;

із Замовником-споживачем (юридична або фізична особа-підприємець), який уклав із постачальником газу за нерегульованим тарифом (крім НАК "Нафтогаз України" та її ДК "Газ України"), договір на постачання природного газу та використовує його на власні потреби.

Відповідно до ст.33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Тобто, саме позивач за зустрічним позовом повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування, а відповідач повинен довести відсутність своєї вини.

Відповідно до Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729 постачальники природного газу укладають з Держенергоефективності або з газотранспортними і газодобувними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на виконання робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) в установленому порядку постачання природного газу споживачам-боржникам.

Відповідач за зустрічним позовом не є суб'єктом, на якого поширюється дія даного Порядку, оскільки є газопостачальною компанією, а не газотранспортною чи газодобувною компанією НАК "Нафтогаз України" чи суб'єктом господарської діяльності, що має ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, про що зазначено у Статуті Товариства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів наявність збитків і неправомірної поведінки, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування саме з боку ТОВ "Промгаз України", у зв'язку з чим в задоволенні зустрічних позовних вимог треба відмовити.

Судові витрати у даній справі по первісному позову суд покладає на відповідача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічним позовом суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Первіснийпозов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" (66370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоніцівка, вул. Белгородська, 2а, код ЄДРПОУ 32446368, розрахунковий рахунок 26003000125229 в АТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз України" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2, ідентифікаційний код 32851474, розрахунковий рахунок 260073013130 в АТ "Банк Національні інвестиції" м. Київ МФО 300498) 166824,75 грн. боргу, пеню у розмірі 51706,53 грн., інфляційних витрат в сумі 15293,96 грн., 3% річних у розмірі 8463,49 грн., 2422,88 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 18.01.12 р.