Рішення № 20945850, 11.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 24-26-22/17-3470-2011 За позовом: Прокурора Малиновського району м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4;

про стягнення 1418,92грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

за участю представників сторін

від прокуратури: Доброжан Н.І. на підставі посвідчення № 69.

Від позивача Одеської міської ради: не з'явився.

Від позивача КП "ОДЕСРЕКЛАМА": ОСОБА_6 довіреність №4-4 від 04.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в особі, Одеської міської ради та в особі, якою є Комунальне підприємство "ОДЕСРЕКЛАМА" з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 2600,92 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 вересня 2011 р. суддя Торчинська Л.О. порушила провадження по справі №22/17-3470-2011 за позовом Прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 2600,92 грн.

10.10.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1418,92грн.

Від Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" до канцелярії суду подано клопотання в порядку ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2011р. строк розгляду справи продовжено до 15.11.2011р.

15.11.2011р. за допомогою системи автоматичного розподілу справу №22/17-3470-2011 призначено до розгляду суддею Никифорчуком М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2011р. прийнято до свого провадження справу № 22/17-3470-2011 та присвоєно справі № 26-22/17-3470-2011.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 12.12.2011р. у звязку з перебуванням судді Никифорчука М.І. у відрядженні, передано справу №26-22/17-3470-2011 за позовом Прокурора Малиновського району м. Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 2600,92 грн. на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю., у звязку з чим судове засідання, призначене на 12.12.2011 р. о 14.год.15хв. проводилось суддею Оборотовою О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2011р. прийнято до свого провадження справу № 26-22/17-3470-2011 та присвоєно справі № 24-26-22/17-3470-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, у пункті 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Приймаючи до уваги, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, суд встановив:

16 квітня 2011 року комунальним підприємством "Одесреклама" було проведено перевірку додержання вимог рекламного рекламного законодавства при разміщенні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 рекламних конструкцій, розташованих за адресою: АДРЕСА_2-147, в ході якої встановлено, що відповідач розміщує рекламні конструкції без спеціального дозволу на розміщення реклами, про що складено акт перевірки №000795 від 16 квітня 2011 року та припис про усунення порушень від 16 квітня 2011 року за №000795.

20 квітня 2011 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до комунального підприємства "Одесреклама" з заявою про виставлення рахунку на оплату за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 -147, за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р., у відповідь на яку позивачем було виставлено рахунок №631 від 20.04.2011 року на суму 1182грн.

Як вбачається з матеріалів справи наявний, розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 01.12.2010р. по 20.07.2011р. яка складає 1807,32грн.

20.07.2011р. рекламна конструкція належна ФОП ОСОБА_4 була демонтована КП «Одесреклама»Одеської міської ради, про що було складено акт демонтажу №0431. Розрахунок відшкодування витрат за демонтаж складають у сумі 111,60грн.

Перевіривши обґрунтованість доводів учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про рекламу", розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством про рекламу порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством.

Згідно із вимогами п. 5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на обєктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати обєкти зовнішньої реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29 грудня 2003 року затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, та встановлюють порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

У пункті 3 вищевказаних Правил встановлено, що зовнішня реклами розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад.

Пунктами 24, 46 Правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, повязаних з розташуванням рекламного засобу, а у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Згідно пункут 47 Правил встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування... При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

В розділі 7 зазначених Правил закріплено порядок надання документів, необхідних для отримання дозволу, де міститься посилання на укладання договору на право користування місцями для розміщення реклами, а в розділі 14 Правил встановлена плата за тимчасове користування місцями розташування для розміщення зовнішньої реклами.

Таким чином, спеціальним законодавством встановлено певний порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Одесі на землях комунальної власності, обовязковими приписами якого є отримання дозволу та укладення договору.

Причиною виникнення спору в рамках провадження у даній справі є питання стосовно наявності передумов для притягнення ФОП ОСОБА_4 до цивільно-правової відповідальності у формі збитків, визначених прокурором як упущена вигода, яку КП „Одесреклама” мало б отримати за умови виконання відповідачем законодавчо покладених на нього обовязків.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками (упущеною вигодою) вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

В ст. 224 ГК України вказано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

10.10.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1418,92грн., посилаючись на те, що 20.04.2011р. відповідачем було частково здійснено оплату у сумі 500грн. відповідно до рахунку № 631 від 20.04.2011р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1418,92грн., яка складається з суми збитків у вигляді упущеної вигоди 1307,32грн. та витрат на проведення демонтажу у сумі 111,60грн.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Прокурора Малиновського району м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА".

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Малиновського району м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 1418,92грн. - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (65000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради (65026, м. Одесса, вул. Леха Качинського, 5, код ЄДРПОУ 25830211) загальну заборгованість у сумі 1418,92грн., яка складається з 1307,32грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та витрат на проведення демонтажу у сумі 111,60грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (65000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008, МФО 828011, КБК 22090200) 102/сто дві/ грн. 00 коп. державного мита.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (65000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31213264700008, МФО 828011, КБК 22050003) 236/двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2012р.