Рішення № 20945723, 12.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.12 Справа№ 5015/5319/11

Господарський суд Львівської області у складі у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), Мазовіти А.Б. та Матвіїва Р.І. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Східницької селищної ради, смт.Східниця, м.Борислав Львівської області

до Малого приватного підприємства “Перспектива”, смт.Східниця м.Борислав Львівської області

про розірвання договору оренди землі та стягнення 38833,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: ОСОБА_1. засновник МПП “Перспектива”.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід суддів не надходили.

Запис судового засідання здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Східницькою селищною радою подано позов до Малого приватного підприємства “Перспектива” про розірвання договору оренди землі та стягнення 38833,61 грн., з яких 27012,30 основний борг (орендна плата) та 11821,31 пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 28.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Шляхом проведення автоматизованого розподілу до складу колегії включено суддів Мазовіту А.Б. та Матвіїва Р.І.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, через канцелярію суду подав клопотання (вх.№639/12 від 12.01.2012р.) про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що позивачем на виконання ухвали суду від 21.12.2011р. було подано клопотання про витребовування доказів в управління Держкомзему в м.Бориславі (договору оренди земельної ділянки №04.04.439.00664 від 23.07.2004р., акту приймання - передачі до нього) та для надання прокуратурі м.Борислава можливості взяти участь у розгляді справи. Крім того, позивачем подано клопотання (вх.№640/12 від 12.01.2012р.) про витребування в управління Держкомзему в м.Бориславі оригіналу договору оренди земельної ділянки №04.04.439.00664 від 23.07.2004р. та оригіналу акту приймання - передачі до нього.

Розглянувши подані позивачем клопотання суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

При поданні позовної заяви позивачем до матеріалів справи було долучено, в якості додатків, копію договору оренди землі № 04.04.439.00664 від 23.07.2004р. та акту приймання-передачі земельної ділянки. Ухвалами суду від 15.09.2011р., 05.10.2011р. суд витребовував у позивача оригінали додатків до позовної заяви. Відтак, у позивача було достатньо часу для надання оригіналів цих документів.

Як вбачається з п.43 прикінцевих положень договору оренди землі № 04.04.439.00664 від 23.07.2004р. він укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, тобто позивача у справі.

Відтак, подане представником позивача клопотання про витребування в управління Держкомзему в місті Бориславі оригіналу договору оренди землі та акту приймання-передачі до нього задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на ст.33 ГПК України, обставини якими позивач обґрунтовує підставу для відкладення розгляду справи повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

В клопотанні про відкладення розгляду справи позивач посилається на факт письмового звернення до прокуратури м.Борислава з проханням вступити у справу, але в порушення вимог ст.33 ГПК України до клопотання не долучив копії такого звернення та доказів його надсилання чи вручення прокуратурі м.Борислава.

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду спору.

В судовому засіданні присутній засновник МПП «Перспектива»ОСОБА_1

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.11.2011р., отриманого судом відповідно до ст.ст.17 та 221 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» керівником МПП «Перспектива»є ОСОБА_1, водночас засновником МПП «Перспектива»ОСОБА_2 який приймав участь у розгляді справи від імені підприємства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Оцінивши матеріали справи, розглянувши подані докази в їх сукупності, зважаючи на доводи та заперечення представників сторін висловлених у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

23.07.2004р. між Східницькою селищною радою (орендодавець) та Малим приватним підприємством “Перспектива” (орендар) був укладений договір оренди землі №04.04.439.00664 (надалі договір оренди).

Згідно із п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості та землі природоохоронного призначення, яка знаходиться у смт. Східниця по вул.С.Бандери.

Відповідно до п.2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2500 кв.м, у тому числі землі промисловості: 155,33 кв.м підїзна дорога до свердловини №4-С, землі природоохоронного призначення 2216,20 кв.м охоронна зона (1-ЗСО) 2216,20 кв.м зелені насадження і газони. Земельна ділянка не підтоплюється, грунтові води залягають на глибині понад 0,5 м, грунти глинисті і суглинисті.

Згідно п.3. договору, на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна які належать орендарю на праві власності: свердловина 4-С та надкаптажна споруда з електрообладнанням, введеним в експлуатацію знаходяться у задовільному стані, а також обєкти інфраструктури територія обладнана електропостачанням, проїзд в межах ділянки з твердим покриттям. Інженерні мережі знаходяться в доброму технічному стані.

Відповідно до п.8. договору, договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п.21. договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.37. договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У позовній заяві позивач зазначає, що строк оренди закінчився 23.07.2007р., зважаючи на те, що відповідач не повернув позивачу земельну ділянку після закінчення строку дії договору, реєстрація припинення договору не відбулася (згідно листа управління Держкомзему у м.Бориславі Львівської області від 06.09.2011р. за № 1278), відтак, на думку позивача, відносини між сторонами регулюються договором оренди землі, який діє на даний час.

Позивач у позовній заяві посилається на факт невиконання відповідачем своїх зобов»язань по договору щодо повернення орендодавцю земельної ділянки та сплати орендної плати за неї, просить стягнути з відповідача 27012,30 грн. орендної плати за період з 01.01.2005р. по 01.09.2011р. та нарахованої відповідно до п.14 договору пені в сумі 11821,31 грн. за період з 01.01.2005р. по 01.09.2011р.

У зв»язку з порушенням відповідачем зобов»язання щодо своєчасної сплати орендної плати, посилаючись на ст.32 Закону України «Про оренду землі»позивач просить розірвати договір оренди землі укладений між сторонами.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у Цивільному кодексі України.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Між сторонами 23.07.2004р. було укладено договір оренди землі №04.04.439.00664, факт передачі відповідачу земельної ділянки площею 2500 кв.м. по вул.С.Бандери у смт.Східниця підтверджується актом приймання-передачі підписаним між сторонами.

Строк дії договору є однією з істотних умов договору.

Згідно ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як вбачається із п.8. договору оренди землі, він укладений на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, а реалізація визначеного законом переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін, можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі.

Докази звернення відповідача до позивача про продовження дії договору оренди землі в порядку вказаному у п.8 договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно строк дії договору, а відтак і оренди закінчився 23.07.2007р., про це вказує й сам позивач у позовній заяві.

Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Після припинення дії договору відносини сторін не можуть бути врегульовані договором, отже за відсутності доказів повернення земельної ділянки позивач має право на звернення з позовом про стягнення плати за фактичне користування земельною ділянкою, а не орендної плати.

Враховуючи, що договір оренди землі №04.04.439.00664 від 23.07.2004р. припинив свою дію 23.07.2007р., позовна вимога про його розірвання є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення орендної плати слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що договір оренди землі № 04.04.439.00664 від 23.07.2004р. припинив свою дію 23.07.2007р. Позивач нарахував орендну плату за період з 01.01.2005р. по 01.09.2011р., відтак в межах дії договору оренди період заборгованості становить з 01.01.2005р. по 23.07.2007р.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Засновником МПП «Перспектива»ОСОБА_2 28.11.2011р. було подано клопотання № 1 (вх.№ 27892/11 від 28.11.2011р.), в якому він звертає увагу суду на пропуск позивачем строку позовної давності. Суд розцінює це як клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, застосувавши строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2005р. по 23.07.2007р., суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Зважаючи на вищенаведене, не підлягає до задовлення також і вимога про стягнення нарахованої відповідно до п.14 договору пені в сумі 11821,31 грн. за період з 01.01.2005р. по 01.09.2011р.

Щодо клопотання позивача (вх.№26781/11 від 16.11.2011р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить суд крім розірвання договору оренди землі від 23.07.2004р №04.04.439.00664 та стягнення 38833,61 грн. з яких 27012, 30 грн. борг по орендній платі та 11821,31 грн. пеня, зобовязати МПП “Перспектива” повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2500 кв.м, по вул.С.Бандери в смт.Східниця; слід зазначити наступне:

Подане позивачем клопотання про збільшення розміру позовних вимог по суті є заявою про зміну предмету позову, оскільки при збільшенні розміру позовних вимог змінюється сума боргу шляхом її збільшення, а позивач не змінюючи суми просить зобов»язати відповідача повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2500 кв.м, по вул.С.Бандери в смт.Східниця.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз»яснення сторонами їх прав та обов»язків, з»ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв. Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову подані після початку розгляду господарським судом справи по суті залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.

Оскільки станом на 16.11.2011р. (дату подання клопотання) спір вже слухався по суті, відтак позивач не може змінювати предмет позову, а відтак, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, яким позивач не збільшує позовні вимоги, а змінює предмет позову.

Крім того, слід зазначити, що при поданні позову позивач був звільнений від сплати державного мита на підставі п.п. „в” п.11 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями.

Станом на дату подання позивачем клопотання про збільшення розміру позовних вимог (зміну предмету позову) вступив в дію Закон України «Про судовий збір», відповідно до ст.5 якого позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову про зобов»язання повернення земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, позивач повинен був сплатити 941,00 грн. судового збору.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог (зміну предмету позову) відхилити, позов в цій частині залишити без розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з окремим позовом про повернення по акту приймання-передачі земельної ділянки, яка ним орендувалась згідно договору оренди землі від 23.07.2004р №04.04.439.00664.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України позивач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили підставність позовних вимог.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючисьст.31 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.11, 251, 256, 266, 267, 509, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 43 , 33, 34, 43, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову про розірвання договору оренди землі № 04.04.439.00664 від 23.07.2004р. укладеного між Східницькою селищною радою та МПП «Перспектива»та стягнення 38833,61 грн. відмовити повністю.

2. Позов в частині зобов»язання МПП «Перспектива»повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2500 кв.м. по вул.С.Бандери в смт.Східниця Львівської області залишити без розгляду.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Повний текст рішення

підписаний 17.01.2012р.