Рішення № 20945695, 16.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа№ 5015/6223/11

За позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі Підприємець), м. Львів.

до відповідача 1:Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі ДВС),

м. Львів,

до відповідача 2:комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (надалі Підприємство), м. Львів,

до відповідача 3:товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіамакс" (надалі Товариство),

м. Луцьк,

про: виключення з акту опису та звільнення з-під арешту рекламних конструкцій в кількості 117 штук.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2 довіреність від 21.11.2011 р.,

відповідача 1:не з'явився,

відповідача 2:ОСОБА_3 довіреність №2410-10-10910 від 29.11.2011р.,

відповідача 3:Самчук В.О. директор.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фізичної особипідприємця ОСОБА_1 до Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, комунального підприємства "Адміністративно-технічного управління", за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіамакс", про виключення з акту опису та звільнення з-під арешту рекламних конструкцій в кількості 117 штук, зобовязання повернути майно. Ухвалою від 27.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою від 26.12.2011 року до участі у справі залучено Товариство відповідачем 3.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Державним виконавцем Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 30.07.2010 р. на примусове виконання наказу господарського суду Волинської області №01/29 від 11.05.2010 р. було складено акт опису й арешту (АА №814761) рекламних конструкцій у кількості 117 одиниць. Боржником за цим наказом виступає товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіамакс". Однак, арештоване майно (рекламні конструкції) належить позивачу на праві власності на підставі договору про припинення зобовязань передачею відступного від 27.05.2010 р. З огляду на наведене, просить:

-виключити з акта опису (АА №814761) та звільнити з-під арешту рекламні конструкції в кількості 117 штук та

-зобовязати Залізничний відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції надати доступ до місця зберігання рекламних конструкцій та повернути рекламні конструкції у кількості 117 штук.

Відповідач 1 подав заперечення на позовну заяву (вх. №27212/11 від 21.11.2011 р.). У поданому запереченні зазначив, що виконавче провадження було закінчено, виконавчий документ направлено за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, про що винесено відповідні постанови, керуючись пунктом 10 статті 49 закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач 2 повністю заперечив проти позову з огляду на те, що позивач не звертався до ДВС з проханням звільнити майно з-під арешту, не надавав документи на підтвердження права власності на рекламні конструкції, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачами його прав. Крім того, безпідставною є вимога виключити з опису 117 рекламних конструкцій, оскільки відповідачем 2 було демонтовано 116 рекламних конструкцій Товариства та 1 рекламну конструкцію товариства з обмеженою відповідальністю "Парад інформації".

Відповідач 3 в судовому засідання від 16.01.2012 р. підтвердив належність рекламних конструкцій позивачу.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Постановою Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 29.06.2010 року виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №01/29-1 від 11.05.2010 року закінчено, виконавчий документ скеровано до ДВС для виконання за територіальністю, оскільки майно боржника (рекламні щити) знаходиться в місті Львові по вулиці Авіаційній, 7а.

Постановою ДВС від 21.07.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №01/29-1 від 11.05.2010 року.

Державним виконавцем ДВС 30.07.2010 р. було складено акт опису й арешту майна (АА №814761), за яким описано та арештовано рекламні конструкції у кількості 117 одиниць, спірне майно передано на зберігання Підприємству.

Між Підприємцем та Товариством укладено договір від 27.05.2010 року про припинення зобовязання передачею відступного. За цим договором сторони домовилися про повне припинення зобовязань Товариства, які виникли з договору про надання послуг №1 від 01.01.2010 року, укладеного між Підприємцем та Товариством, шляхом передання Товариством взамін виконання зобовязань відступного в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Зобовязаннями, що припиняються у відповідності з цим договором, є обовязок Товариства оплатити надані йому Підприємцем послуги у відповідності з умовами договору про надання послуг №1 від 01.01.2010 року. Товариство передає Підприємцю взамін виконання зобовязань відступне, а саме: рекламні конструкції, визначені додатком 1 до цього договору. Рекламні конструкції передаються у місці їх встановлення чи зберігання, про що зазначається в акті прийому-передачі. Цим договором також погоджено розмір заборгованості в сумі 225000,00 грн., та передання рекламних конструкцій на цю ж суму.

Додатком 1 до укладеного договору про припинення зобовязань передачею відступного затверджено перелік рекламних конструкцій, які підлягають передачі Підприємцю в кількості 151 штуки (141 штука знаходиться у місті Львові, ще 10 штук у місті Луцьку). Зазначені рекламні конструкції були передані Підприємцю за актами приймання-передачі №1 від 27.05.2010 року та №2 від 29.05.2010 року.

Рішенням Львівського обласного постійно діючого третейського суду при Спеціалізованому обєднанні "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів" від 27.05.2010 р. у справі №1/1-05/10 за позовом Підприємця до Товариства про стягнення заборгованості за договором №1 про виконання послуг від 01.01.2010 р., затверджено мирову угоду. Згідно з цією мировою угодою боржник (ТзОВ "Телерадіокомпанія "Медіамакс") передав кредитору (ФОП ОСОБА_1.) відступне (рекламні конструкції вартістю 225500,00 грн.) у відповідності з договором про припинення зобовязань передачею відступного від 27.05.2011 р., Додатку №1 до цього договору та актів прийому-передачі відступного.

Підприємством оскаржено зазначене рішення третейського суду, а також укладений договір про припинення зобовязання передачею відступного, з тих мотивів, що спірне майно перебувало в заставі банку, а Підприємець не знав про такі обтяження.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2010 р. №13/164 (2010) у справі за позовом Підприємства до Підприємця, за участю прокурора та третіх осіб: Львівської філії публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіамакс", Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про скасування рішення Львівського обласного Постійно діючого третейського суду при спеціалізованому об'єднанні "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів" від 27.05.2010 р. у справі №1/1-05/10 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 р. рішення місцевого суду залишено без змін. Рішення господарського суду набрало законної сили.

Після встановлення факту того, що рекламні конструкції не належать Товариству, оскільки майно, на яке можна звернути стягнення, відсутнє у місті Львові, а Товариство знаходиться в місті Луцьку, виконавчий документ скеровано ДВС за місцем знаходження боржника для подальшого виконання, про що винесено постанову ДВС від 29.06.2011 року.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно пункту 5.1.4 Інструкції "Про проведення виконавчих дій" стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Як убачається із матеріалів справи, майно, яке просить позивач виключити з акта опису та звільнити з-під арешту, належить йому на праві власності. Зазначене відповідачами не спростовано.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник вправі захищати належне йому право власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 60 закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За розясненнями, викладеними в абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом предявлення ними відповідно до правил підвідомчості (ЦПК, ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

За таких обставин заявлення позовної вимоги про виключення майна з опису до ДВС, який є неналежним відповідачем, не відповідає вимогам закону, а тому в задоволенні позову до ДВС в цій частині потрібно відмовити.

Відтак, оскільки судом встановлено факт передачі спірного майна Підприємцю та набуття ним права власності на спірні конструкції, позовні вимоги про виключення майна з опису, звернуті до стягувача та боржника, є підставними та підлягають задоволенню.

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача 2 про те, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, зокрема, що він не звертався із відповідною заявою до ДВС про виключення майна з опису. Зазначене мотивується тим, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до певної особи, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року №15-рп/2002. Такий висновок відображено в постанові Верховного суду України від 28.11.2011 року у справі №43/308-10.

Що стосується позовних вимог про зобовязання ДВС повернути майно та надати доступ до нього, то такі вимоги, звернуті до ДВС не підлягають до задоволення, оскільки спірне майно передано для зберігання стягувачу, ДВС не утримує такого майна.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 316, 321, 387 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 11-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Виключити з акта опису АА №814761 та звільнити з-під арешту рекламні конструкції в кількості 117 штук.

3.Відмовити в задоволенні позовних вимог про виключення з акта опису майна, звернутих до ДВС.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіамакс" (адреса: вулиця Василя Стуса, будинок 11, місто Луцьк, 43000; ідентифікаційний код 32872400) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79070; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42,50 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 42, місто Львів, 79012; ідентифікаційний код 33419780) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79070; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42,50 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Відмовити в задоволенні позову про зобовязання ДВС надати доступ Підприємцю до місця зберігання рекламних конструкцій та повернення майна.

7.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.