Рішення № 20945562, 16.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 4/245/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Фармаком”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Імфарм”, м. Луганськ

про стягнення 6940 грн. 29 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 20/12-11 від 20.12.2011;

від відповідача - не прибув.

У судовому засіданні 10.01.2012 по справі № 4/245/2011, в порядку ст. 77 ГПК УКраїни, була оголошена перерва до 16.01.2012. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 16.01.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу №528 від 08.07.2010, в сумі 6424,56 грн., пені за несвоєчасну сплату за отриману продукцію в розмірі 490,03 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 25,70 грн., всього 6940 грн. 29 коп.

Позивачем до суду надана уточнення позовних вимог, що здана у засіданні суду 10.01.2012, в порядку ст. 22 ГПК України, яким позивач зменшив розмір позовних вимог. Вказане уточнення позовних вимог судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник позивача надав уточнення позовних вимог, зданого у судовому засіданні 16.01.2012, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010, в сумі 4254,56 грн., пені за несвоєчасну сплату за отриманий товар в розмірі 319,87 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 17,02 грн. Вказане уточнення позовних вимог судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог у судовому засіданні 16.01.2012 підтримав.

Вказане уточнення позовних вимог, зданого у судовому засіданні 16.01.2012, оцінюється судом, як заява про зменшення розміру позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.

Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про уточнення позовних вимог, здана у судовому засіданні 16.01.2012, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010, в сумі 4254,56 грн., пені за несвоєчасну сплату за отриманий товар в розмірі 319,87 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 17,02 грн.

Представник позивача надав у судовому засіданні 16.01.2012 клопотання, в порядку ст.22 ГПК України, про залучення до матеріалів справи надані документи. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та надані документи долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 08.12.2011010, вимоги позову визнав частково, посилаючись на часткову сплату основного боргу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -

в с т а н о в и в :

Заява позивача про уточнення позовних вимог, здана у судовому засіданні 16.01.2012, підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010, в сумі 4254,56 грн., пені за несвоєчасну сплату за отриманий товар в розмірі 319,87 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 17,02 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Новою ціною позову слід вважати: заборгованість за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010, в сумі 4254,56 грн., пеня за несвоєчасну сплату за отриманий товар в розмірі 319,87 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 17,02 грн. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Фармаком” ( далі- Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імфарм” (далі - Покупець, відповідач) був укладений договір № 528 від 08.07.2010 ( далі - Договір), згідно якого Продавець зобовязаний передати у власність Покупця товар, асортимент, кількість та ціна на який регулюються у видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками Сторін та є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата товару здійснюється Покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 21 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач виконав свої зобовязання за Договором, поставив відповідачу товар відповідно до його замовлення та на підставі видаткових накладних, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі: видатковими накладними № РН-0005117 від 11.04.2011 на суму 2936,88 грн. з ПДВ; №РН-0005124 від 14.04.2011 на суму 133,86 грн. з ПДВ; № РН-0005559 від 18.04.2011 на суму 207,00 грн. з ПДВ; № РН-0012109 від 27.12.2010 на суму 579,96 грн. з ПДВ; № РН-0012120 від 27.12.20101 на суму 1681,50 грн. з ПДВ.

Але, відповідач умови п. 4.2 Договору виконав не в повному обсязі, оплату за отриманий товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 4254,56 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позивач, відповідно до п. 6.3 Договору, за порушення строків оплати за поставлений товар нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом у спрощення від суми заборгованості, яка складає 319,87 грн. за період з 10.05.2011 по 25.10.2011 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір, що за даним позовом складає: інфляційні нарахування у сумі 17,02 грн. за період січень-вересень 2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

У звязку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, тому позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010, в сумі 4254,56 грн., пені за несвоєчасну сплату за отриманий товар в розмірі 319,87 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 17,02 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог визнав частково, з підстав, викладених вище.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представників судового процесу у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно ( товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт не виконання відповідачем умов договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010 щодо оплати за отриманий товар підтверджений матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору купівлі продажу № 528 від 08.07.2010 поставив відповідачу товар відповідно до його замовлення та на підставі видаткових накладних, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі: видатковими накладними № РН-0005117 від 11.04.2011 на суму 2936,88 грн. з ПДВ; №РН-0005124 від 14.04.2011 на суму 133,86 грн. з ПДВ; № РН-0005559 від 18.04.2011 на суму 207,00 грн. з ПДВ; № РН-0012109 від 27.12.2010 на суму 579,96 грн. з ПДВ; № РН-0012120 від 27.12.20101 на суму 1681,50 грн. з ПДВ.

В порушення умов договору відповідач свої зобовязання не виконав в повному обсязі, оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 4254,56 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 4254,56 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 17,02 грн. за період січень-вересень 2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) нараховані, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Сума пені у розмірі 319,87 грн. за період з 10.05.2011 по 25.10.2011 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) нарахована відповідачу, відповідно до п. 6.3 Договору, обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 16.01.2012 була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імфарм”, кв. Гагаріна, 14/2, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36990635 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Фармаком”, вул. Юрївська,17, м. Харків, код ЄДРПОУ 30590731, заборгованість за поставлений товар у сумі 4254 грн.56 коп., пеню у сумі 319 грн. 87 коп., інфляційні нарахування у сумі 17 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 67 грн. 48 коп. та 156 грн. 13 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Дата підписання рішення 20.01.2012.

Суддя Г.М.Старкова