Рішення № 20945465, 13.01.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2012 р.Справа № 5013/2011/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/2011/11

за позовом: Прокурора Гайворонського району в інтересах держави, в особі Гайворонської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Гайворон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс", Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Могильне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мощенської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Мощене

про зобов'язання повернути земельну ділянку

за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс", Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Могильне

до відповідача: Гайворонської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Гайворон

про стягнення 14 751,77 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - участі не брали;

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1, довіреність № 28-2/2 від 03.01.2012р., заступник керівника апарату, начальник юридичного відділу;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.2012р., юрисконсульт;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурором Гайворонського району Кіровоградської області подано позов в інтересах держави в особі Гайворонської районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" з вимогою зобов'язати (спонукати) останнього повернути земельну ділянку земель резерву загальною площею 12,57 га, що розташована за межами населеного пункту с. Мощене та складається з земельної ділянки площею 4,37 га та земельної ділянки площею 8,2 га, Гайворонській районній державній адміністрації шляхом її звільнення.

Подання позову обґрунтовано тим, що відповідач займає зазначену земельну ділянку за договором, який з огляду на відсутність в ньому всіх істотних умов і не здійснення його державної реєстрації є неукладеним, та при наявності інших порушень оформлення права оренди землі.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2011 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Крім того, даною ухвалою за клопотанням прокурора залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мощенську сільську раду Гайворонського району Кіровоградської області.

19.12.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" звернулось із зустрічною позовною заявою по даній справі, в якій просить стягнути з Гайворонської районної державної адміністрації збитки, що полягають у понесених витратах на обробіток спірної земельної ділянки у сумі 14 751,77 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2011 р. зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 13.01.2012 р. представником позивача первісний позов підтримано в повному обсязі, зустрічний позов заперечено. Представником відповідача первісний позов заперечено, зустрічний позов підтримано. Представник прокурора та представник третьої особи Мощенської сільської ради в судове засідання не з'явились.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази і заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав первісного і зустрічного позовів та заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що 18.01.2011 р. між Мощенською сільською радою, яка виступила орендодавцем, та ТОВ "Інвестагросервіс", як орендарем, підписано договір оренди землі (тимчасова угода), на виконання умов якого зазначена сільська рада передала відповідачеві за первісним позовом в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 12,57 га ( а.с. 13).

За актом приймання-передачі від 18.01.2011 р. здійснено фактичну передачу відповідачеві зазначеної в договорі від 18.01.2011 р. земельної ділянки площею 12,57 га (а.с. 14).

Згідно з пунктами 8, 43 договору, строк його дії визначено до виготовлення Договору оренди на землю, але не більше одного 2011 сільськогосподарського року.

Вказаний договір підписано обома сторонами - Мощенською сільською радою (орендодавець) і ТОВ "Інвестагросервіс" (орендар) та скріплено печатками.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно загальних положень цивільного законодавства України укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору та надання результату досягнення згоди належної форми.

Так, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України "Про оренду землі" (стаття 15) визначено такими, як істотні, наступні умови договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно названої норми невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Прокурором зазначено про те, що в порушення наведеної норми, у договорі оренди землі від 18.01.2011 р., підписаного між Мощенською сільською радою та ТОВ "Інвестагросервіс" відсутні такі істотні умови, як: кадастровий номер та місце розташування земельної ділянки; умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Однак, такі твердження прокурора є помилковими, оскільки необхідність зазначення у договорі оренди землі кадастрового номеру земельної ділянки передбачено Законом України від 07.07.2011 р. №3613-VI "Про Державний земельний кадастр", тоді як договір підписано до набрання даним Законом чинності. В договорі від 18.01.2011 р. вказано розмір земельної ділянки - 12,57 га та її місце розташування - на території Мощенської сільської ради. За положеннями статті 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Разом з цим, приписи статті 20 Закону України "Про оренду землі" визначають обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі.

Указом Президента України від 17 лютого 2003 р. "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який у силу статті 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 травня 2003 р. N135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 р. за N408/7729, установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 N 174 і зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 р. за N 641/7962, адміністратором державного реєстру земель є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" .

В порушення викладеного, підписаний між Мощенською сільською радою та ТОВ "Інвестагросервіс" договір оренди землі від 18.01.2011 р. не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку. Натомість, як повідомляє відділ Держкомзему у Гайворонському районі, договір оренди земельної ділянки площею 12,57 га, що укладався Мощенською сільською радою, у зазначеному відділі не реєструвався ( а.с. 27).

Відповідач у відзиві на первісний позов відсутність реєстрації договору від 18.01.2011р. не заперечив та пояснив тим, що зазначений договір є тимчасовою угодою, укладеною до виготовлення всіх необхідних для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки документів (а.с. 45-47).

Поміж тим, положення Закону України "Про оренду землі", визначаючи поняття договору оренди землі, не містять жодних виключень стосовно необхідності його реєстрації. А тому наведені пояснення ТОВ "Інвестагросервіс" законодавчо необґрунтовані.

У відповідності до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір оренди землі від 18.01.2011 р., що підписаний між Мощенською сільською радою та ТОВ "Інвестагросервіс", не може вважатися укладеним.

Неукладений договір не породжує для сторін договору прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано їх волевиявлення при документальному оформленні договору, а отже ТОВ "Інвестагросервіс" не набуло статусу орендаря за договором від 18.01.2011р.

Як звертає увагу Верховний Суд України у постанові пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року, у разі передчасної передачі на виконання юридично ще не укладеного договору майна, право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, встановленому главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 1212, 1213 глави 83 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи наведене та оскільки відповідач отримав земельну ділянку в користування за неукладеним договором, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наведені вище положення статей 1212, 1213 глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють органи місцевого самоврядування (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Земельний кодекс України відносить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст розпорядження землями територіальних громад, у т.ч. надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (ст. 12 Земельного кодексу).

Згідно статті 83 Земельного кодексу України землями комунальної власності є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Порядок розмежування земель державної та комунальної власності визначено Законом України від 5 лютого 2004 року N 1457-IV.

Згідно названого Закону розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності (стаття 1). Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей (стаття 10).

З матеріалів справи слідує, що розмежування земель державної та комунальної власності на території Мощенської сільської ради не проводилось.

За вимогами пункту 12 Перехідних положень земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно відомостей відділу Держкомзему у Гайворонському районі земельна ділянка площею 12,57 га, яка використовується ТОВ "Інвестагросервіс", відноситься до категорії - землі сільськогосподарського призначення, знаходиться за межами с. Мощене і перебуває в розпорядженні Гайворонської районної державної адміністрації (а.с. 27).

Як повідомлено Гайворонською районною державною адміністрацією, яка не заперечує перебування спірної земельної ділянки в її розпорядженні, нею повноваження щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, сільським, селищним або міським радам не делегувались .

З викладеного слідує, що Мощенська сільська рада не мала повноважень розпоряджатися земельною ділянкою, з приводу повернення якої виник спір. Земельна ділянка, яка передана Мощенською сільською радою в оренду відповідачеві за договором від 18.01.2011 р., розташована за межами населеного пункту та перебуває в розпорядженні Гайворонської районної державної адміністрації.

Згідно положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, підставою для набуття зазначених прав на землю є прийняття рішень органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування у межах їх компетенції щодо розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Виникає право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки лише з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відносно земельної ділянки, яку займає відповідач, Гайворонською районною державною адміністрацією жодних розпоряджень про передачу її у власність чи в користування ТОВ "Інвестагросервіс" не приймалось. Право власності чи право користування на земельну ділянку за ТОВ "Інвестагросервіс" не реєструвалось.

Використання ТОВ "Інвестагросервіс" земельної ділянкою площею 12,57 га на території Мощенської сільської ради за межами с. Мощене на підставі договору, заключеного на рівні сільської ради з порушенням вимог земельного законодавства, встановлено також актом перевірки державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Гайворонському районі від 05.08.2011 р. (а.с. 12, 28, 29). Вказану перевірку проведено у присутності уповноваженої особи відповідача, якою підписано акт перевірки без зауважень.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи здійснює державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Згідно з Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року N 312, державний інспектор при проведенні перевірки: перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства. При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за встановленою формою, в якому зазначаються, зокрема, обставини порушення земельного законодавства.

Отже, акт перевірки державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Гайворонському районі від 05.08.2011 р. в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом на підтвердження зайняття відповідачем земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства України.

Докази звільнення відповідачем земельної ділянки або належного оформлення права на неї до суду не подано та в матеріалах справи на час розгляду справи відсутні.

Наведені відповідачем у заперечені обставини щодо належної сплати ним орендних платежів, відсутність його вини у порушені порядку оформлення оренди та проведення обробітку землі, не наділяють останнього правом використовувати земельну ділянку, отриману з порушенням законодавчого порядку.

Враховуючи вищенаведене, отримана згідно договору від 18.01.2011 р. ТОВ "Інвестагросервіс" земельна ділянка розміром 12,57 га підлягає поверненню відповідачем Гайворонській районній державній адміністрації шляхом її звільнення.

За даних обставин, первісний позов прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зустрічний позов ТОВ "Інвестагросервіс" про стягнення з Гайворонської районної державної адміністрації 14 751,77 грн. коштів, понесених на обробіток земельної ділянки, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як на підставу стягнення зазначених коштів, ТОВ "Інвестагросервіс" вказує про те, що в період перебування спірної земельної ділянки в його користуванні, ним проводились роботи по обробітку землі, що знаходилась у запущеному стані. Вказує на те, що товариством підготовлено земельну ділянку під урожай 2012 р., а тому її повернення спричинить збитки.

Заявлену до стягнення суму обґрунтовує посиланням на норми статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 152, 153, 156, 157, 158 Земельного кодексу України та кваліфікує як збитки, що полягають у витратах, понесених на обробіток земельної ділянки, зокрема: вартість мінеральних добрив, вартість витраченого пального, витрати на заробітну плату працівників, які виконували роботи.

Стаття 56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Згідно зі статтями 611, 1166 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, заподіяні суб'єктам як правопорушеннями у зв'язку із порушенням договірних зобов'язань, так і порушеннями, що випливають із деліктів.

Збитками відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, на яку посилається ТОВ "Інвестагросервіс", розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним правилом збитки відшкодовуютьcя особою, яка їх завдала. Земельний кодекс України передбачає відшкодування збитків як при вчиненні правопорушень, так і при вчиненні деяких правомірних дій, котрі можуть спричинити збитки. При цьому, збитки, які заподіяні правомірними діями, відшкодовуються лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бут підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобам доказування.

Разом з цим, ТОВ "Інвестагросервіс", як позивачем за зустрічним позов, не доводиться наявність неправомірних дій в діяльності Гайворонської районної державної адміністрації, наслідком яких стало понесення заявлених збитків. Не є такий випадок законодавчою підставою відшкодування збитків, заподіяних внаслідок правомірних дій (зокрема п. "а", "б", "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, Гайворонська районна державна адміністрація згоди чи розпорядження стовно надання ТОВ "Інвестагросервіс" спірної земельної ділянки в оренду не приймала, жодного договору не укладала, фактичну передачу земельної ділянки не здійснювала. Докази звернення ТОВ "Інвестагросервіс" до Гайворонської районної ради із заявою про надання спірної земельної ділянки в оренду відсутні. Спірна земельна ділянка передана ТОВ "Інвестагросервіс" в користування Мощенською сільською радою на підставі договору від 18.01.2011 р., підписаного із зазначеною радою з порушенням вимог земельного законодавства та за відсутності у сільської ради повноважень на передачу земельної ділянки в оренду.

Надані ТОВ "Інвестагросервіс" документи на підтвердження наведеного розрахунку розміру збитків не надають можливості зробити висновок, що витрати понесені виключно на обробіток саме спірної земельної ділянки, а не будь-якої іншої.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено зайняття ТОВ "Інвестагросервіс" спірної земельної ділянки з порушенням законодавчого порядку її надання в оренду. В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, а отже до вказаного ТОВ "Інвестагросервіс" не мало законодавчого права займати і обробляти спірну земельну ділянку.

Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність всіх складових елементів, необхідних для відшкодування збитків, господарський суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Інвестагросервіс".

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову до суду) державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом прокурора, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягуються з ТОВ "Інвестагросервіс" в доход бюджету. Положення Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., до первісного позову застосуванню не підлягають, оскільки таку позовну заяву подано до господарського суду до зазначеної дати. Що стосується зустрічного позову, поданого до господарського суду 19.12.2011 р., то сплачений ТОВ "Інвестагросервіс" судовий збір покладається на останнього, з поверненням за ухвалою суду від 13.01.2012 р. переплаченої суми в розмірі 94,50 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" (26333, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Могильне, пров. Садовий, 2, ідентифікаційний код 30418454) повернути земельну ділянку земель резерву загальною площею 12,57 га, що розташована за межами населеного пункту с. Мощене, Гайворонській районній державній адміністрації (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Радянська, 5, ідентифікаційний код 04055305) шляхом її звільнення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" (26333, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Могильне, пров. Садовий, 2, ідентифікаційний код 30418454) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31115095700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагросервіс" (26333, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Могильне, пров. Садовий, 2, ідентифікаційний код 30418454) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31214264700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)" - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 18.01.2012 р.

< Текст >