Рішення № 20945288, 10.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/34110.01.12 за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

про стягнення грошових коштів в сумі 24 990,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №576/10 від 15.11.2010р.

від відповідача:ОСОБА_2 дов. №561 від 02.08.11р.,

Суть спору:

24.10.2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(далі відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 24 990,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «Каштан»згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3027985, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Додж», що є обєктом страхування за договором № 006-27338 від 06.04.2009 року, укладеним між ПрАТ «СК «Брокбізнес»і ОСОБА_4 В звязку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 24 990,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року порушено провадження у справі № 64/341, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.

11.11.2011 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття, відповідно до якої цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «JAC», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Каштан» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3027985).

Ухвалою суду від 22.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.12.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 16.12.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у звязку із тим, що позивачем не обґрунтовано суму страхового відшкодування на підставі висновку відповідного оцінювача (експерта).

У судовому засіданні 16.12.2011 року судом було оголошено перерву до 10.01.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 10.01.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 10.01.2012 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.01.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

06.04.2009 року між ЗАТ «СК «Брокбізнес»(правонаступником якого є позивач ПрАТ «СК «Брокбізнес») (за договором Страховик) та ОСОБА_4 (за договором Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 006-27338, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, при настанні страхового випадку, що стався за участю транспортного засобу "Додж", державний номер НОМЕР_2 (п. 2.1. договору).

Згідно довідки УДАІ ГУ УМВС України в місті Києві, 12.08.2009 року у м. Києві на перехресті вулиць Чорновола та Жулянського шляху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Додж», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та «JAC», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.1. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Соломянського районного суду міста Києва від 15.09.2009 року.

01.09.2009 року до ЗАТ «СК «Брокбізнес» звернулась ОСОБА_4 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до рахунку № ВР00006372 від 27.08.2009 року, складеного СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна Мерседес-Бенц»вартість відновлювального ремонту автомобіля «Додж», державний номер НОМЕР_2, становить 35005,84 грн.

ЗАТ «СК «Брокбізнес» на підставі Страхового акту № 11836/1 від 29.09.2009 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 35502,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9026 від 02.10.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль JAC», державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Додж», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, належить Череватому З.П.

ОСОБА_3 керував зазначеним транспортним засобом на законних підставах, що підтверджується копією довіреності від 21.04.2008 року, яка міститься в матеріалах справи.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «JAC», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Каштан» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3027985).

Вина водія, який керував транспортним засобом «JAC», державний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Соломянського районного суду міста Києва від 15.09.2009 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином ПрАТ «СК «Каштан»є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Додж», державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/3027985), а до ПрАТ «СК «Брокбізнес»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 006-27338 від 06.04.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Каштан»(поліс № ВС/3027985) сума франшизи складає 510,00 грн.

Окрім того, вказаним полісом № ВС/3027985 ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Каштан»за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, складає 25500,00 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 9.3. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи ст. ст. 9 і 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24990,00 грн. (розрахунок: 25500,00 грн. 510,00 грн. = 24990,00 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 8 вказаного Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 9 цього Закону визначено, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, при цьому страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Таким чином із умов договору добровільного страхування автотранспорту № 006-27338 від 06.04.2009 року та наведених норм права вбачається, що цивільно-правові відносини між сторонами виникли із договірних відносин щодо страхування майна та з метою відшкодування прямого фактичного збитку.

Відповідно до Листа Верховного Суду України від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

В якості підтвердження суми страхового відшкодування позивачем було надано суду страховий акт № 11836/1 від 29.09.2009 року, рахунку № ВР00006372 від 27.08.2009 року, складеного СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна Мерседес-Бенц»та розрахунку страхового відшкодування, що відповідає вимогам законодавства та укладеного договору страхування.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(03051, м. Київ, вул. Волинська, 48/50) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115 А, код ЄДРПОУ 20344871) суму збитків в розмірі 24 990,00 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(03051, м. Київ, вул. Волинська, 48/50) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115 А, код ЄДРПОУ 20344871) державне мито у розмірі 249,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна