Рішення № 20945126, 12.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/53212.01.12 За позовом Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Відкритого акціонерного товариства

«Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 2 від 27.12.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.06.2011р.).

В судовому засіданні 12 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(відповідач) матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 8997,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВВ/8270648.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не заперечуватиме проти виплати грошових коштів в сумі 8886,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 12.01.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_4 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 05/К 037568 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 26.11.2008р. по вул. С.Ковпака в м. Харкові, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника та автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_3.

В результаті ДТП автомобіль «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 8997,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 565 від 06.02.2009р. (копія відповідного розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 173-3471/09 від 29.01.2009р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Київського районного суду міста Харкова від 15.12.2008р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8270648 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/8270648, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вбачається зі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 04-12/08 від 23.12.2008р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 26.11.2008р., становить: 8886,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу на виплату страхового відшкодування (копія міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на претензію не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення закону про відшкодування особою оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи (ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), суд дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 складає: 8886,38 грн. (оцінена шкода з урахуванням зносу транспортного засобу).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1397,39 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(ідентифікаційний код: 22229921, адреса: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, будинок, 20, п/р 2650402900152 в ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК»в м. Києва, МФО 321983), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 8886,38 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 38 копійок) та судові витрати в сумі 1397,39 грн. (одна тисяча триста девяносто сім гривень 39 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 17.01.2012р.